3. Вітаміни у харчуванні спортсмена.

Проблема вітамінів у харчуванні спортсмеів має два основних аспекти:

1. Забезпечення організму спортсмена вітамінами у повсякденному харчуванні.

2. Епізодичне застосування вітамів з метою підвищення працездатності.

При заняттях в спорті виростає потреба перш за все в аскорбіновій кислоті (вітамін С), тіаміні, рибофлавіні, нікотинаміді, пантотеновій кислоті, токоферолі і вітаміні А.

Найбільш ймовірною причиною підвищення потреби у вітамінах організму спортсмена в адаптаційний синтез ферментів і коферментів, представниками яких є вітаміни. Відомо, що вміст тіаміну і рибофлавіну на 47-50%,а аскорбінової килоти на 82-85% в м'язах тренованого організму вищий, ніж у м'язах нетренованого.

Кількість вітамінів при забезпеченні харчування спортсменів слід розраховувати з врахуванням енерготрат: аскорбінова кислота-35 1000ккал; В -0,8мг 1000ккал; тіамін-0,7мг 1000ккал; нікотинамід(В )-7мг 1000ккал; А- 2,0мг 1000ккал; з наступним додаванням 0,5 мг на кожні 1000ккал при максимальній дозі не більш як 4,0 мг на добу, токоферол(Е)-15 3000ккал з наступним додаванням по 5,0 мг на кожні 1000ккал.

Для підвищення ефективності спортивного тренування сьогодні успішно використовуються наступні вітчизняні полівітамінні кислоти: галаскорбін, ундевіт, декамевіт, аеровіт, комплевіт і багато зарубіжного виробництва.

4. Цілеспрямована регуляція біосинтезу білків в процесі

спортивного тренування.

Проблема регуляції біосинтезу білків в процесі спортивного тренування є важливою і актуальною.

Адаптивний синтез ключевих ферментів окремих метаболічних циклів і посилення синтезу скорочувальних білків являються основними критеріями ефктивності пластичного обміну скелетних м'язів при спортивній діяльності.

Завдання цілеспрямованого регулювання адаптивного (пристосувального) синтезу білків в процесі спортивної діяльності вирішуються різними шляхами, з яких вельми перспективними є наступні:

1. Розробка спеціалізованих продуктів підвищеної біологічної цінності з відносно високим вмістом білка і збалансованих за незамінимими факторами харчування.

2. Пошук низькомолекулярних сполук, введення яких виявляє регулюючий вплив на біосинтез білка.

Для вирішення цього завдання багатьма лабораторіями і за рубежем, запропоновані спеціалізовані продукти підвищеної біологічної цінності і фармакологічні засоби, які можна розподілити на наступні групи:

а) продукти з підвищеним вмістом білка: білковий бісквіт,білково-глюкозний шоколад "Спорт", білкове печево "Олімп", білкове печево (солене), білковий мармелад,а також продукти зарубіжного виробництва шинелпротеїн, казилан, протифан і ін.

б) попередники пуринових і піримідинових нуклеотидів і їх похідні:інозин,оротат калію,4-метилурацил-метацил і ін.

в) окремі амінокислоти: триптофан, тирозин, глютамінова кислота(панангін), метіонін і ін., та збалансовані суміші амінокислот.

В.А.Рогозкіним висунвте припущення, згідно якого нагромадження деяких речовин ( низькомолекулярних) в м'язовій тканині приводить до послідовної активації процесів транскрипції, рекогніції і трансляції і, накінець, посилює синтез ферментів мітохондрії і скорочувальних білків під час відпочинку після

роботи.Активація процесу транскрипції посилюється при введенні ряду речовин: суміші амінокислот, триптофану, метандростенолону, метиландростендіолу, елеутерококу.

Введенням нероболу можна посилити і транспорт низькомолекулярних речовин ( амінокислоти, оротової кислоти) скелетних м'язах в період відпочинку після фізичного навантаження.

Надмірне посилення одного з метаболічних процесів може погано корелюватись з іншими реакціями обміну і викликати порушення метаболічної гармонії в організмі.

Активація синтезу білків і підвищення фізичної працезда тності введення в організм анаболічних стероїдів дає негативні побічні ефекти: пригнічення гонадотропної функції гіпофізу, порушення функції печінки та ін.Слід відмітити, що анаболічні стероїди віднесені медичною комісією міжнародного олімпійського комітету в список засобів в підготовці спортсменів.