Реформи в промисловості

1. Взято курс на інтенсифікацію промислового виробництва.

2. Основним критерієм господарської діяльності підприємств передбачалося зробити не валові показники, як було раніше, а обсяг реалізації.

3. Встановлювали економічно обґрунтовані ціни.

4. Вводили ринкові економічні регулятори. Зроблено переоцінювання діяльності підприємств із планових показників на рентабельність, госпрозрахунок і прибуток.

5. Розширювалася господарська самостійність підприємств.

6. Підприємства одержали право витрачати на власні потреби до 40% прибутку.

7. На підприємствах запроваджували принцип матеріального заохочення.

8. Під час оцінювання роботи підприємств брали показники не валового випуску продукції, а її реалізацію й одержання прибутку.

Госпрозрахунок — метод господарювання підприємств в умовах

соціалістичної економіки, який поєднував централізоване керівництво

з певною господарською самостійністю підприємств.

Рентабельний — який виправдовує затрати, дає прибутки;

прибутковий, доцільний.

Прибуток — дохід, одержаний від будь-якої діяльності.

Реалізація — продаж.

Причини неуспіхів економічних реформ

1. Економічні реформи не зачіпали основ командно-адміністративної системи.

2. Ринкові ідеї не було сприйнято у вищих ешелонах влади.

3. Реформа не зачіпала сферу управління, в якій процвітав формалізм, бюрократизм.

4. Посилилося директивне планування і силове управління, що поступово вело до вихолощення реформи, а на початку 70-х років — до її згортання.

5. Владні структури намагалися посилити централізм в економіці, а паралельно впровадити ринкові економічні регулятори — рентабельність, прибуток тощо. Це була спроба вмонтувати елементи економічного стимулювання в командну систему.

6. Повільно впроваджувалися досягнення НТР.

7. За такими показниками, як упровадження нових технологій, електронної техніки СРСР помітно відставав від світового рівня.

8. Економіка зберегла екстенсивний характер, що зумовлювало зростання затрат, вимагало залучення до виробництва додаткових робочих рук.

9. Якість продукції залишалася низькою.

10. Збереглася диспропорція у розвитку галузей народного господарства.

11. Виробництво предметів народного споживання значно відставало від розвитку важкої промисловості.

12. Запровадження повного господарського розрахунку на підприємствах здійснювалося повільно і непослідовно.

Висновки

• Реформи мали негативні як економічні, так і політичні наслідки, бо перервалися усталені економічні зв’язки, зросла собівартість продукції і впала дисципліна постачань.

• Позбавлення республік права управляти підприємствами на своїй території, насадження централізаторських тенденцій, посилення командно-адміністративних методів управління — все це позбавляло реальних перспектив.

• Потужною перепоною на шляху реформ став бюрократичний апарат.

• Економічне реформування не можливе без політичного, без демократизації влади та управління, без реального державного суверенітету республік.

П'ятирічки - це п'ятирічний план економічного і соціального розвитку СРСР - головна форма планування розвитку народного господарства, вдосконалення економічних і соціальних відносин в країні, основа організації господарської діяльності міністерств і відомств, усіх ланок управління.