2. Основні поняття та класифікація фінансових рент

На практиці досить часто зустрічаються грошові потоки з певними стандартизованими параметрами — з однаковими проміжками часу між платежами, однаковими розмірами плате­жів, однаковим знаком (або лише виплати або лише надходження коштів) тощо. Деякі регулярні, періодичні платежі, що мають од­накову фінансову спрямованість (вилучення / приплив коштів) описують за допомогою поняття фінансової ренти.

Фінансова рента — потік послідовних додатних платежів, які здійснюються через однакові проміжки часу.

Поняття фінансової ренти є набагато вужчим за поняття гро­шового потоку. Для того, щоб деякий потік платежів можна було назвати рентою, він повинен відповідати наступним вимогам:

• усі члени грошового потоку — додатні величини незалежно від походження та цільового використання цих коштів;

• усі платежі є періодичними та регулярними, тобто часові ін­тервали між платежами однакові (фіксовані).

Річну ренту (ренту, за якою платежі здійснюють щорічно) ще називають ануїтетом .

Кожна рента описується такими основними параметрами:

• член ренти - величина кожного окремого платежу;

• період ренти — проміжок часу між двома послідовними пла­тежами;

• строк ренти — час від початку першого періоду ренти до кі­нця останнього періоду.

Крім того, для оцінки вартісних характеристик ренти необхід­но задати ставку дохідності і, яку використовують у разі нарощу­вання або дисконтування платежів, з яких складається рента.

Для окремих видів рент ще необхідно вказати додаткові умови та параметри, зокрема:

• кількість платежів у році;

• спосіб та частота нарахування процентів тощо.

Класифікацію видів фінансових рент наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Узагальнена класифікація фінансових рент

Ознака класифікації	Вид ренти
Періодичність платежів	Річні (платіж один раз на рік); р — термінові (р- платежів на рік)
Частота платежів	Дискретні; неперервні
Величина членів ренти	Постійні (з однаковими членами); Змінні (з різними членами).
Кількість членів	Обмежені (зі скінченою кількістю членів); необмежені (вічні).
Обов'язковість платежу	Умовні (кількість членів наперед невідома, сплачуються згідно з умовою угоди); безумовні, правильні (сплачуються обов'язково).
Момент платежу	Звичайні — постнумерандо (платіж в кінці періоду); авансові — пренумерандо (платіж на початку періоду).

^* У деяких економічних виданнях терміни «рента» та «ануїтет» використовують як синоніми. Проте між цими дуже близькими за змістом поняттями існує одна відмінність, оскільки ануїтет — це завжди річний платіж.

Зрозуміло, що представлена в табл. 5.1 класифікація не претен­дує на абсолютну вичерпність, оскільки в ній наведені лише най­більш розповсюджені у реальних фінансових розрахунках різно­види рент.

Використовуючи ці ознаки класифікації, можна виконати якіс­ний аналіз та дати характеристику певним потокам платежів. Наприклад, виплата дивідендів за простими акціями — це умов­на, вічна рента постнумерандо.

Основними вартісними оцінками будь-якої скінченої фінансо­вої ренти є дві її характеристики:

• нарощена (кінцева) величина ренти FVA — це сума всіх членів ренти з нарахованими на них процентами на кінець її терміну існування (на дату останнього платежу);

• теперішня (початкова) величина ренти PVА — це сума всіх чле­нів ренти, дисконтованих на початок її терміну існування. Іноді цю величину називають капіталізованою ціною ренти.

Для фінансової ренти, як і для будь-якого іншого потоку пла­тежів, можна знайти її вартісну оцінку на довільний момент часу з інтервалу існування цієї ренти. Однак, розповсюдження отримали лише дві оцінки — на початковий та на кінцевий момент часу.