Равель (Ravel) Моріс Жозеф

(1875-1937)

1. Біографія

2. Творчість

Равель (Ravel) Моріс Жозеф (7.03.1875, Сібур, департамент Атлантичні Піренеї – 28.12.1937 – Париж) – французький композитор. Почесний доктор музики Оксфордського університету – 1928р.

Біографія

Батько - П'єр Жозеф Равель – за походженням із Швейцарії, мати – іспано-баскійського походження.

З 7-ми років М. Равель навчався грі на фортепіано, з 1887р. – гармонії, контрапункту, композиції у Ш. Рене. У 1889 році Равель вступив до Паризької консерваторії, яку закінчив у 1905 році. Займався у Антіома, потім у Шарля Беріо – клас ф-но; Я.Е.Пессара – клас гармонії, А. Жедальжа – клас контрапункту. Г. Форе – клас композиції. У роки навчання в консерваторії Равель захоплювався музикою Р. Шумана, Ф. Шопена, К.М. Вебера, Ф. Ліста; з середини 1890-х років – музикою Е. Шабіє та Е. Саті, вплив яких можна помітити в творах цих років. Велике значення для Равеля мало знайомство з російською музикою та творами М.А. Римського-Корсакова і О.П. Бородіна. На формування його естетичних смаків мали вплив «поетичні вівторки» з С. Малларме. Равель відрізнявся широтою інтересів. Він вивчав французький живопис, захоплювався імпресіоністами; вивчав літературу – не тільки модну на той час поезію символістів, але й класику; японське мистецтво; роботи філософів - просвітників 18 ст. – Д. Дідро та Е.Б. де Кондільяка.

Першим виданим твором Равеля був ,,Античний менует” для фортепіано 1895р., в якому відчувається, крім впливу інших композиторів, особистий (індивідуальний) стиль композитора.

Починаючи з 1901р. Равель тричі, без успіху, брав участь у конкурсі на здобуття Римської премії. У 1901 році йому була присвоєна лише 2-а премія.

1905-14рр. – період найбільш інтенсивної творчої діяльності Равеля. У ці роки ним створені цикли ,,Відображення” 1905р. та ,,Нічний Гаспар” 1908р. – одна з вершин фортепіанної музики ХХст.; сонатина для фортепіано 1905р., ,,Інтродукція і Allegro” для арфи, струнного квартету, флейти та кларнета 1906р. вокальний цикл ,,Природні історії” 1906р., ,,Іспанська рапсодія” для оркестра (1907р.), опера ,,Іспанський час” – 1907р. та інші твори.

На замовлення С.П. Дягілева Равель написав балет ,,Дафніс і Хлоя” на лібрето М.М. Фокіна (1912р.). Ця музика отримала високу оцінку критики. У цьому ж році були поставлені ще 2-а балети композитора ,,Сон Флорини” – створений на основі дитячої сюїти для фортепіано у 4-ри руки ,,Матушка гусиня” та балет ,,Аделаїда або мова квітів” – для цього балету Равель оркестрував фортепіанний цикл ,,Шляхетні та сентиментальні вальси”, 1911р.

До 1913 року відноситься захоплення Равеля баскським фольклором. У 1914 році він закінчив фортепіанне тріо а-moll, в якому відчувається баскський (іспанський) колорит.

Під час Першої світової війни (1914-18 років), не дивлячись на звільнення від військової служби, Равель добровільно вступив у діючу армію (спочатку працював у госпіталі, а потім був водієм машини Червоного хреста). Навесні 1917 року через хворобу був демобілізований. У 1917 році закінчив писати фортепіанну сюїту ,,Склеп Куперена”, за словами самого Равеля – це дань не тільки Куперену, але й усій французькій музиці 18 сторіччя. Ця сюїта також присвячена друзям Равеля, які загинули під час війни. У повоєнні роки створені видатні твори композитора – хореографічна поема ,,Вальс” – 1920р. та ,,Балеро” – 1928р. для оркестру.

Серед творів 1920-х-30-х років ХХ ст. опера ,,Дитя і чари” – 1925р., рапсодія ,,Циганка” -1924р. і соната для скрипки з фортепіано1927р., ,,Мадагаскарські пісні” – для голосу, флейти, віолончелі і фортепіано – 1926р., 2-а концерта для фортепіано з оркестром – 1931р.; він оркестрував ,,Картинки з виставки” Мусоргського, цим самим підкреслив свою любов до музики російського композитора. У 20-ті роки Равель багато виступав як піаніст і диригент – в Амстердамі, Венеції, Відні, Будапешті, Лондоні та інших містах Європи, а також в США та Канаді. В останні роки життя тяжка хвороба (пухлина мозку)прогресувала і не давала можливості писати твори. Останній твір, який він закінчив, ,,Три пісні Дон Кіхота до Дульцінеї” – у 1932 році.