2. (119) Cистема органів правосуддя в Україні і їх основне призначення та повноваження

Судочинство - це процесуальна форма здійснення правосуддя; установлений законом порядок розгляду і вирішення справ судами; правова форма реалізації судової влади. Cудову систему України становить сукупність усіх судів держави, заснованих на єдиних засадах організації і діяльності, що здійснюють судову владу.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, яка складається із загальних і спеціалізованих судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Третейські суди не входять до судової системи України.

Характерними ознаками судової системи України є її пристосованість до адміністративно-територіального устрою, різні рівні провадження.

Юрисдикція судів поширюється на всі правові відносини, що виникають у державі. Основні функції судової влади:

• охоронна - охорона прав і свобод людини, винесення окремих ухвал щодо виявлення судом порушень прав громадян;

• контрольна - стримування інших галузей влади в межах права за допомогою судового контролю;

• правосудна (захисна) - захист прав і свобод людини у разі їх порушення, відновлення порушених прав, притягнення правопорушників до юридичної відповідальності;

• конституційного нагляду - нагляд за додержанням конституційної законності (Конституційний Суд).

Правосуддя - це форма захисту права судовою владою, що виражається в справедливому розгляді і вирішенні судом цивільних, кримінальних, адміністративних ті інших справ та спорів з метою встановлення істини. Рішення суду є актом правосуддя щодо захисту порушеного або оспорюваного права. Якщо прийняте судом рішення

реально не виконане, судові процедури по захисту прав людини не можуть вважатися завершеними.

Основні принципи правосуддя:

• незалежність - будь-яке позазаконне втручання в діяльність судів, судових засідателів, присяжних щодо здійснення правосуддя є неприпустимим і спричиняє передбачену законом відповідальність;

• винятковість - делегування та присвоєння його функцій іншим органом чи посадовою особою не допускається.

Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції України, який забезпечує єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд України:

1. здійснює правосуддя;

2. здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики;

3. надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов'язаних із функціонуванням судової системи України;

4. надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

5. звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;

6. забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій;

7. здійснює інші повноваження, визначені законом.

У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ.

В Україні діють три вищих спеціалізованих суди:

• Вищий адміністративний суд України;

• Вищий господарський суд України;

• Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Вищий спеціалізований суд:

1. здійснює правосуддя;

2. у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової спеціалізації як суд першої або апеляційної інстанції;

3. аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

4. надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової спеціалізації;

5. здійснює інші повноваження, визначені законом.

Апеляційні суди

У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення.

Загальні апеляційні суди

Апеляційними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є апеляційні суди, які утворюються відповідно до указу Президента України в апеляційних округах. Загальна кількість — 27.

Апеляційні господарські суди

Апеляційні господарські суди переглядають рішення та ухвали господарських судів першої інстанції.

Загальна кількість — 8. Юрисдикція апеляційних господарських судів є особливою і не збігається з адміністративно-територіальним устроєм.

Місцеві суди

Загальні місцеві суди

Місцевими загальними судами є районні, міжрайонні, районні у містах, міські та міськрайонні суди. Це суди першої інстанції. Загальна їх кількість — 663.

Господарські місцеві суди

Господарські місцеві суди розташовані у всіх обласних центрах областей, у столиці АР Крим та містах Києві та Севастополі. Юрисдикція поширюється у межах свого регіону. Загальна кількість — 27.

Адміністративні місцеві суди.

Окружні адміністративні суди (місцеві) розташовані у всіх обласних центрах областей, у столиці АР Крим та містах Києві та Севастополі. Юрисдикція поширюється у межах свого регіону. Загальна кількість — 27.

АЛЕ: (!!!)

Велика судова реформа, що складається з Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), та нового Закону «Про судоустрій і статус суддів», була прийнята без суттєвого обговорення Верховною Радою 2 червня 2016 року^.

Однією з причин ухвалення реформи називалася вимоглива позиція послів «Великої сімки» та Міжнародного валютного фонду.

Реформа полягає в наступному:

• Перетворення чотирирівневої судової системи на трирівневу (місцеві/окружні суди — апеляційні суди — новий Верховний Суд, у складі якого діють Велика Палата, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд). ВГСУ, ВАСУ, ВСС ліквідуються, але спеціалізація судочинства залишається.

• Всіх суддів призначатимуть на конкурсній основі. Нові кваліфікаційні вимоги до суддів ВСУ. Утворення Громадської ради доброчесності.

• Створення окремих Вищого антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

• Обмеження суддівської недоторканності.

• Утворення Вищої ради правосуддя замість ВРЮ.

• Істотне підвищення суддівської винагороди (зарплати).

• Розширення дисциплінарної відповідальності суддів, кваліфікаційне оцінювання.

• Зміна порядку призначення, переведення суддів.

• Введення інституту конституційної скарги громадянина до Конституційного Суду.

• Поступове впровадження адвокатської монополії на представництво в судах.

3. (120) Система контрольно-наглядових органів державної влади в Україні

Прокуратура - специфічний орган державного управління, наділений правоохоронними і контрольно-наглядовими функціями. На прокуратуру України покладаються завдання:

• підтримання державного обвинувачення в суді;

• представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

• нагляд за додержанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

• нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

• здійснює нагляд за додержанням законів у діяльності СБУ та органів внутрішніх справ (центральний орган - МВС України).

Відповідно до Конституції України розроблена Концепція реформування прокуратури. Конституція залишає за прокуратурою функції:

• підтримання державного обвинувачення і представництво інтересів громадянина і держави в суді;

• нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю, слідством, дізнанням, додержанням кримінально-виконавчого законодавства.

Структура прокуратури: ГПУ, прокуратура АР Крим, прокуратура областей і районів (міст). Є окремі підрозділи прокуратури - на транспорті, у водних басейнах, виправно-трудових закладах; військова прокуратура - у ЗСУ і ВМФ України.

Генеральний прокурор призначається Президентом за згодою ВРУ строком на 5 років і звільняється з посади Президентом. Верховна Рада може висловити недовіру прокурору України, що має наслідком його відставку. Всі нижчестоячі прокурори призначаються Генеральним прокурором також строком на 5 років. Прокурорами і слідчими прокуратури можуть бути призначені тільки громадяни України, що мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості і досягли встановленого законом віку (для прокурорів району міста - не менше ніж 25 років).

Важливою ланкою контрольно-наглядових органів держави є державні інспекції (адміністрації). Державні служби - санітарні, податкові, протипожежні та ін. - спеціальні державні органи. Вони покликані здійснювати функції контролю і нагляду за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами окремих установлених відповідними правовими актами правил: санітарних, податкових, протипожежних, ветеринарних та ін. Наприклад, державна податкова адміністрація здійснює функцію контролю і нагляду за своєчасною подачею податкових декларацій юридичними і фізичними особами, які за законом повинні сплачувати податки.

4. (121) Поняття і сутність механізму держави

Поняття "механізм держави" почали застосовувати у вітчизняній теорії та практиці у 20- 30-х роках XX ст., після висунення гасла про механізм диктатури пролетаріату, У 2 пол. 50-х років XX ст. було переглянуто догмати радянської ідеології, і у 60-80-ті роки таке розуміння механізму держави замінила концепція політичної організації чи політичної системи суспільства  Механізм функціонування держави - це вся сукупність внутрішніх факторів, інститутів, засобів, яка забезпечує дію елементів держави в їхньому взаємозв'язку. 

За такого розуміння до структури механізму функціонування держави належать: суб'єкти внутрішньодержавного впливу; його об'єкти; засоби впливу однієї системи на іншу, одного органу на інший, а також низка блоків (прийняття рішень; доведення рішень до відома адресатів; контроль за виконанням рішень). До механізму функціонування держави належить все те, що пов'язано з внутрішньодержавним управлінням та самоуправлінням. Першочергове значення у механізмі функціонування держави надано праву. За такого підходу до механізму держави повніше відображаються державні явища та важелі стійкого функціонування держави.

Проте існує твердження, що поняття "механізм держави" передбачає винятково систему державних організацій. їх залежно від основного призначення поділяють на: 

• державний апарат – система державних органів (законодавчі, виконавчі, судові, контрольно-наглядові), наділені державно-владними повноваженнями;

• державні підприємства та установи, які під керівництвом державних органів практично здійснюють завдання і функції держави; не мають державно – владних повноважень;

• державні інститути організаційного характеру – інститути організаційно – економічної, -політичної, -соціальної, -культурної та інших систем