49. Поняття і види республік (Зайчук, Оніщенко)

Республіка (лат. respublica, від res publica — суспільна справа) — це форма державного правління, за якої державна влада здійснюється представницькими органами, що обираються населенням на певний термін.

Парламент (фр. parler — розмовляти) — загальнодержавний представницький орган державної влади, основним завданням якого є вираз волі народу шляхом видання нормативно-правових актів, що регулюють найважливіші суспільні відносини, та здійснення контролю за виконавчою владою.

Президент — глава держави, який втілює національну єдність, наступність державної влади, є гарантом національної незалежності та територіальної цілісності держави.

Сьогодні у світі республіка є домінуючою формою державного правління.

Залежно від обсягу державно-владних повноважень президента і парламенту республіки поділяються на президентські, парламентські та змішані.

Парламентська республіка — форма державного правління, при якій державна влада здійснюється за умови верховенства парламенту. Ознаки парламентської республіки:

— парламент формує уряд з представників партій, які отримали більшість на виборах;

— президент обирається парламентом з числа його членів (або спеціальною колегією), є главою держави, але не може бути главою уряду та здійснювати контроль над ним;

— президент здійснює свої конституційні повноваження лише за згодою уряду (існує інститут контрасигнатури); має право вето на закони парламенту;

— уряд — найвищий орган виконавчої влади, формується з членів парламенту, несе політичну відповідальність перед ним; діє протягом терміну повноважень парламенту.

Президентська республіка — форма державного правління, за якої державна влада здійснюється шляхом надання президенту великого кола повноважень.

Ознаки президентської республіки:

— президент — глава держави, обирається народом і є главою уряду, який йому підзвітний;

— парламент не може відправляти у відставку міністрів, а президент не може розпускати парламент;

— президент не підзвітний парламенту, але має право відкладального вето щодо актів парламенту;

— посади прем'єр-міністра у президентській республіці може не бути, його повноваження виконує президент; відповідно, у таких республіках може не бути уряду як колегіального органу, його заміняє кабінет президента; у протилежному випадку президент призначає прем'єр-міністра, затверджує уряд з представників партії, яка перемогла на виборах;

— уряд несе відповідальність перед президентом і діє протягом терміну президентських повноважень.

Прикладом президентської республіки є США.

Змішана республіка (напівпарламентська, напівпрезидентська) - форма державного правління, яка поєднує ознаки президентської і парламентської республік, а саме: як і у президентській республіці главу держави обирає народ шляхом прямих виборів або колегія виборців, повноваження президента ширші і вагоміші, ніж у парламентській республіці (можливість втручання у законотворчий процес, як суб'єкта законодавчої ініціативи, право вето на акти парламенту; право видавати нормативно-правові акти); свої повноваження президент здійснює безпосередньо (у напівпрезидентських республіках) або через уряд (у напівпарламентських республіках); президент призначає прем'єр-міністра (главу уряду) лише за згодою парламенту; президент, як правило, є головнокомандуючим збройних сил, визначає військову доктрину держави, є окремим органом державної влади; уряд несе подвійну відповідальність — перед президентом і парламентом, які можуть виявити йому недовіру і відправити у відставку. У сучасний період змішана форма республіки є найпоширенішою.

59. Поняття, види та особливості федерацій (Скакун + Котюк)

Федерація - складна держава, яка складається з двох і більше простих суверенних держав, які об'єднались в одну державу і частину своїх суверенних прав передали централь­ним федеральним органам, особливо в сфері міжнародних відносин.

Федеральна держава відрізняється від інших держав наступними ознаками:

1) це постійний і добровільний союз окремих суверенних держав;

2) вона має єдину спільну тери­торію;

3) спільну Конституцію і систему законодавства;

4) спільні федеральні (центральні) органи державної влади - парламент і уряд;

5) спільні збройні сили;

6) подвійне грома­дянство;

7) єдину фінансово-грошову і податкову систему;

8) центральні федеральні органи є суб'єктами міжнародних відносин і виступають від імені всіх республік;

9) правовою основою створення федерації є союзний договір, який може входити в спільну Конституцію;

10) члени федерації мають право на вихід зі складу федерації і утворення самостійної суверенної держави;

11) члени федерації мають рівні права і діють на основі юридичної і фактичної рівності і рівноправ­ності, справедливості, а також демократичного централізму;

12) члени федерації діють на принципах автономності і само­стійності в межах союзного договору і спільної Конституції.

Види федерацій:

за способом створення:

o договірні - виникають на підставі угоди, договору, установчого пакту, тобто створюються, як правило, "знизу" (Об'єднані Арабські Емірати, Танзанія);

o конституційні - засновуються шляхом і прийняття конституції, тобто створюються головним чином "зверху" (Індія, Бельгія, Австрія);

o договірно-конституційні - поєднують договірні і конституційні засади виникнення (їх більшість - США, Німеччина, Швейцарія, РФ та ін.);

за способом поділу і здійснення владних повноважень:

o централізовані - переважає сфера виключних повноважень федерації над повноваженнями її суб'єктів (Індія, Пакистан, Венесуела, Мексика, Аргентина, Бразилія);

o відносно централізовані - майже урівноважені сфери компетенції федерації і її суб'єктів у питаннях організації суспільного життя (США, Австралія, Німеччина);

за принципом побудови:

o територіальні - США, Мексика, Бразилія, Венесуела, Німеччина;

o національні - у минулому: СРСР, Чехословаччина, Югославія;

o національно-територіальні - Бельгія, Канада, РФ, Індія.