50). Підготовка інтерв'юерів передбачає:

•  ознайомлення їх із загальними принципами вимірювання, роз'яснення їм ролі і значення збору первинної соціологічної інформації,

•   засвоєння інтерв'юерами основних принципів поведінки в процесі опитування,

•  навчання їх техніці інтерв'ювання,

•  надання їм можливості пройти практику проведення інтерв'ю,

•  набуття інтерв'юером вміння ретельно аналізувати і оцінювати процедуру інтерв'ю.

Ідеальне інтерв'ю нагадує живу співбесіду двох рівнозаінтересованих людей. Один із учасників інтерв'юер - професійний дослідник, другий - респондент, який обстежується. Формалізоване інтерв'ю нічим не відрізняється від опитування в анкеті, тільки записи інтерв'юер веде у ході розмови.

51).

Професійний інтерв’юер уміє:
J	легко входити в контакт із незнайомими людьми;
J	швидко орієнтуватися в нестандартних ситуаціях;
J	вислуховувати відповіді респондента уважно, зацікавлено, доброзичливо;
J	стримувати власні емоції;
J	зацікавити респондента темою опитування, мотивувати його до участі в опитуванні;
J	діяти точно за інструкцією;
J	вільно володіти українською та російською мовами;
J	проявляти власну зацікавленість участю респондента в дослідженні;
J	тактовно підтримувати бесіду у межах теми опитування.

52). Деякі з причин, що призводять до непорозумінь між респондентом та інтерв’юером:

	FE
Інтерв`юер	К о н ф л і к т	Респондент
üПрагне, щоб його запросили до оселі	üНеохоче впускає незнайомця до помешкання
üПропонує взяти участь у дослідженні негайно	üМає певні плани щодо проведення свого вільного часу
üВідповідно до завдання має опитати незнайому людину	üСоромиться під час спілкування з незнайомцями
üПропонує респондентові розповісти про сімейний бюджет, доходи, політичні пристрасті тощо	üВважає порушувані теми інтимними, а запитання некоректними
üЗапрошує респондента відповідати на запитання анкети, дотримуючись вимог до проведення інтерв`ю (не коментує відповідей, не висловлює власної думки тощо)	üХоче повноцінно спілкуватися: мати цікавого співрозмовника, який би підтримав бесіду і висловився з приводу обговорюваної теми.

На жаль, навіть високопрофесійні інтерв’юери стикаються в своїй роботі з випадками, коли інтерв’ю не виходить. Це може статися як через відмову респондента від участі в дослідженні, так і з інших причин.

53). Під час інтерв’ю користуйтеся такими порадами:

1.	Ставте запитання так, як вони сформульовані в анкеті.
2.	Запитання зачитуйте послідовно, за анкетою.
3.	Запитуйте чітко, у темпі, найбільш зручному Вам і респондентові.
4.	Зачитуйте всі передбаченіваріанти відповідей на закриті запитання.
5.	Відповіді на відкриті запитання вписуйте розбірливо, дослівно у відведених для цього рядках кульковою ручкою (не олівцем!).
6.	Якщо в анкеті немає вказівки пропустити запитання, ставте кожне запитання, навіть коли відповідь на нього вже отримано раніше або Ви вважаєте, що заздалегідь знаєте відповідь респондента.
7.	Уникайте дискусій з респондентом.
8.	Перед тим як записати відповідь респондента, прочитайте йому повний текст запитання до кінця.
9.	Переконайтесь, що Ви правильно зрозумілиреспондента, повторивши його відповідь уголос.
10.	Наголошуйте інтонаційно на словах, що підкреслені та виділені в анкеті.
11.	Запитуйте м’яким тоном, із впевненістю, зацікавленістю, доброзичливо.
12.	Враховуйте всі коментарідо запитань в анкеті, звертайте увагу на інструкції, що призначені інтерв’юерові.
13.	Якщо респондент не зрозумів запитання або просить Вас щось уточнити, зачитайте йому запитання ще раз, наголошуючи на ключових словах.

Після закінчення інтерв’ю подякуйте респондентові за участь у дослідженні, за цікаві, змістовні відповіді. У його присутності перевірте правильність заповнення анкети. В анкеті не повинно залишатися пропущених позицій, усі відповіді на відкриті запитання та коментарі мають бути вписані розбірливо.

Попередьте респондента про можливість проведення валідизації етапу збору первинної інформації (перевірки якості, достовірності і обгрунтованості). Якщо потрібно, роз’ясніть йому процедуру проведення валідизації. Наголосіть, що перевіряється якість саме Вашої роботи.

Існують загальні правила проведення інтерв’ю:

Правило:

Як зачитувати запитання

1.	Зачитуйте запитання так, як вони сформульовані в анкеті.
2.	Зачитуйте запитання без доповнень, пропусків, змін формулювань, коментарів.
3.	Завжди зачитуйте тільки у порядку, що визначений в анкеті. Виняток: запитання-фільтр, вказівка в анкеті чи інструкції пропустити запитання або змінити їхній порядок.
4.	Перш ніж вислухати відповідь респондента, зачитайте йому все запитання до кінця.
5.	Зачитуйте запитання чітко, розбірливо, у повільному темпі.

Правило 

Повторне зачитування запитання

1.	Повторне зачитування запитання завжди потрібне, якщо:
	n у Вас є будь-які сумніви в тому, що респондент почув запитання n повністю;
	n респондент перервав Вас і недослухав запитання до кінця;
	n респондент не зрозумів змісту запитання повністю або частково;
	n респондент потребує роз’яснень до запитання.
2.	Повторіть запитання повністю, поки не переконаєтесь, що респондент зрозумів Вас правильно.
3.	Якщо респондентові важко відповісти, повторіть запитання. Тільки в разі, коли після повторення запитання респондент дійсно вагається з відповіддю, зазначте варіант відповіді „Важко відповісти”.

54). Інтерв'ю - це динамічний, рухливий жанр, що дозволяє швидко відреагувати на події, що відбуваються і зібрати якомога більше інформації, за короткий проміжок часу з співрозмовника. Як відомо, будь-яка, навіть сама велика і успішна кар'єра починається з звичайного співбесіди з роботодавцем. У нашому випадку роботодавець є інтерв'юер, а ви співрозмовник. Візьмемо приклад співбесіди при прийомі на роботу в якості - проведення інтерв'ю. В общем-то, нікому не треба пояснювати, чому перша співбесіда при прийомі на роботу так важливо. Також немає необхідності пояснювати, що при неправильній підготовці до співбесіди з роботодавцем, кар'єра може, в конкретно цієї компанії, так і не початися. Саме тому й виникла ця робота, щоб не робили критичних помилок при проведенні інтерв'ю.

Правила проведення інтерв'ю: Початок інтерв'ю виділяється в особливий етап в зв'язку з тим, що воно виконує специфічні функції. Ці функції пов'язані не з отриманням інформації, а з встановленням психологічного контакту зі співрозмовником. У зарубіжних підручниках слово "контакт" часто визначається такими виразами, як "встановлення атмосфери відкритості і довіри" або "розбивання льоду".

Загальні положення: 1.1 Правила проведення інтерв'ю (далі - Правила) встановлюють єдиний для співробітників Компанії порядок підготовки і проведення інтерв'ю при вивченні (діагностиці) бізнес-процесів Клієнта, а також порядок звітності про проведене інтерв'ю. 1.2 Ці Правила входять окремим документом в документообіг Компанії. 1.3 Ці Правила передбачають три види інтерв'ю (за способом проведення): • шляхом безпосереднього спілкування; • шляхом спілкування по телефону; • шляхом спілкування по електронній пошті. Порядок підготовки інтерв'ю: 2.1 Дату інтерв'ю і виконавця (лей) процедури призначає менеджер проекту (функціональний начальник). 2.2 За день до дати проведення інтерв'ю виконавець представляє менеджеру проекту на затвердження: • план інтерв'ю. • опитувальний лист. Порядок проведення інтерв'ю: 3.1 Слід (бажано) проводити інтерв'ю не одному (удвох). 3.2 Слід уникати дій, неприємних для інтерв'юйованого, наприклад, сідати або курити без його згоди і т.п. 3.3 Інтерв'юеру не слід викладати свою думку про почуте від співрозмовника. Слід тільки накопичувати інформацію для подальшого аналізу і використання. Не слід обговорювати з співрозмовникам думки інших співробітників. В ході проведення інтерв'ю не слід давати порад. 3.4 Слід документувати питання і відповіді по ходу проведення інтерв'ю з додатком чорнових записів до звіту про інтерв'ю. 3.5 Інтерв'юеру слід керувати послідовністю відповідей в ході бесіди і контролювати точність одержуваної інформації. Це можна зробити за допомогою коротких резюме: "іншими словами", "якщо я правильно вас зрозумів". При цьому слід отримати підтвердження свого резюме. 3.6 Інтерв'юеру слід "вміти слухати" і демонструвати коректність в розмові. При висловлюваннях партнера з питань, що виходять за рамки обговорюваного, слід дати йому можливість викласти свою думку, так як при цьому представляється можливість отримання додаткової інформації. Далі необхідно добитися відповіді на обговорюване питання, повернувши розмову в колишнє русло і переконавшись в тому, що питання було правильно сформульований (зрозумілий) і беруть інтерв'ю може дійти до суті справи. 3.7 Під час проведення інтерв'ю необхідно приділяти достатню увагу питанням, які задає беруть інтерв'ю. Слід підтримувати неформальну атмосферу бесіди і сприяти її продовженню. 3.8 У кінці інтерв'ю необхідно підвести його підсумки з метою переконатися в тому, що і питання і відповіді були правильно зрозумілі партнерами. 3.9 Якщо по ходу інтерв'ю з'ясовується недолік часу для його проведення, слід домовитися про продовження інтерв'ю і призначити наступну зустріч або обумовити порядок її призначення. 3.10. Після закінчення інтерв'ю слід дати можливість партнеру зробити додаткові зауваження, які він вважає важливими. 3.11. Необхідно дізнатися думку інтерв'юйованого про необхідність проведення інтерв'ю з іншими співробітниками і вивчення певних документів. 3.12. Слід довести до відома інтерв'юйованого про принципи і способи обробки результатів інтерв'ю, планах на подальші зустрічі і планованих терміни завершення етапу впровадження. Слід обмінятися контактними номерами телефонів і адресами електронної пошти.

55). У літературі можна зустріти різні способи класифікації інтерв'ю як методу дослідження. Методично найбільш розроблені типи інтерв'ю, що розділяються за технологією їх проведення на формалізовані, напівформалізоване.

В цілому інтерв'ю проводиться як вільна бесіда інтерв'юера з респондентом в заздалегідь спланованою і підготовленою ситуації. Принципове значення при цьому має вибір респондентів. Вся справа в тому, що конструювання вибірки при інтерв'ю відрізняється істотними особливостями. З огляду на, що обсяг вибірки повинен бути невеликий, як опитуваних підбираються люди, з одного боку, компетентні щодо досліджуваного предмета, а з іншого - що займають по відношенню до нього різні соціально-рольові позиції. Переваги формалізованого інтерв'ю: • можливість залучення для проведення інтерв'ю осіб без спеціальної підготовки; • можливість опитування великої кількості осіб; • упевненість у тому, що респондент (людина, яка відпо­відає на запитання соціолога) -саме той, котрого відібрано згідно з вимогами вибірки; • порівняно невеликі фінансові витрати на опитування; • можливість контролювати хід опитування інтерв'юером. Недоліки формалізованого інтерв'ю: • присутність інтерв'юера, що може заважати респон­дентам щиро відповідати на запитання; • порівняно велика норма навантаження на інтерв'юера -12-15респондентів; • складність пошуку респондентів і складність переконання їх взяти участь в опитуванні; • необхідність встановлення між інтерв'юером і рес­пондентом стосунків, які ґрунтуються на довірі, симпатії, що інколи потребує значних зусиль.

Напівформалізоване інтерв’ю  особливо ефективне при вивченні гострих, у тому числі делікатних тем, динамічних процесів, глибинних особистісних структур – установок, цінностей, мотивів, стосовно яких громадська думка ще не усталилася. Цей вид інтерв’ю застосовується також у дослідженнях специфічних соціальних груп, наприклад наркоманів, сексуальних меншин тощо. Інформативно-цільовий аналіз тексту до вільного або пошукового інтерв’ю широко використовується для збору даних на початковому етапі дослідження, коли уточнюється проблема, оформляються гіпотези, з’ясовуються особливості соціальної групи. Інформація, що одержана в процесі вербальної комунікації між інтерв’юером і респондентом, може стати предметом інформативно-цільового аналізу.

Напівформалізоване інтерв’ю – це інтерв’ю обов’язково з путівником; ступінь формалізації відбивається в структурі путівника і стратегії інтерв’ювання.

56). Метод гнучкого або глибинного інтерв’ю  використовується у випадках, якщо досліднику необхідно отримати інформацію, не усвідомлювану респондентом – таку, яку неможливо одержати, ставлячи прямі запитання „в лоб”. Як правило, під час глибинного інтерв’ю ведеться диктофонний запис.

Ідеальне глибинне інтерв’ю нагадує живу і невимушену бесіду двох однаковою мірою зацікавлених у ній людей. Однак один з учасників – інтерв’юер – пам’ятає, що в даній ситуації він виступає як професійний дослідник, що імітує роль рівноправного співрозмовника.

Парадокс глибинного інтерв’ю полягає в тому, що нерідко дуже цікаві і важливі деталі життя, оцінки, судження виявляються на етапі, коли диктофон уже вимкнено і розмову, здавалося б, закінчено. Тому відразу ж після завершення інтерв’ю необхідно скластикороткий неформальний коментар, якій містить інформацію, не зафіксовану на магнітофонну плівку:

Глибинне інтерв’ю, як і напівформалізоване, може проводитися в домашній обстановці, на робочому місці респондента, на «нейтральній території». Інтерв’ю за місцем проживання проводиться лише у випадках, коли предмет опитування стосується таких проблем, про які зручніше поговорити в неофіційній обстановці, вільній від впливу службових або навчальних відносин. У домашній обстановці людина має у своєму розпорядженні більше часу. У звичних умовах респондент більш охоче відповідає на гострі запитання, що передбачають у відповідь критичну інформацію стосовно негативних фактів і явищ. Бесіда набуває менш офіційного характеру, ніж у службовому приміщенні.

57). Аналіз документів - сукупність методичних прийомів, що застосовуються для одержання з документальних джерел соціологічної інформації, необхідної для вирішення завдань дослідження.

Застосовуються два основних методи аналізу документів:

- Неформалізований (якісний, традиційний).

- Формалізований (кількісний, контент-аналіз).