Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
приклад дослідження.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
464 Кб
Скачать
☆

Висновки

На основі проведеного опитування та аналізу емпіричних данних ми дійшли наступних висновків щодо гіпотез дослідження.

Гіпотеза стосовно рівня поінформованості підтверджується, більшість респондентів проявляють зацікавленість пенсійною реформою знають про існування системи загального та недержавного накопичення, більшість регулярно оновлює відомості стосовно реформування через ЗМІ, але спеціальною літературою користується меншість.

Друга гіпотеза – знання про формування пенсій, однозначно підтверджується, так як більше половини респондентів знають від чого залежить нарахування пенсій та ввід яких факторів вона залежить.

До зрівнювального характеру страхового стажу відгуки респондентів вкрай негативні,зогляду на це більшість не планує працювати більше 15 років. До таких нововведень як скасування спеціальних пенсій та впровадження другого рівня накопичення , ставлення також негативне. Тому третю гіпотезу також підтверджуємо.

Першу частину четвертої гіпотези можна упевнено підтвердити, так як більшість опитаних громадян підтримують солідарну або державну систему пенсійного забезпечення , чверть респондентів підтримують її через те, що вона існує ще з радянських років. Стосовно другої частини, гіпотезу спростовуємо, так як крім розрахунку на пенсії, респонденти значно розраховують на інші джерела накопичень та власні заощадження.

Більшість громадян прагнуть працювати по виходу на пенсію, бо незадоволення пенсійним забезпеченням та пенсійним законодавством росте, а в покращення ситуації люди мало вірять. Таким чином, п’яту гіпотезу підтверджено.

В анкеті були наявні 2 крнтрольних запитання та 1 питання пастка. Контрельне питання «Чи залежить пенсія від загальної кількості років трудового стажу?» підтвердило факт, що більшість респондентів не розрізняють поняття трудового та страхового стажів, що викликає необхідність у інформуванні з цього приводу. Питання цього ж типу «Чи довірите Ви накопичення приватній страховій фірмі?», також підтвердило, що опитувані не мають достатньо знань про недержавне пенсійне страхування. Питання пастка «Чи задовольняє Вас накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в данний час?», нажаль, виконало свою функцію, довівши, що респонденти володіють не повною інформацією щодо рівнів пенсійного забезпечення.

На основі дослідження ми дізналися, що більшість респондентів мають серйозне ставлення до реформування пенсійного забезпечення в Україні. Про те ставлення до реформування вкрай негативне, громадяни не сприймають позитивно нововведення та скорочення. Через те, що громадяни мають певною мірою недостатньо знань з тих чи інших питань, це в свою чергу гальмує процес успішної реалізації реформ. А також непоінформованість позбавляє громадян можливості скористатись іншими формами недержавного страхування.

На основі поставлених задач маємо наступні висновки:

  1. Респонденти мають достатній рівень знань стосовно пенсійного реформування, але все ж необхідна пропаганда підвищення знань з цього питання. (зп. 1-6)

  2. Опитані громадяни мають необхідну кількість знань про формування пенсій та чинники формування. (зп. 7-12)

  3. Аудиторія не підтримує нововведення та поправки «Закону про пенсійне забезпечення», негативну позицію висловлюють біше половини. (зп. 13 – 18)

  4. Більшість громадян, що брали участь в опитуванні підтримують солідарну систему, а також розраховують самі на себе і відкладають кошт на час старості. (зп. 19-24)

  5. Респонденти вважають систему пенсійного забезпечення неефективною, тому планують знайти роботу після виходу на пенсію за для забезпечення життя. (25-30)