Грижі живота

Грижі - часті захворювання живота, якими страждає 3-4 % всього насе­лення, переважно у віці 30-40 років; являють собою небезпеку для життя із-за можливого розвитку ускладнень (защемлення, запалення).

Грижа - це випинання органів черевної порожнини через при­родні отвори або набуті дефекти черевної стінки.

Класифікація гриж

1. вроджені; набуті;

2. зовнішні (пахові, стегнові,пупкові і ін.); - внутрішні, при яких нутрощі потрапляють в очеревинний мішок;

3. вправні; невправні;

4. защемлені, незащемлені.

5. пахові грижі (75 %), стегнові (8-10 %), пупкові (4-5 %), після­операційні (10-12 %), інші грижі (1-2)

Грижі складаються з таких частин:

1. Грижових воріт - вроджених або на­бутих отворів у м’язово-апоневротичному шарі черевної стінки.

2. Грижового мішка, що являє собою кишеню з парієтального листка очеревини і складається з шийки, тіла і дна. Величина мішка залежить від розмірів воріт, локалізації та тривалості грижі.

3. Грижового вмісту - будь-який орган черевної порожнини (крім підшлункової залоз, частіше всього вмістом його є великий сальник, петлі тонкої і товстої кишок).

	Незащемлена грижа	Защемлена грижа
Чинники	Випинання органів черевної порожнини через при­родні отвори набуті дефекти черевної стінки.	Це раптовий вихід і стиснення органів черевної порожнини в ділянці вузьких воріт або шийки грижового мішка. Види защемлення 1 Еластичне Калове. Змішане. 2.Ущемление кишкової петлі. Ретроградне (грижа Майдле). Пристінкове(грижа Ріхтера).
Клініка	З’являється пухлино подібний утвір округлої форми еластичної консис тенції безболісний чи болісний при пальпації. Біль з’являється після фізичного навантаження, кашлю, супроводжується проносами або закрепами. Якщо вміст грижового мішка вільно вправляється в черевну порожнину, то таку грижу називають вправною, якщо не вправляється - невправна грижа.	У разі еластичного защемлення виникає раптовий біль у ділянці випинання, збільшення об’єму і напруження грижі, неможливість вправлення. Калове защемлення виникає поступово, випинання менш болюче, загальний стан погіршується з часом. Розвивається клінічна картина гострого ї кишкової непрохідності.
Об’єктивно	При наявності у грижовому мішку кишечнику, можна при аускультації прослухати перистальтику, а при перкусії - тимпаніт.
Симптом «кашльового поштовху»	Позитивний. При накладанні долоні на грижове випинання і покашлюванні – кашльовий поштовх передається на долонну поверхню руки .	Негативний. При накладанні долоні на грижове випинання і покашлюванні – кашльовий поштовх не передається на долонну поверхню руки.
Лікування	Планове хірургічне втручання – грижосічення	Термінова операція
	Бандажі використовують у хворих з грижами, якщо їм протипоказана операція і після операцій. Хворий надягає бандаж лежачі, носить його на протязі дня, а перед сном знімає.
	Диспансерний нагляд

Защемлена грижа Пристінкове защемлення

(грижа Ріхтера

Варіанти гриж Майдля

(W- подібне защемлення

Пахова грижа

Пахова грижа виходить через паховий канал, передня стінка якого утворена нижнім краєм апоневроза зовнішньо косого м’яза, нижня стінка - пупартовою зв’язкою, задня - поперечною фасцією і верхні нижнім краєм поперечного та внутрішньо косого м’язів живота. Внутрішнім кільцем пахового каналу є латеральна пахова ямка, я утворена складками очеревини на внутрішній поверхні передньої черевної стінки. Зовнішнє кільце пахового каналу утворене за рахунок ніжок апоневроза зовнішнього косого м’яза. Пахові грижі можуть виходити двома шляхами через латеральну (бокову) або ж через медіальну пахову ямку. У першому випадку виник коса пахова грижа, а в другому випадку - пряма грижа. Пахові грижі можуть бути вродженими [набутими, однобічними і двобічними. При набутій формі грижовий мішок розташовується окремо від сім’яного канатик яєчка, при вродженій грижі вмістом мішка є сім’яний канатик і яєчко.

Коса пахова грижа починається з випинання очеревини через внутрішній отвір пахового каналу, йде паралельно до сім’яного канатика і разом із ні виходить через зовнішній отвір пахового каналу. Збільшуючись, грижа у чоловіків може опускатися в калитку, в жінок - у велику статеву губу .

Клініка. На ранніх стадіях косої пахової грижі випинання розташовується біля входу у паховий канал. Хворий скаржиться на ниючий біль при фізичного навантаженні. Зовні грижа непомітна. Пальцем, введеним в паховий канал через його зовнішнє кільце, при покашлюванні хворого можна відчути легкий поштовх. При неповній (канальній) косій паховій грижі грижовий мішок заповнює весь паховий канал, але не виходить за межі черевної стінки. При натужувані визначається округле випинання. При повній косій паховій грижі грижове випинання виходить назовні в ділянці зовнішнього отвору пахового каналу або опускається в калитку.

Грижовий вміст, як правило, самостійно не вправляється, навіть у лежачому по- ложенні. Вправлення проводять натискуванням рукою на грижове випинання.

Лікування. Людям похилого віку з порушеннями серцево-судинної систе­ми, яким оперативне лікування протипоказане, можна рекомендувати носіння спеціального бандажа .

Радикальним методом лікування косої пахової грижі є операція. Всі оперативні втру­чання направлені на зміцнення передньої че­ревної стінки і закриття грижових воріт шля­хом зшивання щілин в апоневрозах і м’язах (методика Мартинова, Жерара, Спасокукоцького та ін.)

Пряма пахова грижа трап­ляється приблизно в 5-10 % випадків. Часті­ше такі грижі виникають у людей похилого і старечого віку із слаборозвиненою черевною стінкою.

Пряма пахова грижа починається з неве­ликого випинання через медіальну пахову ямку і виходить через зовнішній отвір пахового каналу. У зв’язку з цим пахова грижа, як правило, не опускається в калитку або статеву губу. Прямим грижам властиво набувати характе­ру ковзних, і тоді грижовим вмістом можуть бути сечовий міхур, сліпа кишка, інколи сечівник. Через слабкість м’язів черевної стінки гри­жа часто рецидивує.

Клініка. Прямі пахові грижі пере­важно бувають двобічними. Грижове випинання має круглу, кулеподібну форму і знаходиться медіально щодо сім’яного канатика і артерії. Відрізнити пряму пахову грижу від косої можна за такими ознаками: коса пахова грижа проходить у товщі сім’яно­го канатика, пряма пахова грижа, як було сказано вище, знаходиться медіально щодо сім’яного канатика і розміщена завжди досередини від нижньої гіпогастральної артерії, тоді як коса - назовні від неї. Пряма пахова грижа рідко опус­кається в калитку.

Лікування. Методом вибору лікування прямих пахових гриж є операція. На відміну від косих пахових гриж, при цих грижах проводять пластику та зміцнення задньої стінки пахового каналу (методика Бассіні, Кукуджанова, Постемського )

Стегнова грижа

Стегнова грижа - вихід органів черевної порожнини через стегновий канал. Ці грижі трапляються значно рідше, ніж пахові грижі. Вони розташовуються нижче пупартової зв’язки в стегновому каналі, верхньою стінкою якого є пахо­ва зв’язка; знизу - гребінець лобкової кістки; ззовні - стегнова вена і зсередини -жімбернатова зв'язка. Стегнова грижа частіше спостерігається у жінок (5:1), що пов’язано з більшою шириною таза, його особливим нахилом та збільшеним стег­новим проміжком. Вмістом грижі може бути сальник, тонка кишка, сечовий міхур.

Клініка. Стегнова грижа характеризується пухлиноподібним утворенням, розташованим нижче пупартової зв’язки в ділянці стегнового проміжку. Інколи хворі відмічають біль у ділянці пухлиноподібного утвору, який поєднується з дис­пепсичними розладами, метеоризмом, за­порами. При розпізнаванні стегнової грижі слід проводити диференційну діаг­ностику з: а) паховим лімфаденітом; б) варикозним розширенням великої підшкірної вени; в) аневризмою стегно­вих судин

Лікування стегнових гриж тільки хірургічне .Схильність до за­щемлення примушує хворих оперува­тись якнайшвидше. Найбільш часто ліквідацію стегнових гриж і закриття стегнового каналу здійснюють за раху­нок підшивання пупартової зв’язки до куперової та фасції гребінцевого м’яза. При стегнових грижах пластику грижових воріт можна проводити і з боку черевної порожнини через паховий канал (за Бассіні, Руджі-Парлавеччо).

Пупкова грижа

Пупкова грижа - вихід органів черевної порожнини через дефект стінки в ділянці пупка. При нормальному розвитку пупочне кільце повністю заростає і до шкіри безпосередньо прилягає пупкова фасція й очеревина. Частіше зустрі­чається у жінок, що можна пояснити анатомічними особливостями пупка, підви­щенням внутрішньочеревного тиску під час вагітності і пологів. Розміри випи­нання можуть бути різними: від грецького горіха до голівки дитини.

Клініка. Діагностика пупкової грижі в типових випадках не складає труднощів. У хворих, окрім пухлиноподібного утвору, виникає біль у ділянці пупка. Пухлино­подібний утвір, як правило, з’являється в положенні стоячи, а в лежачому положенні зникає. Пупкові грижі мають здатність до утворення багатокамерних грижових мішків, вмістом яких найчастіше бувають сальник, тонка кишка, шлунок.

Лікування. Методом вибору вважають оперативне лікування. При неве­ликих пупкових грижах виконують операцію за Лексером (накладання кисетних швів на пупкове кільце). При великих пупкових грижах проводиться зшивання країв апо невроза або накладання одного краю апоневроза на інший з творенням дублікатури У хворих із тяжкою супровідною патологією інколи допомагає носіння бандажа

.

Грижі білої лінії живота

Грижі білої лінії живота - вихід органів че­ревної порожнини через щілини білої лінії живота, яка утворюється внаслідок щільного прилягання і зрощення пучків фіброзних воло­кон апоневрозів м’язів живота. Зустрічаються частіше у чоловіків. Залежно від ло­калізації розрізняють надпупкові, підпупкові та навколопупкові грижі.

Клініка. По білій лінії живота, частіше в епігастральній ділянці, з’являється пухлиноподібний утвір, болючий при пальпації. Грижа білої лінії живота може симулювати клінічну картину виразкової хвороби шлунка, холециститу або панкреатиту. Для їх виключення потрібно ретельно обстежити хворого.

Лікування гриж білої лінії живота, як правило, оперативне. Проводять пластику грижових воріт за допомогою дубліка­тури білої лінії живота.

Післяопераційні вент­ральні грижі

Післяопераційні вент­ральні грижі .Спостерігають після опе­ративних втручань на органах черевної порож­нини і переважно після нагноєння операційної рани.

Клініка. У ділянці післяопераційного рубця виникає пухлиноподібне випи­нання, яке супроводжується болем, що посилюється при фізичному наванта­женні. Часто спостерігаються диспепсичні розлади, метеоризм. При пальпації краї грижових воріт тверді, зовнішні покриви являють собою рубцеву ткани­ну. Петлі тонкої кишки і сальник часто зрощуються з черевною стінкою, що може призвести до кишкової непрохідності.

Лікування післяопераційних вентральних гриж оперативне. Рубцеву тка­нину висікають, дефект у черевній стінці зашивають за допомогою дублікатури, подібно до операцій при пупковій або грижі білої лінії живота.