15. Рівні передового педагогічного досвіду. Етапи створення ппд

Виділяють три рівні узагальнення передового педагогічного досвіду.

Науковий рівень — пов'язаний із нагромадженням і теоретичним аналізом фактів, що лежать в його основі, передбачає виявлення його практичної новизни.

Методичний — розкриває процес діяльності в даній галузі, а не обмежується описом результатів. У цьому випадку чітко визначається порядок дій у конкретній методиці, наводяться яскраві приклади, переконливо показуються переваги даного досвіду. Проте і тут необхідно підкреслювати провідну педагогічну ідею досвіду. Необхідною умовою є аналіз результативності досвіду, що передбачає надання методичних рекомендацій, порад щодо використання досвіду різними категоріями вчителів.

Практичний рівень—охоплює три основні елементи:

— конкретний опис педагогічних дій;

— показ результативності;

— розкриття переваг і перспектив використання.

У процесі узагальнення досвіду необхідно брати до уваги певні важливі моменти:

• На практиці слід переважно не узагальнювати систему роботи вчителя загальноосвітнього навчального закладу, а висвітлювати розв'язання ним важливої педагогічної проблеми, вміле використання ефективних форм, методів, прийомів.

• В узагальнених матеріалах не слід залишати поза увагою діяльність учнів. Варто не забувати, що навчально-виховний процес — це процес двосторонній.

• Бажано уникати оцінних положень загального типу (коли йдеться про те, що робить учитель, але не зазначається, як він це де робить).

• Висвітлюючи загальні педагогічні результати: успішність, вихованість учнів, важливо відображати динаміку змін цих результатів.

• Не слід забувати описувати умови впровадження досвіду, аналізувати труднощі, з якими стикається вчитель у процесі роботи.

Етапи вивчення, узагальнення, поширення передового педагогічного досвіду. План складається відповідно до мети, завдань та основних етапів роботи. Здебільшого робота з вивчення та узагальнення досвіду планується на 2—3 роки. Не варто при цьому штучно скорочувати термін, оскільки це зумовлює формальне ставлення до роботи і знижує об'єктивність та науковість узагальнень.

Для ефективного вивчення досвіду необхідно чітко спланувати роботу

I етап. Планується теоретична підготовка та розв'язання організаційних питань. Наводиться список літератури. Планується робота з тими особами, чий досвід вивчається (консультації, самоосвіта, підготовка доповідей, статей тощо).

ІІ етап. Плануються етапи вивчення досвіду за роками.

ІІІ етап. Плануються форми узагальнення, систематизації досвіду, рецензування матеріалу методистами або науковими працівниками, термін подачі матеріалу для схвалення вченою радою (радою методичного кабінету).

IV етап. Плануються заходи щодо організації процесу поширення досвіду — проведення семінарів-практикумів, майстер-класів, творчої лабораторії вчителя, виступи перед учителями на засіданнях методичних об'єднань, випуск брошури тощо.

Баранюк 18 .Этапи контролю в ДНЗ: інформа.аналітичний,прогностичний,орган.координаційний,власний контроль.

Методична робота - це цілісна система діяльності педагогів, що базується на досягненнях педагогічної науки і передового педагогічного досвіду та забезпечує зростання рівня кваліфікації, професійної майстерності педагога, підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу навчального закладу.

Створення умов для безперервного навчання та ефективного підвищення кваліфікації працівників дошкільного навчального закладу.

Динамічність форм організації науково методичної роботи в ДНЗ. Чинники, що сприяють динаміці форм методичної роботи: державна політика в галузі освіти, висвітлена у законодавчих документах;рівень педагогічної культури вихователів, їх методична грамотність;морально-психологічний мікроклімат у педагогічному колективі дошкільного закладу, матеріально-технічні можливості організації науково методичної роботи;вивчення внутрішньосадкового педагогічного досвіду, інноваційна відкритість і активність вихователя;рівень професійної готовності вихователя-методиста до управління науково-методичною роботою.

Форми методичної роботи з педагогами в сучасному дошкільному навчальному закладі за рівнем засвоєння практикою: традиційні, нетрадиційні (інноваційні); диференціації: масові, групові, індивідуальні; спрямованості на кінцевий результат: теоретичні, науково-практичні, практичні; масштабності проведення: дошкільні, між дошкільні, районні.

Масові форми методичної роботи (конференції, семінари, “педагогічні мости”, педагогічні ярмарки, методичний фестиваль, методичний турнір, педагогічні читання, виставки).

Групові форми методичної роботи (педагогічна рада, семінари, семінари-практикуми, “педагогічні брейринги”, методичні об´єднання, мозкова атака (штурм), творчі групи,консультації,).

Індивідуальні форми роботи: самоосвіта, ППД (моделювання, корекція ,узагальнення, вивчення), консультування, взаємовідвідування; атестація, майстер класи, робота над проблемними питаннями, наставництво, курси підвищення кваліфікації, участь у конкурсах тощо.

Баранюк

№20.Діагностико-аналітичнадіяльністькерівника:ефективність роботи вихователя у сфері фіз., розум., естет., морал., еколог., труд.виховання, критерії оцінки та самооцінки праці педагога,добір методів діагностики.

Педагогічна діагностика являє собою основу процесів виявлення стабільності професійної діяльності педагога, її ефективності та відповідності. А саме, як відбувається реалізація набутих педагогом знань, вмінь, навичок та власних особистісних якостей, які входять до складу професійної компетентності.

Систематична педагогічна діагностика дозволяє постійно отримувати інформацію про стан та розвиток професійної компетентності вихователя та, тим самим, забезпечує науковий підхід до методичної роботи з кадрами дошкільних навчальних закладів.

За допомогою дігностики здійснюється інформаційний аналіз, вивчення компетентності особистості педагога, побудову та реалізацію концепції особистісного та професійного розвитку педагога, надання інформаційної та практичної допомоги у професійному та життєвому самовизначенні вихователів. Отже, використання педагогічної діагностики дозволяє підвищити ефективність реалізації провідних завдань методичної роботи шляхом її диференціації, а саме, забезпечення безперевної освіти вихователів та оптимізації освітнього процесу ДНЗ.

Основні критерії оцінки ефективності діяльності працівників освіти. Зрозуміло, що для кожного навчального закладу вони будуть свої, але є ряд найбільш загальних, в рамках яких сформовані всі інші. Отже, сюди включають:

• динаміку індивідуальних досягнень у навчальному процесі, ступінь засвоєння дітьми тієї чи іншої предметної програми;

• можливість і ступінь залучення дітей у дослідницьку і позанавчальну діяльність, що включає різні конкурси, змагання, олімпіади тощо;

• результати методичної роботи вихователяі його участь у написанні програм;

• проведення інноваційної, науково-дослідної роботи і наявність її документального підтвердження;

• ступінь участі в різних додаткових проектах соціального, оздоровчого, навчально-виховного характеру, екскурсійних програмах і т. д.;

• робота зі складними дітьми, що включає психологічні і різні інноваційні форми діяльності;

• ступінь залучення в різні педагогічні проекти, які реалізуються колективом;

• здійснення заходів, які дозволяють взаємодіяти з батьками дітей, їх рівень, періодичність проведення та наявність зворотного зв’язку;

• участь в оформленні складових освітньої інфраструктури кабінетів, спеціальних аудиторій, майстерень, лабораторій, музеїв і т. д.;

• презентація особливостей своєї педагогічної діяльності та результативність її організації: наявність сертифікатів, дипломів, участь у професійних конкурсах і т. д.

Під контрольно-аналітичною діяльністю в ДНЗ розуміємо цілеспрямований, усвідомлений процес отримання інформації, вивчення стану та тенденції розвитку, виявлення необхідності корегування освітнього процесу з метою забезпечення результату — якості дошкільної освіти. Науковці визначають такі шляхи демократизації контролю:

• самоконтроль і саморегулювання діяльності вихователя , керівника ДНЗ;

• адміністративний контроль на діагностичних засадах із метою допомоги, а саме — зріз знань, умінь і навичок у дітей;

• діагностика, регулювання, корегування;

• колективний контроль і корегування діяльності на всіх рівнях.

• Критерієм оцінки діяльності педагога має виступати не лише описана в педагогічній літературі побудова системи контролю заняття (режимного моменту), а й результативність усього освітньго процесу в єдності його структурних компонентів.

Керівництво ДО №21

Форми методичної роботи з педагогами в сучасному ДНЗ

Характеристика форм методичної роботи з педагогічними кадрами.

Виділяють таких дві групи форм методичної роботи: індивідуальні і колективні. До індивідуальних форм методичної роботи відносять самоосвіту, стажування, наставництво, індивідуальні консультації, а до колективних — дошкільні (міждошкільні), міські методичні об'єднання вихователів, постійно діючі та епізодичні семінари для вихователів, директорів навчально-виховних закладів, їх заступників; педагогічні читання, виставки, конференції; школи передового педагогічного досвіду; творчі групи та інше.Важливою формою підвищення наукового, фахового та методичного рівня педагога є самоосвіта. У процесі самоосвіти він вивчає нову літературу з педагогіки, психології, методики викладання навчальної дисципліни, матеріали передового педагогічного досвіду, педагогічні та методичні журнали, збірники.Одним із видів самостійної діяльності вихователя є робота над методичною темою, яка повинна співвідноситися з тою темою, над якою працює навчальний заклад. З результатами роботи над методичною темою вихователь може виступати на засіданні міського (шкільного, садкового) методичного об'єднання чи творчої групи, засіданні методичної ради навчального закладу, семінарах тощо. Стажування та наставництво Молоді спеціалісти, які закінчили педагогічні навчальні заклади, протягом першого року роботи за місцем працевлаштування проходять стажування. Мета стажування — набуття випускниками практичних та організаторських навичок, необхідних для педагогічної роботи на посаді, яку займають. У період стажування молодий спеціаліст користується всіма правами, встановленими для працівників даної категорії, виконує посадові функціональні обов'язки. Керівник навчально-виховного закладу призначає з числа кращих вихователів відповідної спеціальності керівників стажування — наставників.   Наставник подає стажисту необхідну допомогу в плануванні навчально-виховної, позакласної роботи із предмету, допомагає в розробці поурочних планів, у вивченні та впровадженні досягнень передового педагогічного досвіду, нових форм, методів і засобів навчання і виховання учнів (вихованців) та інше. Стажист відвідує заходи досвідчених вихователів, бере участь у їх обговоренні, знайомиться з педагогічною і методичною літературою, вивчає наочні посібники, з подальшим використанням їх у навчальній (виховній) роботі тощо. Результати стажування молодого спеціаліста розглядаються в кінці навчального року керівництвом навчально-виховного закладу (на методичній раді, методичному об’єднанні та заносять рекомендації в протокол). У роботі з молодими вихователями використовується і така форма роботи, як Школа молодого вихователя. Тут ознайомлюють педагогів-початківців із завданнями та змістом стажування, можуть бути організовані лекції з найактуальніших питань психології і педагогіки, семінари-практикуми з питань організації навчально-виховного процесу (складання календарних планів, розробка конспектів занять, сценаріїв виховних заходів, дидактичних матеріалів), консультації , використання нових форм та методів навчання; відвідування та аналіз заходів.  Індивідуальні консультації для вихователів В організації індивідуальних консультацій потрібно виходити з практичних потреб навчального закладу і кожного педагога зокрема. Починати дану роботу потрібно із виявлення педагогів, які потребують консультацій з тих чи інших питань. Потрібну інформацію керівництво може одержати з різних джерел: анкетування, відвідування занять, бесіда, перевірка календарного плану. Разом з вихователем керівники навчального закладу виявляють недоліки в навчально-виховній роботі педагога (наприклад, нераціонально на занятті використовується час, не завжди проводиться підсумок заняття, невміло здійснює диференційований підхід до вихованців тощо), продумують заходи щодо їх усунення. Під час індивідуальних консультацій педагогу дають конкретні поради з тих чи інших питань, рекомендують опрацювати відповідні журнальні статті, методичні посібники або методичні розробки занять. ^ Школа передового педагогічного досвіду Школа передового педагогічного досвіду сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, впровадженню передового педагогічного досвіду. Створюється вона за пропозицією педагогічної ради навчального закладу.   Змістом роботи Школи передового педагогічного досвіду є вивчення і впровадження в практику роботи передового педагогічного досвіду, озброєння вихователів умінням аналізувати чужий і власний досвід. ^ Робота творчих (проблемних) груп У навчальних закладах, крім методичних об’єднань, можуть створюватися творчі групи. Завданням творчих груп є розв’язання актуальних проблем навчально-виховного процесу (наприклад, особливості роботи за новою програмою, підручником, створення на занятті проблемних ситуацій, формування загально пізнавальних умінь і навичок, які є новими в педагогічній теорії і практиці, тобто робота їх носить випереджувальний характер. У діяльності творчих груп використовуються як теоретичні, так і практичні форми роботи.   Можуть використовуватися такі практичні форми роботи: спільна розробка складних в методичному плані типів занять, нестандартних форм організації навчально-виховної діяльності, спостереження занять, підбір завдань, вправ та ін. Завершальною формою роботи творчої групи є розробка методичних рекомендацій щодо ефективного вирішення досліджуваної проблеми в масовій педагогічній практиці. Досвід роботи групи може бути узагальнений на рівні закладу або міста. -2-

• ^ Науково-практичні конференції — одна із форм теоретичної і практичної підготовки педагогічних працівників до роботи з вихованцями навчальних закладів. Тематика науково-практичних конференцій визначається тими завданнями, які ставить суспільство перед освітою, потребами педагогічних колективів дитячих навчальних закладів.   Тема науково-практичної конференції визначається заздалегідь. Структура роботи науково-практичної конференції в основному така: пленарне засідання, на якому розглядаються основні питання даної проблеми; робота в секціях: планується не менш 3-5 секцій з окремих напрямків вирішення даної проблеми. На секційних засіданнях педагоги обмінюються досвідом роботи, спостерігають і обговорюють навчальні та виховні заняття, знайомляться на практиці з кращим досвідом з даного питання, вносять конкретні пропозиції щодо ефективного розв’язання обговорюваного питання. ^ Постійно діючі та епізодичні семінариспрямовані на вдосконалення методичної майстерності та професійного розвитку як досвідчених, так і молодих педагогів, на вдосконалення управлінської компетентності та інформаційної культури керівників навчальних закладів.  Епізодичні семінари зумовлені терміновою потребою в розв'язанні окремих проблем у роботі вихователів, керівників. Постійно діючі семінари, як правило, плануються на один рік. Тематика постійно діючих семінарів визначається тими завданнями, які ставить держава перед школою для вдосконалення навчально-виховного процесу. ^ Творчі звіти керівника На педагогічній раді 1 раз на рік керівник звітує про результати навчально-виховної роботи, підводить підсумки роботи за рік.

• ^ Відкриті виховні заняття Ця форма методичної роботи дає можливість показати особливості використання педагогом форм, методів і прийомів роботи, розв'язання окремих педагогічних проблем.  Відкриті заняття допомагають сформувати творчу лабораторію педагога. ^ Методичні оперативки Завдання методичних оперативок (опе­ративних нарад) — ознайомлення з нормативними документами, попередження можливих помилок, виправлення допущених недоліків в роботі тощо. Змістом їх роботи є ознайомлення з новими наказами, методичними листами Міністерства освіти, наказами, розпорядженнями з результатами перевірки стосовно дотримання в закладі єдиного мовного режиму, ведення журналів відвідування. Мікрогрупа — це колективна форма методичної роботи, до складу якої входять люди, об'єднані виключно на добровільній основі, і критерієм такого об'єднання є їх психологічна сумісність, інтерес до однієї педагогічної проблеми. Такі групи утворюються тоді, коли потрібно освоїти певну концепцію, теорію, методику. Спочатку кожний член групи самостійно вивчає теоретичний матеріал, потім обговорюють його колективно, доповнюють, коригують, реалізують дану ідею у практиці своєї роботи. Освоївши нову ідею, мікрогрупа розпадається. Ініціативні групи. Вони утворюються на час проведення великих методичних заходів (педагогічної ради, педагогічних читань, конференцій тощо). Зміст роботи ініціативної групи педагогів полягає у вивченні стану конкретної проблеми навчально-виховної та методичної роботи, узагальненні думок та виробленні рекомендацій, підготовці проекту рішень, а в ході проведення самих заходів — в організації дискусії. ^ Методичний кабінет дитячого садка Важливу роль в підвищенні загального, фахового і методичного рівня вихователів відіграє методичний кабінет. Основними завданнями методичного кабінету є: надання практичної допомоги вихователям у формуванні їх педагогічної майстерності; координація методичної роботи в навчальному закладі; пропаганда досягнень психолого-педа­гогічної науки і передового педагогічного досвіду роботи окремих освітян і педагогічних колективів. Керівництво роботою методичного кабінету може здійснювати рада кабінету, обрана з числа досвідчених педагогів, яка працює під керівництвом вихователя-методиста ДНЗ. У методичному кабінеті можуть бути зосереджено такі матеріали: документація методоб’єднань, зразки кращих конспектів занять, сценаріїв виховних заходів, планування виховної роботи, матеріали передового педагогічного досвіду, творчі звіти вихователів, педагогічні журнали і газети, методична література, тексти доповідей, прочитаних на засіданнях методоб’єднань, педагогічних читаннях, конференціях, семінарах; зразки дидактичного матеріалу, наочних посібників, садкової документації. Також можуть розміщуватися планшети зі структурно-функціональною моделлю закладу по роботі з педагогічними кадрами; план роботи на місяць, перелік традиційних педагогічних заходів на навчальний рік, графік контролю за роботою педпрацівників, тощо.