- •Термінологія поняття про комп’ютерний вірус
- •Класифікація вірусів
- •2. Класифікація за способом зараження.
- •3. Класифікація комп‘ютерних вірусів за алгоритмом роботи:
- •Антивірусний захист
- •Діагностика наявності вірусів Ознаки присутності вірусу на комп’ютері.
- •Антивірусні програми
- •Основні характеристики Avira Free Antivirus:
- •Апаратний та програмний захист пк
- •Основні можливості Kaspersky Free:
- •Основні характеристики avg AntiVirus Free:
- •Поняття комп’ютерного віруса. Види вірусів.
- •Принцип роботи вірусів
- •Класифікація вірусів:
- •Методи захисту від комп’ютерних вірусів Заходи щодо попередження зараження:
Поняття комп’ютерного віруса. Види вірусів.
Комп’ютерний вірус – це невелика за ємністю пам’яті програма, що може проникати в інші програми (заражати їх) і виконувати різні деструктивні дії.
Програма, в якій знаходиться комп’ютерний вірус, називається зараженою. На сьогодні відомо понад 41 тис. комп’ютерних вірусів.
Принцип роботи вірусів
Коли заражена програма починає свою роботу, то спочатку управління одержує вірус. Вірус знаходить і “заражає” інші програми або об’єкти, а також може сам виконати які-небудь шкідливі дії. Після цього вірус передає управління тій програмі, в якій він знаходиться, і зовні її робота виглядає так само, як і робота незараженої.
Класифікація вірусів:
І. За середовищем перебування віруси поділяються на:
Файлові – ті, що додаються до файлів з розширенням exe, com;
Завантажувальні – ті, що додаються до boot - сектора;
Мережні – ті, що поширюються по комп’ютерній мережі;
Макровіруси – ті, що заражають файли Microsoft Office. Вони пошкоджують копію шаблону Normal.dot, який завантажується в оперативну пам’ять комп’ютера під час роботи і внаслідок чого всі файли, з якими проводиться робота, стають ураженими.
ІІ. По способу зараження:
Резидентні – ті, що вміщуються в оперативну пам’ять і додаються до всіх об’єктів (файлів, дисків), до яких звертається ОС;
Нерезидентні – ті, що додаються до оперативної пам’яті і є активними лише короткий час.
ІІІ. За функціональними можливостями:
Нешкідливі – ті, що не впливають на роботу комп’ютера (наприклад, збільшують розмір файла);
Безпечні – ті, що заважають роботі, але не пошкоджують інформацію (наприклад, дають якісь повідомлення, перезавантажують комп’ютер тощо);
Небезпечні – ті, що пошкоджують інформацію файлів, зумовлюючи “зависання” комп’ютера;
Дуже небезпечні – ті, що зумовлюють утрату програм, знищення інформації із системних областей, форматування жорсткого диска.
IV. За особливостями алгоритму віруси поділяють на такі групи:
Віруси-супутники – віруси, які не змінюють файли, але створюють однойменні файли з розширенням com, що завантажуються першими;
Віруси-черв’яки – віруси, що поширюються автоматично в комп’ютерній мережі за знайденою адресою в адресній книзі;
Віруси-паразити – віруси, які розпізнаються за зміненим змістом дискових секторів і файлів;
Stealth-віруси – ті, що фальсифікують інформацію, яка читається з диска. Вірус перехоплює вектор переривання int 13h і видає активній програмі хибну інформацію, яка показує, що на диску все гаразд. Цей засіб використовується як у файлових, так і в завантажувальних вірусах;
Віруси-мутанти – віруси, що мають зашифрований програмний код;
Ретровіруси – звичайні файлові віруси, які намагаються заразити антивірусні програми, щоб знищити їх або зробити недієздатними.
