5. Договір прокату

Договір прокату – це договір, за яким наймодавець, що здійснює підприємницьку діяльність з передавання речей у найм, передає чи зобов'язується передати рухому річ наймачеві в користування за плату на певний термін.

Договір прокату є договором приєднання, оскільки наймодавець може встановлювати його типові умови, що не можуть порушувати прав наймачів, установлених законом. Умови договору, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено його типовими умовами, є ні­кчемними. Договір прокату є публічним договором, оскільки наймодавцем є суб'єкт підприємницької діяльності.

Юридична характеристика договору:

• двосторонній;

• консенсуальний;

• відплатний.

Розглядуваний договір є різновидом договору найму. Тож умови та порядок надання майна за ним визначаються загальними правилами про договір найму, крім випадків, коли зазначені відносини врегульовано спеціальними правилами та нормами, що, однак, не повинні суперечити положенням ЦК України, які регулюють відносини найму.

Наймодавцями за договором можуть бути будь-яка фізична чи юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність із передавання речей у найм. Наймачами є, як правило, фізичні особи, що одержують майно в користування за плату на умовах, передбачених договором. Предметом договору є рухома річ, що використовується для задоволення побутових невиробничих потреб. При цьому предмет договору може ви­користовуватися для виробничих потреб, якщо це встановлено договором.

Предмет прокату, як правило, має індивідуально-визначені ознаки та є неспоживчим у процесі його використання, тому після закінчення терміну дії договору він підлягає поверненню наймодавцеві.

Предмет договору прокату передається наймачеві за плату, що вста­новлюється за тарифами наймодавця. Як правило, при його одержанні наймач вносить наймодавцеві плату за весь термін прокату.

Під час укладання договору наймодавець зобов'язаний надати наймачеві всю необхідну та достовірну інформацію про предмет, а також нормативні документи, якщо вони передбачені виробником і містять правила його використання.

Для деяких видів майна передбачено обмежені терміни прокату, що зумовлено тривалістю перебування наймача у встановлених місцях. Так, особам, які проживають у готелях, предмети прокату надаються на термін, що не перевищує терміну перебування в готелі.

Особливість договору прокату полягає в тому, що наймач має право в будь-який час відмовитися від договору та повернути річ наймодавцеві. При цьому плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь термін договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування нею.

5. Договір найму (оренди) транспортного засобу

Найм (оренда) транспортного засобу – це договір, за яким наймачу (орендарю) за плату надається транспортний засіб у тимчасове володіння та користування з наданням наймодавцем (орендодавцем) послуг для забезпечення нормального його використання або без надання таких послуг.

Юридична характеристика договору:

• двосторонній;

• консенсуальний;

• відплатний.

Сторонами договору є наймодавець та наймач. Ними можуть бути будь-які фізичні та юридичні особи.

Предметом договору найму (оренди) транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо (ч. 1 ст. 798 ЦК України).

Форма договору – письмова. За участі фізичної особи – підлягає нотаріальному посвідченню.

Види договору найму (оренди) транспортного засобу:

• найм з екіпажем – найм транспортного засобу з наданням послуг з управління та технічної експлуатації (фрахтування);

• найм без екіпажу – найм транспортного засобу без надання послуги з управління та технічної експлуатації.