§ 7.9. Заряджання шпурів та свердловин вибуховими речовинами

Утворені за допомогою буріння вибухові порожнини – шпури та свердловини, перед вибухом заповнюють ВР, формуючи в них заряди.

Патроновані ВР, які застосовують в основному для шпурових зарядів, заряджають вручну, за допомогою дерев’яних набійників, якими патрони посилають в шпур і ущільнюють їх. Останнім посилають патрон-бойовик з запалювальною трубкою або електродетонатором. Устя шпурів заповнюють забійкою з інертного матеріалу (піщано-глиниста суміш).

У гірничих роботах широко застосовують різні гранульовані ВР, особливо для свердловинних зарядів. Нормування зарядів здійснюється за допомогою пневматичних зарядних пристроїв.

Під дією стиснутого повітря BP по зарядному трубопроводу транспортується в свердловину або шпур, де формується заряд BP досить високої щільності до 1,2 т/м³.

Практично використовують головним чином зарядні установки двох типів: камерні та барабанні.

Установки камерного типу є порціонні, за допомогою яких по шлангу подається в шпур (свердловину) порція BP вагою від 1,5 кг до 15 кг.

BP із бункеру через конусний затвор подається в дозатор. При включенні стиснутого повітря поршень рухається в гору і конусний затвор перекриває дозатор. При русі поршня відкривається отвір у штоку, і стиснуте повітря надходить в дозатор і виштовхує порцію BP в зарядний трубопровід.

Пружина повертає поршень в нижнє положення і нова порція BP попадає в дозатор.

Такими зарядниками заряджають шпури і свердловини діаметром до 80 мм і довжиною до 20 м при відстані транспортування BP до 30-50 м.

У зарядній установці барабанного типу і безперервної дії BP із бункеру попадає під власною вагою в комірки конусоподібного барабана-живильника, який обертається пневмодвигуном і передає дози BP в змішувальну нижню камеру.

Із змішувальної камери стиснутим повітрям BP направляється потоком в зарядний трубопровід із напівпровідникового матеріалу.

Установки цього типу монтують або на полозках (УЗС) або на рейковому візку і за допомогою їх можливо ефективно заряджати свердловини будь-якого напрямку, а також формувати заряди ВР з осьовою порожниною спеціальними насадками.

Довжина транспортування BP пo трубопроводу до 250 м пo горизонталі і до 50 м по вертикалі.

Вони забезпечують продуктивність праці на заряджанні свердловин до 6000 кг за зміну.

§ 7.10. Негативні наслідки вибухів

Вибухові робити неминуче викликають і деякі негативні наслідки: утворення і викиди у виробки отруйних та шкідливих газів, рудничного пилу, сейсмічний вплив на виробки і навколишній масив, ударну повітряну хвилю, які негативно впливають на умови праці гірників, стійкість виробок і екологічні умови в районі шахти.

При підриванні зарядів ВР виникав і викидається у виробки (як уже зазначалось вище) отруйні, шкідливі гази (окис вуглецю, окиси азоту, вуглекислий газ), а також рудниковий пил.

Кількість отруйних газів залежить від типу BP і умов їх підривання. Так, за даними аналізів при багаторазових вибухах у породах і рудах міцністю від 4 до 18 кількість отруйних газів у перерахунку на 1 кг ВР досягає: окису вуглецю від 52 до 62 л, окисів азоту від 7 до 25 л, вуглекислого газу від 46 до 196 л.

Концентрація цих газів після вибуху значно перевищує допустимий рівень.

Не зважаючи на комплекс заходів з газоподавлення та їх розрідження з усіх шахт Криворізького басейну на протязі року викидається в атмосферу з вентиляційною течією 950-1000 т окису вуглецю, 80-85 т окисів азоту, що, природно, погіршує екологічні умови в районі.

Разом з газами у виробки при вибухах викидається велика кількість породного пилу. При вибуху шпурових зарядів BP під час проведення виробок запиленість в районі вибуху досягає 60-1000 мг/м³ при санітарній нормі 2 мг/м³.

Для подавлення пилегазового вибухового об’єму застосовують комплекс заходів, в який входять зрошення, туманоутворення, ефективне провітрювання.

Частина породного пилу викидається в атмосферу вентиляторними установками. Загальна кількість викиду пилу в атмосферу шахтами Кривбасу досягає в середньому 70-80 т за рік.

Вибух зарядів ВР великої загальної ваги (масові вибухи при відбірці руди) викликають досить велику сейсмічну дію на оточуючий масив і прилягаючі виробки, що в певній мірі порушує масив і зменшує стійкість виробок.

При підриванні великої кількості ВР з відбійки на вільний простір велика маса відбитої руди практично миттєво витискує повітря із цього простору в прилягаючі виробки, утворюючи ударну повітряну хвилю – повітряний удар.

Такі повітряні ударні хвилі мають значні руйнівні сили, які залежать головним чином від ваги підриваємих обсягу порожнини і прилягаючих виробок.

Масові вибухи повинні оцінюватись за дією ударної повітряної хвилі і передбачати комплекс заходів по її зниженню і гасінню.