Вартість проходки нарізних гірничих виробок

Порядковий номер групи	Вартість 1 м3 проходки виробки, грн.
	відкотних		нарізних горизонтальних		нарізних вертикальних
	по руді	по породі	по руді	по породі	по руді	по породі
1	200	300	225	300	250	400
2	250	400	250	375	300	500
3	300	500	275	450	350	600

4.3. Питомі витрати на монтаж та демонтаж бурового обладнання визначаються за виразом, грн./т

, (4.3)

де n_м.об., n_д.об. – кількість бурових установок, які необхідно змонтувати та демонтувати в блоці (приймається студентом особисто, в залежності від схеми розбурювання), шт.; Ц_м.об., Ц_д.об. – вартість монтажу та демонтажу однієї установки (приймається за даними виробничої практики або з табл. 4), грн.

Таблиця 4

Вартість монтажу та демонтажу однієї буробої установки

Тип бурового обладнання	Вартість монтажу Цм.об, грн.	Вартість демонтажу Цд.об, грн.
НКР-100М	100	75
КБУ	75	50

4.4. Питомі витрати на амортизацію бурового обладнання, грн./т

, (4.4)

де Ц_об. – вартість бурового верстату (приймається за даними виробничої практики або табл.5), грн.; Н_а.об. – річна норма амортизаційних відрахувань на рік (приймається за даними виробничої практики або з табл. 5), долі од.; t_б – час роботи бурового обладнання, років.

Таблиця 5

Вартість та норма амортизації бурової установки

Тип бурової установки	Вартість Цоб., грн	Річна норма амортизації На.об., %
НКР-100М	250 000,0	25,0
КБУ	180 000,0	28,0

Час на буріння глибоких свердловин визначається за формулою

, (4.5)

де  L_св. – загальна довжина глибоких свердловин, необхідних для руйнування масиву (визначається графічним способом для кожної із схем що розраховуються), м; Н_бур – норма виробки на буріння свердловин м/зм. (приймається за даними виробничої практики або з табл. 5), долі од.; К_вик – коефіцієнт роботи бурового обладнання протягом зміни (приймається 0,7…0,9).

Об’єми буріння глибоких свердловин для утворення компенсаційної камери та розбурювання масиву панелі визначають графічним способом та заповнюють табл.6.

Таблиця 6

Підповерх	Порядковий номер свердловини	Довжина свердловини lсв, м	Кут нахилу свердловини α, град	Норма виробки на буріння свердловин Нбур, м/зміну
І	1
	2
	………..
	n
	Всього	lсв.м
ІІ	1
	2
	………..
	n
	Всього	lсв.м
ІІІ	1
	2
	………..
	n
	Всього	lсв.м
РАЗОМ

При визначенні змінної норми виробки на буріння глибоких свердловин H_бур, користуються даними приведеними в табл. 7.

Таблиця 7

Норми виробки на буріння глибоких свердловин станками КБУ та НКР

Міцність руди f	Змінна норма виробки на буріння свердловин, м/зміну
	HКБУ-80, при куту нахилу свердловини, град		HНКР-100М, при куту нахилу свердловини, град
	0 – 60	60 – 90	0 – 45	45 – 90
4	27,22	22,59	49,44	39,72
5			41,11	33,71
6			33,48	27,22
7	18,70	15,23	27,57	22,40
8			23,08	17,96
9			18,64	14,67
10	14,35	11,91	14,71	11,96
11
12			11,56	9,58
13	10,67	8,87
14			9,03	7,38
15
16	7,85	6,52	6,68	5,43
17
18			4,84	3,97

4.5. Питомі витрати на заробітну плату розраховуються за виразом, грн./т

, (4.6)

де К_д – коефіцієнт, який враховує доплати (К_д = 1,4); К_н.з. – коефіцієнт, який враховує начислення на заробітну платню (К_н.з. = 1,3); S_р.б., S_р.з. – тарифна ставка робітника відповідно на бурінні та заряджанні глибоких свердловин (за даними практики складає 100…150), грн./зм.

4.6. Питомі витрати на буріння глибоких свердловин буровими станками визначаються за формулою, грн./т.

, (4.7)

де С_св. – собівартість буріння 1 м свердловини станком НКР-100М, грн. (приймається 20…30 грн/м), КБУ-80 – 15…25 грн/м.

4.7. Питомі витрати на вибухову речовину визначаються за формулою, грн./т.

, (4.8)

де Q_ВВ – кількість вибухових речовин, необхідних для руйнування масиву, кг; С_ВВ. – вартість 1 кг вибухової речовини, грн. (приймається 5…7 грн./кг).

Загальна кількість вибухових речовин необхідних для руйнування масиву за виразом, кг

, (4.9)

де К_з = 0,75…0,85 – коефіцієнт заряджання свердловин, долі од.; U – місткість ВР в 1 м свердловин, кг.

dсв, мм	U, кг/м	(При щільності заряджання 1 кг/м3)
85	5,7
105	8,6

4.8. Питомі витрати на засоби підривання глибоких свердловин визначаються за формулою, грн./т.

, (4.10)

де N_ел.дет. – загальна кількість електродетонаторів, необхідних для руйнування масиву, шт.; С_ел.дет. – вартість 1 електродетонатора, грн. (приймається 10 грн./шт.);N_дш – загальна довжина детонуючого шнуру, необхідного для руйнування масиву, м; С_дш – вартість 1 м детонуючого шнуру, грн. (приймається 20 грн./шт.).

Кількість електродетонаторів, необхідних для руйнування масиву визначається по формулі, шт.

, (4.11)

де N_св – загальна кількість свердловин, необхідних для руйнування масиву, шт.; n_дет = 2 шт. – кількість детонаторів на одну свердловину, шт.

Кількість детонуючого шнуру, необхідного для руйнування масиву визначається за виразом, м.

,

де l_дш = 2,5…3,0 м – кількість ДШ для комутації однієї свердловини, м.

4.9. Кількість руді, що обвалюється визначається за виразом, т

, (4.12)

де Q_бл – запас руди в блоці, т; Q_дн – запас руди на днищі блоку, т; Q_к.к. – запас руди в компенсаційній камері, т; Q_вироб. – запас руди в бурових виробках пройдених безпосередньо по руді, т.

Загальний запас руди в блоці визначається за формулою, т

, (4.13)

де B_бл – ширина блоку по простяганню, м; h_п – висота поверху, м; M_г – горизонтальна потужність покладу, м.

Загальний запас руди, який приходиться на днище блоку, визначається за виразом, т

, (4.14)

Запас руди, що вилучається при утворенні відрізної щілини (компенсаційної камери) визначається за формулою, т

. (4.15)

де V_к.к – об’єм компенсаційної камери, м; h_п – висота поверху, м; M_г – горизонтальна потужність покладу, м³.

Необхідний об’єм компенсаційного простору в загальному вигляді можна визначити з виразу, м³

, (4.16)

де V_бл – об’єм рудного масиву панелі (блоку), м³; К_р – коефіцієнт розпушення, долі од. (За даними практики Криворізького залізорудного басейну коефіцієнт розпушення руди приймається від 1,2 до 1,5).

Об’єм блоку визначається по формулі, м³

, (4.17)

4.10. Для визначення параметрів буропідривних робіт використовуємо методику д.т.н., проф. Ю.П.Капленко.

4.10.1. Лінія найменшого опору визначається за формулою, м

, (4.18)

де С_о – показник вибуховості порід; d_пр – приведений діаметр свердловини, м; k_н = 0,9…1,0 – коефіцієнт неоднорідності масиву.

Показник вибуховості гірських порід С_о визначається за виразом

, (4.19)

де f_р – міцність руди за шкалою проф. М.М.Протодьяконова.

Приблизне значення С_о для порід різної міцності складає

fр	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
Со	45,16	40,60	36,87	33,81	31,31	29,26	27,58	26,20	25,08	24,16	23,41	22,79	22,28

Приведений діаметр заряду свердловини визначається за формулою

, (4.20)

де d_св – діаметр свердловини, м; _вр – щільність заряджання, (приймається 0,8…1,2), г/см³;  – коефіцієнт працездатності вибухових речовин (ВР), долі одиниць.

4.10.2. Визначити відстань між кінцями свердловин за виразом, м

, (4.21)

де m – коефіцієнт зближення свердловинних рядів , долі од.;

. (4.22)

4.10.3. При визначенні параметрів БПР відбійці масиву на великих глибинах, необхідно враховувати напружено-деформований стан (НДС) гірських порід.

Урахування НДС масиву та його вплив на параметри БПР при відбійні масиву здійснюють за допомогою коефіцієнта енер­гоємності відбійки напружених порід K_, який дорівнює відношенню питомих витрат ВР, які встановлені з урахуванням глибини гірничих робіт і розмірів очисного простору q_ до питомих витрат ВР, які встановлені по міцності порід q_f

. (4.23)

Значення К_ визначають з виразу

• при відбійці руди на горизонтальний компенсаційний простір

, (4.24)

• при відбійці руди на вертикальний компенсаційний простір

, (4.25)

де Н – висота очисного простору (висота підсічки), м ; S_г – горизонтальна площа оголення очисного простору, м²; Н_р – глибина розробки, м; В – ширина очисного простору (ширина компенсаційної камери), м; S_в – вертикальна площа оголення очисного простору, м²;  – коефіцієнт Пуасона, долі од.; q_f – питомі витрати ВР по міцності порід, кг/т:

• для віял свердловин

; (4.26)

• для паралельних свердловин

, (4.27)

де К_з = 0,7…0,9 – коефіцієнт заряджання свердловин, долі од.; U – місткість ВР в 1 м свердловин, кг.

4.10.4. З урахуванням діючих в масиві напружень, визначаємо відстань між свердловинами та кінцями свердловин з виразів

, (4.28)

. (4.29)

4.11. По одержаним даним викреслити схему розбурювання блоку глибокими свердловинами, та визначити їх довжину. Отримані значення записати в таблицю 7.

4.12. Визначити вихід руди з 1 п.м. свердловини за формулою, т/м

, (4.30)

4.13. Питомі витрати вибухових речовин, кг/т:

. (4.31)

4.14. Вихід негабариту визначається для умов Криворізького залізорудного басейну по емпіричній формулі, %

. (4.32)

4.15. Питомі витрати підготовчо-нарізних виробок визначаємо по формулі, м/1000 т

, (4.33)

Результати виконаних підрахунків заносяться у табл.8.

Таблиця 8

Техніко-економічні показники рекомендуємих варіантів

№ п/п	Показники	Розрахунки по варіантам
		1	2	3
	Балансові запаси руди в блоці, т.т
	Запас руди, що обвалюється, т.т
	Питомі витрати на ПНР, м/т.т
	Параметри буропідривних робіт:
	- лінія найменшого опіру, м
	- відстані між кінцями свердловин, м
	- приведений діаметр свердловин, м
	- питомі витрати ВР по міцності, кг/т
	Сумарна довжина свердловин, м
	Вихід руди з 1 п.м. свердловини, т/м
	Питомі витрати вибухових речовин, кг/т
	Вихід негабариту, %
	Тип бурового обладнання
	Діаметр свердловин, мм
	Питомі витрати на, грн./т:
	- проходку виробок
	- монтаж і демонтаж бурового обладнання
	- амортизацію бурового обладнання
	- заробітну платню робочих на бурінні руди
	- буріння глибоких свердловин
	- вибухові речовини
	- засоби підривання глибоких свердловин
	Собівартість відбійки руди, грн./т