2.Значення удосконалення організації основного виробництва

Вдосконалення організації виробництва – це проблема розробки системи заходів, що забезпечать найбільш ефективне поєднання в просторі і часі елементів виробництва. Досягнення максимальної продуктивності і найбільшого економічного ефекту стає можливим завдяки поєднанню техніки і технології з найбільш раціональною організацією виробництва.

Значення вдосконалення організації виробництва в тому, що вона стає все більш визначальним фактором технічного прогресу, сприяє ряду змін у техніці і технології. Це в свою чергу впливає на зміну виробничих процесів та продукції виробництва. Промислові підприємства приймають заходи, щодо мінімізації втрат, які виникають при недостатній пристосованості виробництва до сучасних умов технічного прогресу.

Особливостями організації виробництва є розгляд у взаємозв’язку елементів виробництва і вибір таких методів та умов їх використання, які найповніше відповідають меті виробництва. На практиці буває доцільним змінити параметри технологічного процесу, зокрема, зменшити продуктивність окремих верстатів, машин, щоб забезпечити сполучення компонентів виробництва або збільшити виробничу зону, що обслуговується робітниками, і включити в роботу більшу кількість устаткування.

Раціональна організація виробництва полягає в тому, щоб інтегрувати всю сукупність різнорідних компонентів, які реалізують процес виробництва, у цілісну і високоефективну виробничу систему, усі елементи якої ретельно взаємоузгоджені між собою за всіма параметрами її функціонування.

Якщо у виробничій дійсності завданнями технології є підвищення потенційних можливостей збільшення обсягів виготовлення продукції, поліпшення якості, зниження норм витрат ресурсів при її виготовленні, то завдання організації виробництва — визначення методів та умов для досягнення цих можливостей з урахуванням зовнішніх та внутрішніх чинників роботи підприємства. Безумовно, усі без винятку питання орга­нізації виробництва розглядаються і вирішуються крізь призму технології. Водночас організація виробництва має свої специфічні завдання:

• поглиблення спеціалізації, удосконалення форм організації виробництва, швидка (гнучка) переорієнтація виробництва на інші види продукції, забезпечення безперервності і ритмічності виробничого процесу, удосконалення організації процесів праці та виробництва в просторі й у часі;

• відповідність асортименту машинного парку, пропорційність виробничих потужностей, оптимальна спеціалізація підприємства, реконструкція і переозброєння виробництва;

• інструментальне та енергетичне обслуговування виробництва, нормування витрат ресурсів, вибір оптимальних систем забезпечення, форм організації підрозділів та їх взаємодії з зовнішнім середовищем;

• оптимізація експлуатаційних режимів роботи устаткування, раціоналізація методів ремонту і профілактичних робіт, виявлення причин простою та їх усунення;

• визначення рівня незавершеності виробництва, запасів матеріальних ресурсів і готової продукції, організація їх транспортування та збереження;

• організація забезпечення підприємства сировиною, матеріалами в разі зменшення їх запасів та запасів готової продукції;

• створення і освоєння нової продукції та технології, формування якості і забезпечення конкурентоспроможності виробів.