Показники рівня сформованості операційно-діяльнісного компонента готовності майбутніх учителів до роботи класного керівника у початковій школі (після формувального експерименту) %

Рівень	Експериментальна група (ЕГ) (24 осіб )		Контрольна група ( КГ) (18 осіб)
	К-сть	%		К-сть	%
Високий	7	29,1		4	22,3
Достатній	8	33,3		4	22,3
Середній	5	20,8		5	27,7
Низький	4	16,8		5	27,7

Рис. 3. Порівняльна діаграма показників рівня сформованості операційно-діяльнісного компонента готовності майбутніх учителів до роботи класного керівника у початковій школі (після формувального експерименту) (%)

Результати контрольного експерименту (табл. 3, рис. 3) свідчать, що більшість студентів контрольної групи досягли середнього рівня – 33,3 % (6 осіб) та низького рівня – 33,3 % (6 осіб) сформованості операційно-діяльнісного компонента готовності до роботи класного керівника у початковій школі, що передбачає оволодіння знаннями без поглибленої підготовки з даної теми. Тоді як в експериментальній групі середній та низький рівні сформованості операційно-діяльнісного компонента готовності виявлено у 5 осіб (20,83%) та 3 осіб 12,51 % відповідно. Ці студенти зазнають труднощів у визначені зв’язку «мета виховання – процес – виховний результат», не вміють організовувати роботу класного керівника як цілісну систему, враховуючи всі компоненти та взаємозв’язки між ними. Високого та достатнього рівнів готовності до роботи класного керівника у початковій школі досягла невелика кількість студентів контрольної групи – 11,2 % (2 особи) та 22,2 % (4 особи) відповідно. В експериментальній групі 9 осіб (37,5 %) показали достатній рівень, а 7 осіб (29,16 %) – високий рівень сформованості операційно-діяльнісного компонента готовності до роботи класного керівника у початковій школі. Студенти володіють уміннями організовувати роботу класного керівника у початковій школі, вміють чітко формулювати мету, вдало підбирати зміст, форми, методи, прийоми, засоби виховання, обирають оптимальні напрями роботи класного керівника в початковій школі.

Результати експериментального дослідження дали можливість підрахувати приріст рівнів сформованості у студентів готовності до організації класного керівництва з молодшими школярами. Отже, приріст високого та достатнього рівня сформованості мотиваційно-цільового компонента готовності до класного керівництва з учнями початкової школи після другого зрізу збільшився в ЕГ на 20,8 % та 0,1 % проти КГ, що становить 16,6 % та 0 %. Приріст сформованості високого рівня знаннєвого компонента готовності у ЕГ збільшився на 20,86 %, у порівнянні з КГ, який піднявся на 11%. На 16,7% збільшилися показники достатнього рівня готовності у порівнянні з КГ, що збільшився на 11,1 %. При цьому знизився показник низького рівня сформованості знаннєвого компонента готовності у ЕГ з 33,5 % до 8,34 %, що становить різницю в 25,16 %, у порівнянні з КГ 16,5 %. Достатній рівень сформованості операційно-діяльнісного компонента готовності виявлено у 8 осіб (33,3%), а високий рівень у 7 осіб, що становить 29,16 %. Аналіз отриманих даних підтверджує наше припущення про ефективність реалізованих педагогічних умов та системи формування готовності майбутніх учителів до організації класного керівництва з молодшими школярами.

Аналіз результатів формувального експерименту показав, що більшість студентів в експериментальній групі мали високу мотивацію, проявили інтерес та ініціативність до розширення знань з даної теми, самостійність та творчість при проведенні виховних заходів для учнів початкової школи, що характеризує чітко виражену позитивну динаміку змін мотиваційного, знаннєвого та операційно-діяльнісного компонентів готовності.

Отже, отримані результати експериментального дослідження підтверджують, що процес підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи класного керівника у початковій школі показав свою ефективність та доцільність у процесі експериментального навчання. Таким чином, розроблені нами педагогічні умови та запропонована програма формування готовності до роботи класного керівника у початковій школі сприяє виробленню позитивної мотивації у студентів, а також, засвоєнню знань та формуванню умінь ефективно та оптимально здійснювати роботу класного керівника початкової школи.