Система дій студентів:

• Студенти ставлять перед собою освітні цілі, по вивченню історії України, краєзнавству, роботі з історичними джерелами, конструюванню схем, відтворенню картини, досліджуваного часу, установленню причинно-наслідкових зв'язків та ін.;

• Створюють різноманітні логіко-структурні схеми, логіко-значеннєві моделі в ході проектно-дослідницької, конструкторсько-технологічної діяльності;

• Проводять аналіз історичних джерел і довідкового матеріалу в освітньому середовищі мережі Інтернет (при роботі з розробленим ресурсом застосовуються пошукові системи: yandex.ru, rambler.ru, aport.ru);

• Здійснюють рефлексію власної навчальної діяльності;

• Формулюють питання керівнику підгрупи, викладачу;

• Використовують засоби нових інформаційних технологій і комп'ютерних телекомунікацій у навчальній діяльності;

• Розвивають навички пошукової роботи в мережі Інтернет;

• Закріплюють вміння працювати з різноманітними історичними джерелами (аналіз, порівняння, узагальнення, виявлення причинно-наслідкових зв'язків, формулювання висновків);

• Освоюють алгоритм конструкторсько-технологічної діяльності;

• Вчаться захищати результати своєї пошукової діяльності.

При підготовці до занять викладач повинен провести аналіз аспектів навчально-виховного процесу, а саме:

• продумати до деталей програму, визначити місце й роль Інтернет-технологіям;

• визначити форми навчальних завдань до кожного заняття із застосуванням Інтернет-технологій (лекція, практичний експеримент, дискусія, проблемний семінар, проект та ін.);

• продумати особливості взаємодії суб'єктів навчання (викладач - студент) на різних етапах: підготовка заняття, проведення заняття, рефлексія після заняття;

• передбачити критерії , за якими буде відбуватись оцінювання знань студентів у ході заняття із застосуванням Інтернет - технологій.

За рахунок організації освітньої телекомунікаційної діяльності студентів на занятті досягається не тільки освітня, але й розвиваюча мета. Студенти засвоюють не тільки самі знання, але й той спосіб, за допомогою якого навчальну проблему можна вирішити, засвоюють, з яких дій ця діяльність складається, і здобувають досвід виконання цих дій, створюють власний освітній продукт. У цьому випадку навчання саме припускає розвиток студентів, результатом навчання стає розвиток пізнавальних здібностей, формування узагальнених засобів навчальної діяльності взагалі, тому що ми не можемо озброїти студента знаннями на все життя, але існує можливість на все життя засвоїти засоби пізнання, вміння організовувати свою навчальну діяльність.

Для конкурентноздатного фахівця будь-якої області необхідно вміти швидко орієнтуватися в інформаційному просторі, максимально використовуючи весь арсенал пропонованої медіапродукції за допомогою телекомунікаційних мереж, Інтернету, відео, преси й т.д.. Крім суто практичних навичок володіння різними медіа (комп'ютерною технікою, Інтернетом, сучасної відео, аудіоапаратурою та ін.), необхідність яких вже ні в кого не викликає сумніву, значно актуалізується значимість аналізу й синтезу просторово-тимчасової реальності, здатності «читати», інтерпретувати й оцінювати медіатексти, викладені в якому-небудь вигляді або жанрі медіа, здійснювати їхнє декодування, критично осмислювати медійні повідомлення.

Світ Інтернету має як незаперечні переваги, так і менш доступні для спостереження негативи, що потребують вивчення: поряд з тим, що в його просторі, який характеризується відкритістю й незалежністю суб’єкта, існують можливості необмеженого спілкування, цей світ нав’язує свої правила.

Безумовно, широке використання можливостей глобальних комп’ютерних мереж пов’язане з численними труднощами як суб’єктивного так і об’єктивного характеру. Типова проблема, яка виникає в подібних випадках, полягає в обмеженості доступу викладачів, студентів до ресурсів мережі. Це пов’язано з цілим рядом факторів:

• Відсутність належного матеріального забезпечення, зокрема, недостатня кількість модемів та персональних комп’ютерів відповідного класу;

• Обмеженість часу роботи в мережі;

• Відсутність достатньо стійких та надійних каналів зв’язку.

Комп’ютерні технології стають звичними у багатьох українських ВНЗ. Однак тільки викладачі можуть вирішити, чи будуть вони ефективними саме у їхніх навчальних дисциплінах. Яким би не було їх рішення, комп’ютерні технології в кредитно-модульній системі організації навчального процесу є лише одним, хоча й суттєвим елементом успішного викладання у вищій школі. У цьому випадку викладач повинен мати професійно-особистісні якості, необхідні для реалізації принципів педагогіки співпраці, такі як: демократичність, відкритість, альтернативність, діалогічність, рефлективність. Тільки тоді він зможе працювати плідно та творчо.

Модернізація навчально-виховного середовища - передбачає інформаційну діяльність, яка має такі компоненти: збір, систематизація, зберігання, обробка інформації про той чи інший об'єкт, явища, процеси і методичні прийоми; моделювання навчальних ситуацій на основі доступних ресурсів і прийнятних технологій (у тому числі віртуальних); створення нових або адаптація наявних у колекції навчального закладу освітніх ресурсів в умовах навчального процесу; використання можливостей Інтернет для організації інформаційної взаємодії суб'єктів навчання, організації самоосвітньої діяльності, поповнення колекції студента чи викладача новими освітніми ресурсами. Інтернет-технології дозволяють організувати взаємодію з різними інформаційними об'єктами, спираючись на власний досвід, базові знання й можливість оперативно знаходити для рішення певного завдання відсутні ресурси, оцінювати їхню якість і рівень прийнятності, використовувати для рішення практичного завдання навчального або соціального значення.

Важливість такої моделі проведення заняття із застосуванням Інтернет-технологій є важливою для педагогів будь-яких типів освітніх закладів, але особливе значення дидактична модель представляє для сільських шкіл, для інноваційних навчальних закладів, для освітніх закладів, що реалізують профільне навчання.