7. Який рік слід записати на місці пропуску в джерелі?

«Не передати словами, з яким хвилюванням зустрів я Акт проголо­шення незалежності України, прийнятий Верховною Радою 24 серп­ня ________ і підтверджений на Всеукраїнському референдумі 1 грудня.

Чи сподівався, страждаючи в польських і радянських концтаборах, що доживу до такого часу, що здійсняться мої найзаповітніші мрії?! Богові було угодно, щоб сталося саме так. І щоб я впевнився: моя при­четність до боротьби з поневолювачами України не була марним поривом душі...»

Завдання 8 передбачає запис події,

про яку йдеться у фрагменті з історичного джерела

8. Про яку подію повоєнної України йдеться в джерелі?

«...Військо Польське провело виселення нашого населення дуже швид­ко, оскільки протягом чотирьох годин кожен господар мусив спаку­вати речі й виїхати із села. У деяких селах, наприклад у селах Криве на р. Сян, Творильчик, Творильне, Студене, Бук, Довжиця, Літня,Полянки та Жерниця, Військо Польське давало людям на збори лише дві години. У зв'язку з таким коротким терміном часу на збори населення не мало змоги забрати із собою сільськогосподарські машини (молотилки, зерноочисні машини, січкарні, плуги, борони), предмети домашнього господарства, швейні машини, картоплю тощо. Все це забрало польське цивільне населення разом з Військом Польським до міст Балигород, Сянік, Лісько, Риманів й навіть до Кросна»

У завданні 9 треба визначити наслідки запропонованих подій,

явищ чи процесів та стисло записати їх двома твердженнями

9. З відомих вам соціально-економічних наслідків форсованої індустріа­лізації в радянській Україні запишіть два

Завдання 10 спрямоване на роботу з історичним джерелом.

Це відкрите завдання, яке передбачає складання розгорнутої письмової відповіді:

1) визначте особу автора документа; узагальніть, про що йдеться в документі, з'ясуйте, коли відбулися описані в ньому події;

2) визначте, як автор розповіді ставиться до описуваних подій або історичних діячів; поміркуйте, навіщо автор документа свідчить про події; з'ясуйте (сформулюйте) значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі;

3) поміркуйте, у чому цінність джерела саме для вас, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку Зі спогадів Ірини Жиленко

«У кінотеатрі "Україна" під час перегляду "Тіней забутих предків" відбулася подія, яка увійде в історію України. Я забезпечила квитками друзів через маму, яка працювала тоді адміністратором "Украї­ни". Зібралося в кінозалі все, що було чесного на той час у Києві.

Після перегляду Іван Дзюба вийшов на сцену, подякував групі і повідомив про арешти інтелігенції. Стус закликав не допустити 37-го року в Україні і запропонував на знак протесту - встати. Як це було страшно! Дрижаки пробігли спинами. Обивательська маса кинулась до "запасного виходу", як під час пожежі. Побіг перешепт, що кінотеатр оточено і будуть "брати" всіх. І все-таки більшість у залі - встала. Звісно, не всі. І ті, що не встали, уважно засікли очима тих, хто встав. Я стояла поруч із Дзюбиною дружиною. Я аж палала збудженням, а Марта зблідла. Іван зійшов зі сцени, підійшов до дружи­ни і тихо сказав: "Так треба, Марто...". І... полетіло пір'я, себто тріски... Почалися масові вигнання з роботи. Перелічувати всіх, хто постраждав, довго. Вся нікчемна бездар, дочекавшись нарешті "свого часу", накинулась на "Дзюб-Драчів-Костенок" і таврувала, обпльову­вала, аж стіни Спілки письменників, інших спілок, Інституту літератури, видавництва "Молодь", де працював тоді Дзюба, були оббризкані отруйною слиною. (Ох, які вони зараз усі віддані "україн­ці", "святіші за Папу" - ті, що мордували І. Дзюбу, М. Коцюбинську, Ю. Бадзя та інших). Дзюбу зняли за "виявлене недовір'я до органів безпеки і партії"'. А величезну групу літературної інтелігенції було затавровано як "вороже літературне угрупування, яке перейшло в політичне". Було складено списки проскрибованих молодих літера­торів. Івана Світличного після звільнення не друкували і не давали роботи. У списку, крім Світличного, Дзюби, Сверстюка, були і Коцюбинська, і Ліна Костенко, Жиленко, Дрозд, Шевчук і багато інших...

Шлях до друку було перетято у кого на роки, а в кого й на десятиріч­чя. Це були важкі роки: обшуки, арешти, переляк, намови з переляку і намови з підлості чи заздрості. Кожен чекав обшуку і багато хто дочікувався. Я не тримала вдома своїх щоденників, чоловікових лис­тів, передруків творів "неугодних" авторів. Не можу не згадати добрим словом наших літературних та інших "дідів", які, маючи гіркий досвід і знаючи, що може вчинити держава з людиною, все-таки не побоялися підписати "Протест проти репресій". їх тягали, на них тиснули, їм загрожували, але ні Малишко, ні Майборода, Антонов, ні Амосов не погодилися зняти свої підписи.

Теперішній молоді, яка звинувачує (дуже сміливо) покоління повоєнного письменства у конформізмі, я би побажала бути не менш сміли­вими і в ситуації, коли сміливість дорого коштує. Бо зараз сміли­вість не коштує ламаного гроша. Залягла глибока політична і літе­ратурна зима»

ВАРІАНТ 3

Завдання 1-3 мають ЧОТИРИ варіанти відповідей, серед яких треба вибрати ОДНУ ПРАВИЛЬНУ