2. Який моральний ідеал сповідує християнство?

Біблійна історія

Якось довелося Ісусові дискутувати з фарисеями. І сказав Він їм: "Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете"... А юдеї казали: "Чи не вб'є Він сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете?" І сказав Він до них: "Ви — від долу, Я — звисока, і ви зі світу цього, Я не з цього світу. Тому Я сказав вам, що по­мрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете всвоїх гріхах". А вони запитали Його: «Хто Ти такий?" І Ісус відказав Їм: «Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас»... Коли Він говорив це, то багато хто в Нього увірували. Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: "Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, - а правда вас вільними зробить!" Вони відказали Йому: "Авраа- мів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: "Ви станете вільні?" Відповів їм Ісус: "Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха. І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік. Коли Син, отже, зробить вас вільними, то, справді, ви будете ві­льні” (Ів. 8:21-36).

Поради старшого

Недосконалість моральних ідеалів, яким поклонялося людство, упродовж багатьох століть, полягає в тому, що вони часто змінювались і залежали від історичних умов, у яких жили люди, від тих осіб, які керували суспільством чи державою. Тож головна причина недосконалості цих моральних ідеалів полягала в тому, що їх придумували самі люди. А оскільки кожній людині властиво помилятися, то й правила її життя завжди були тимчасовими, а мораль – відносною. “Є тільки один Ідеал довершеності, перед яким схиляються всі народності, це Ідеал, що його дає християнство”, — писав видатний український педагог Костянтин Ушинський.

Цим Ідеалом є Сам Творець, “бо все з Нього, через Нього і для Нього” (Рим. 11:36). Всі інші створіння існують завдяки Богові. Людина не становить винятку: “Бо коли живемо — для Господа живемо, і коли вмираємо — для Господа вмираємо” (Рим. 14:8). Саме тому християнська етика сповнена оптимізму, адже вона вчить людину бути такою гармонійною і досконалою, як є її Творець – Господь. Людина не може власною активністю реалізувати своє життєве призначення, оскільки вона за своєю природою гріховна, зате завжди може розраховувати на Божу підтримку і допомогу, якщо покається у своїх гріхах.

Моральним взірцем для кожної людини є Син Божий Ісус Христос. Він показав нам, як слід любити Небесного Отця і як слід любити ближніх. Виконуючи Волю Отця і з любові до людей Ісус Христос здійснив найвщий моральний акт – пожертвував Собою на хресті. Син Божий втілює в Собі всі християнські чесноти. Йому притаманні мудрість і справедливість, мужність і стриманість. У Своєму земному житті він годував голодних і напоював спраглих, одягав нагих і приймав до Себе подорожніх, відвідував недужих, в’язнів, рятував і шанува померлих, навертав грішників і навчав невіж, радив тим, що сумнівалися, і потішав сумних, терпеливо зносив кривди і прощав образи, молився за живих і померлих. Тому, коли хочемо досягти морального ідеалу, справжнього щастя в житті земному і Небесному, маємо пізнати Христа, іти за Ним, наполегливо вивчати християнську етику, бути істинним християнином. Бо саме християнська мораль є абсолютною.

Поміркуй і дай відповідь:

Чому людська мораль є відносною?

Як ти розумієш словосполучення «абсолютна мораль»?

Чому християнська мораль є абсолютною?

Хто є моральним взірцем для людей?

Які високоморальні вчинки Він здійснював?

Перевір себе:

Заповни таблицю, пригадавши приклади зі Святого Письма:

Божі Чесноти	Приклади з життя Ісуса Христа
Віра
Надія
Любов
Християнські моральні чесноти
Мудрість
Справедливість
Мужність
Стриманість