1. Визначення цілей дослідження

2. Планування дослідження

3. Розрахунок необхідних для дослідження сил і засобів (власних та/або залучених)

Зупинимося детальніше на кожному з вищенаведених пунктів.

1. Визначення цілей дослідження. Цілі дослідження – це те, за - для чого передбачається провести дослідження, тобто – що ми одержимо або хочемо одержати, якщо дослідження буде виконано. Саме з визначення цілей дослідження варто починати його організацію.

Технологія визначення цілей: 1. ПРОБЛЕМА/И 2. ГІПОТЕЗИ АБО ПРИПУЩЕННЯ 3. ФОРМУЛЮВАННЯ КОНКРЕТНИХ ЗАВДАНЬ (ЗАДАЧ) ДОСЛІДЖЕННЯ 4. ПЕРЕВІРКА ДОЦІЛЬНОСТІ (ЩО ДАЛІ?) 5. ОСТАТОЧНИЙ ПЕРЕЛІК КОНКРЕТНИХ ЗАДАЧ

Рис. 3.1. Технологічна схема визначення цілей дослідження

При визначенні і постановці цілей необхідно пам’ятати такі основні правила:

1. Наполягайте на формулюванні конкретних завдань дослідження.

2. Уникайте глобальних, всеохоплюючих завдань.

3. Установлюйте цілі відповідно до сьогоднішніх проблем.

4. Дотримуйтеся простих формулювань.

5. При постановці цілей уникайте заздалегідь сформульованих рішень проблеми.

6. Зі списку можливих завдань виберіть найбільш важливі для розв’язання найбільше злободенних проблем (від широкого списку до вузького переліку).

7. Домогтися, щоб цілі і завдань були викладені письмово, бажано у формі формального (офіційного) документа – плану дослідження.

8. Забезпечте, щоб усі особи, що мають відношення до дослідження, мали цей документ (платник, замовник, виконавець, Ваш керівник і т. ін.).

2. Планування дослідження. Наступним кроком після визначення й узгодження цілей є розробка плану дослідження, тобто визначення послідовності дій, що приведуть до досягнення цілей.

Основні принципи планування – конкретність, детальність, гнучкість, обґрунтованість.

План дослідження повинен складатися з таких частин:

• Цілі дослідження.

• Визначення інформації, яку необхідно зібрати для досягнення цілей.

• Методи дослідження: яким способом буде організований збір необхідної інформації.

• Бюджет виконання робіт, які плануються в ході дослідження.

• Календарний план.

Сума бюджету може визначатися в залежності від обраної стратегії. Існують такі стратегії визначення суми бюджету:

• Визначення бюджету відповідно до завдань дослідження.

• Визначення бюджету виходячи з цінності результатів дослідження.

• Визначення бюджету відповідно до наявних можливостей.

Планування бюджету – одна з головних передумов правильного та ефективного процесу проведення соціального дослідження.

Б юджет

Корисність

Надійність

Рис. 3.2. Схема співвідношення суми бюджету, корисності і надійності результатів

При цьому при плануванні бюджету дослідження слід пам’ятати про такі стратегічно важливі питання:

• Якою може бути максимальна сума бюджету?

• Який бюджет необхідний для мінімально можливого методу проведення дослідження? Наскільки ця сума менше максимального бюджету?

• Як запропонований бюджет співвідноситься з очікуваним виграшем від дослідження?

3. Досліджувати власними силами чи залучати фахівців? Основними причинами необхідності використання залучених фахівців із боку:

1. Професійна підготовка

2. Наявний досвід

3. Масштаб досліджень і наявні можливості

4. Дотримання конфіденційності

5. „Купівля” авторитетного імені

6. Загальна політика компанії та об’єктивність під час проведення дослідження

За різних обставин іноді потрібно поєднувати при проведенні соціальних досліджень роботу самотужки та роботу із залученням фахівців. Нижче наведені компромісні варіанти розподілу об’ємів робіт, які виконуються самотужки та із залученими фахівцями:

1. Замовити виконання тільки емпіричної частини проекту. Ви самі плануєте й аналізуєте зібрану інформацію, а стороння організація, фірма тільки проводить збір інформації (шляхом опитування або іншими методами) відповідно до Ваших інструкцій.

2. Замовити емпіричну частину дослідження і побудову необхідних таблиць. Зовнішня організація, крім збору інформації, ще виконує наступний етап робіт – аналізує дані і подає Вам готовий виклад результатів у замовленій Вами формі.

Пропонуємо Вам деякі поради для роботи з виконавцем на замовлення

1. Спочатку визначте можливий бюджет дослідження і узгодьте його всередині Вашої компанії і лише потім робіть запит про вартість робіт.

2. Напишіть коротку довідку про дослідження, виклавши цілі, основні вимоги до необхідної інформації і, якщо дозволяє Ваш професійний рівень, запропонуйте можливі методи досліджень.

3. Якщо проект досить великий, то запропонуйте двом-трьом соціологічним кампаніям подати їхні розцінки на майбутні роботи. Обмежтеся саме цією кількістю, щоб зберегти і свій і чужий час, який Ви витратите на контакти і для розгляду пропозицій.

4. Поряд з обміном письмовою інформацією проведіть особисті зустрічі й обумовте Ваші вимоги.

5. Хоча б у загальних рисах сплануйте Ваш бюджет. Тим самим спілкування перейде в практичну площину, і Ви зможете швидше досягнути мети – укладання угоди. Жодна компанія не запросить із Вас суму вищу за ту, на яку Ви розраховуєте, проте запропонує варіанти дослідження, які відповідають і Вашим цілям, і Вашим можливостям.

6. При виборі компанії-виконавця візьміть до уваги:

   • її розуміння Ваших вимог;

   • запропонований нею підхід;

   • її досвід роботи над подібними проектами.

7. При створені календарного плану передбачайте форми проміжного контролю або інформування про хід реалізації проекту.

Важливим є і вибір методів, за допомогою яких буде проводитися дослідження. Вибір методів повинен виходити з:

• Можливі витрати.

• Наявні ресурси.

• Необхідний термін виконання робіт (календарний план).

• Особливості об’єкта дослідження.

• Наявність інформації, що необхідно донести до об’єкта дослідження.

• Характер інформації, що необхідно отримати.

У залежності від того, що саме необхідно дослідити, використовують якісні чи кількісні методи збору інформації.

Кількісні дослідження, як зрозуміло з назви, пов’язані з визначенням кількості – вимірами, розрахунками, статистичними методами аналізу.

Якісним методам збору інформації переваги віддаються тоді, коли намагаються не виміряти, а знайти відповіді на запитання „чому?”, „як?”, „що запам’яталося?”, “що вплинуло?” і т. д. Усі ці питання пов’язані із ставленням, поглядами, міркуваннями респондентів.

Різниця між виміром ставлення за допомогою кількісних індикаторів перебуває у тісному зв’язку з метою і наявністю попередньої інформації. У якісному дослідженні соціолог робить акцент на позиції, що він не знає (або допускає, що не знає) і його мета – одержати саме цю інформацію. У кількісному дослідженні передбачається, що вже є уявлення про те, як або якими словами можна охарактеризувати це ставлення і мету.

Якісні і кількісні дослідження не можна розглядати як протилежні і конкурентні, частіше за все вони доповнюють одне одного в межах однієї загальної програми дослідження. Якісне дослідження може бути „вступним” (зондажним або пілотним), після якого проводиться кількісне.

Пропонуємо Вам класифікації методів одержання даних.

Якісні	Кількісні
Групове обговорення (метод групового фокусованого інтерв’ю)	Клінічне дослідження (іспит в аудиторіях)
Глибинне інтерв’ю Гнучке інтерв’ю Напівструктуроване інтерв’ю	Індивідуальне опитування або персональне інтерв’ю (fase to fase)
Кабінетні дослідження (аналіз різних джерел інформації)	Анкетування (групове, роздавальне, індивідуальне)
Тестування	Телефонне опитування
Спостереження	Експрес-опитування
Метод експертної оцінки	Поштове опитування
Експеримент	Опитування експертів

Класифікація методу опитування за місцем проведення:

• На вулиці.

• За місцем проживання.

• За місцем роботи.

• за місцем навчання.

• У спеціальних аудиторіях (установах, організаціях, магазинах, ресторанах, кафе і т.д.).

• У транспорті.