Розділ 5. Економічна оцінка

Економічна ефективність заходів по захисту рослин - це покращення економічних показників виробництва продукції в результаті їх застосування.

Завданням визначення економічної ефективності заходів по захисту рослин це встановлення ступеня їх впливу на кінцеві результати виробництва продукції рослинництва.

У виробничій практиці застосовують два методи економічної оцінки і відповідно, встановлення економічної ефективності - повна та часткова.

При частковій оцінці економічні показники встановлюють на основі результатів захисту рослин (прибавки врожаю) та додаткових витрат на їх проведення та збирання додаткової продукції. У даному випадку використовується наступна система економічних показників:

• вихід продукції з одиниці площі;

• прибавка врожаю;

• додатковий прибуток;

• собівартість захисту 1 га культури;

• рентабельність захисту рослин.

Часткова економічна оцінка не відображує ступеня впливу застосованих заходів на економічні результати виробництва продукції (ступінь зниження собівартості, ступінь рентабельності).

У 2016 р. в умовах ТОВ «Путивль Агростандарт» Путильського району,ми визначали доцільність використання протруєного насіння на посівах соняшнику для захисту їх від хвороб з економічної точки зору.

Для дослідження обрали гібрид Опера ПР, насіння якого було протруєне різними протруйниками: Бар-Кот-5, к.с., Вінцит 050 CS, к.с., КолфугоСупер, в.г.

В табл. 5.1 наведені дані порівняльної економічної ефективності застосування різних протруйників насіння проти хвороб соняшнику у ТОВ «Путивль Агростандарт» Путильського району.

Таблиця 5.1

Порівняльна економічна ефективність застосування різних протруйників проти хвороб соняшнику в умовах ТОВ «Путивль Агростандарт» Путильського району, гібрид Опера ПР, 2016 р.

Найменування показників	Порівняння варіантів
	Не протруєне насіння (контроль)	Бар-Кот-5, к.с. (1,5 л/га)	Вінцит 050 CS, к.с. (2,0 л/га)	КолфугоСупер, в.г. (2,0 л/га)
Урожайність, ц/га	12,0	17,0	14,0	21,0
Прибавка урожайності в порівнянні з контролем, ц/га	-	5,0	2,0	9,0
Середня ціна реалізації, грн./ц	345,00	345,00	345,00	345,00
Вартість продукції, грн.	4140,00	5865,00	4830,00	7245,00
Вартість додаткової продукції в порівняння з контролем, грн.	-	1665,00	630,00	3045,00
Виробничі витрати в розрахунку на 1 га, грн.	4126,52	4239,67	4482,41	4276,39
В т.ч. витрати на придбан-ня посівного матеріалу, грн.	115,15	155,75	185,64	182,84
Додаткові витрати на прид-бання протруєного насіння, грн.	-	40,60	70,49	67,69
Витрати на збирання і транспортування додатко-вої продукції, грн.	-	29,13	17,65	35,45
Інші технологічні витрати, грн.	-	43,42	37,45	46,73
Собівартість одиниці продукції, грн./ ц	343,88	249,39	320,17	203,64
Прибуток, грн./га	13,48	1625,33	347,59	2968,61
Рівень рентабельності, %	4,0	651,7	108,5	1457,8
Додатковий прибуток в по-рівнянні з контролем, грн./га	-	1496,70	449,26	2839,26

Проаналізувавши дані табл5.1, можна зробити висновок, що застосування протруєного насіння всіх досліджуваних протруйників було економічно ефективним. Це дозволило отримати прибавку урожаю – 5,0 ц/га, 2,0 ц/га та 9,0 ц/га відповідно дослідним варіантам в порівнянні з контролем.

Господарство понесло не великі виробничі витрати на придбання протруєного насіння і збирання та транспортування додаткової продукції, але дало можливість отримати додатковий прибуток 1496,70 грн. – Бар-Кот-5 к.с., 449,26 грн. - Вінцит 050 CS, к.с., 2839,98 грн. – КолфугоСупер, в.г.

Отже, застосування різних протруйників насіння було економічно ефективним, але більш вигідне застосування протруйника КолфугоСупер, в.г. по всіх показниках в порівнянні з контролем.

6раздел

ЗАХОДИ ОХОРОНИ ПРАЦІ І НАВКОЛИШНТОГО

СЕРЕДОВИЩА ПРИ ЗАСТОСУВАННІ СИСТЕМИ

ЗАХИСТУ СОНЯШНИКУ

Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Законодавство України про охорону праці складається із:

1) Закону "Про охорону праці";

2) "Кодексу законів про працю України";

3) Закону "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення";

4) Закону України "Про пожежну безпеку";

5) "Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97)"

Закон України "Про охорону праці" визначає положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи й організації або уповноваженим ним органом (далі - власник) і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні [17].

У "Кодекс законів про працю України" визначається правове регулювання охорони праці у главах "Трудовий договір", "Робочий час", "Час відпочинку", "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю", "Працямолоді", "Працяжінок", "Охоронапраці".

Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополучч янаселення" регулює відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права та обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідемічної служби і здійснення державного санітарно-епідемічного нагляду в Україні.

Під час роботи на виробництві на людину можуть впливати один, або низка небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Безпека того чи іншого технологічного процесу може бути визначена за їхкількістю і за ступенем небезпеки кожного з них зокрема. Безпекапраці на виробництв івизначається ступенем безпеки окремих технологічних процесів [29].

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори стандартом ГОСТ 12.0.003-74 поділяються на фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні. Останні за характером впливу на людину підрозділяються на фізичні й нервово-психічні перевантаження, а інші - на конкретні небезпечні й шкідливі виробничі фактори[17;18;29;35].

В процес іроботи на підприємстві на працівник аможуть впливати такі небезпечні й шкідливі виробничі фактори:

- машини, щорухаються, автотранспорт і механізми;

- рухомі незахищені елементи механізмів, машин і виробничого обладнання;

- падаючі вироби техніки, інструмент і матеріалипід час роботи;

- ударнахвиля (вибух посудини, що працює під тиском пари рідини);

- струмені газів і рідин, що стікають, із посудин і трубопроводів під тиском;

- підвищене ковзання (через зледеніння, зволоження й замаслювання поверхонь, по яких переміщується робочий персонал);

- підвищені запорошеність й загазованість повітря;

- підвищена чи знижена температура поверхонь техніки, обладнання й матеріалів;

- підвищена чи знижена температура, вологість і рухомість повітря;

- підвищений рівень шуму, вібрації, ультра- та інфразвука;

- підвищена напруга в електричному ланцюзі замикання, якого може відбутися через тіло людини;

- підвищений рівень статичної електрики;

- гострі кромки, задирки й шорсткість на поверхнях обладнання й інструментів;

- відсутність чи нестача природного світла;

- недостатня освітленість робочої зони;

- знижена контрастність об'єктів впорівнянні з фоном;

- пряма блискість (прожектор неосвітлення територій виробництва, світло фар автотранспорту) і відбита блискість (від розлитої води й інших рідин на поверхні територій виробництв);

- підвищена пульсація світлового потоку;

- підвищений рівень ультрафіолетової й інфрачервоної радіації;

- хімічні речовини (токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію людини);

- хімічні речовини, що проникають в організм через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви і слизові оболонки;

- патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності;

- перевантаження (статичні й динамічні) і нервово-психічні чинники (емоційні перевантаження, перенапруга аналізаторів, розумова перенапруга, монотонність праці) [17;18;29;35].

Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів не повинні перевищувати гранично допустимих значень, встановлених у санітарних нормах, правилах і нормативно-технічній документації.

У ПрАТ «Сад» Охтирського району, при проведенні робіт для вирощування соняшника, небезпечні ділянки робочої зони та відповідні місця обладнання позначаються знаками безпеки. Не допускається експлуатація машин та обладнання без попереджувальних конструкцій захисних кожухів елементів, що рухаються. Машини, на яких передбачено постійне робоче місце, не допускаються до роботи без підніжок, східців, опорних досок з рифленою поверхнею для ніг та запобіжним бортиком, перил, поручнів, запобіжних ланцюгів чи планок для закриття входу, захисних зонтиків з світлого водонепроникного матеріалу. Агрегати, в склад яких входять причіпні машини, обладнані робочим місцем, мають справну двохсторонню сигналізацію. Візуальна та звукова сигналізації забезпечують калійний і зрозумілий зв'язок сумісних безпечних дій агрегатів і машин в тому числі і в темний час доби.

Бригадир контролює роботу агрегатів в полі. Так, на спецмашинах банки, ящики та інші ємності для туків під час роботи повинні бути щільно закриті і зафіксовані запірними пристроями; не допускається просипання чи підтікання пестицидів та інших отруйних речовин, робота обприскувачів з несправними-манометрами чи без бачків для миття рук; не допускається відпочинок під машинами, в копнах сіна, соломи та інших не встановлених для відпочинку місцях, підніматися чи сплигувати при русі агрегату, проводити регулювання та ремонт на ходу. Перед початком польових робіт бригадир перевіряє укомплектованість медичними аптечками, термосами з питною водою та засобами пожежогасіння [17;18;29;35].

До механізованих робіт особи, молодше 17 років, допускаються лише з наставником: Особи, які допускаються до роботи на машинах; повинні мати посвідчення на право керування ними.

До роботи із застосуванням пестицидів рідкого аміаку, хімконсервантів допускаються особи, не молодше 18 років, які пройшли медогляд.

Періодичні лікарські догляди проходять 1 раз в рік.

До роботи із сильнодіючими високотоксичними речовинами допускаються особи, які мають досвід цієї роботи.

Робітники, які працюють з пестицидами чітко дотримуються правил особистої гігієни, приймають їжу, п’ють воду, курять тільки під час відпочинку в спеціально відведених місцях після зняття спецодягу, миття рук та обличчя з полосканням ротової порожнини [17;18;27;29;35].

Для захисту органів дихання, відкритих шкірних покривів - рук, ніг, голови, обличчя, очей робітники забезпечені відповідними засобами індивідуального захисту, а також змиваючими та знешкоджуючими засобами. Підбір засобів індивідуального захисту покладається на осіб, відповідальних за проведення робіт. Показники стану охорони праці у ПрАТ «Сад» наведені в табл. 5.1

Таблиця 4.1

Показники стану охорони праці у ПрАТ «Сад» Охтирського району

Показники стану охорони праці за звітний період	Роки
	2012	2013	2014
Середньсписочна кількість працюючих, чол.	31	24	26
Кількість нещасних випадків	-	-	1
Кількість людино - днів непрацездатності	-	-	5
Матеріальні збитки (виплати за лікувальними листами), грн.	-	-	202,5
Коефіцієнт частоти травматизму (Кч)	-	-	38,5
Коефіцієнт важкості травматизму (Кв)	-	-	5
Коефіцієнт втрат робочого часу (Квч)	-	-	192,3
Фінансування заходів з охорони праці, грн.	16350	14394	12365

Як видно з табл. 4.1, за останні три роки кількість нещасних випадків становила три, але всі вони були без смертельних наслідків, були лише дрібні травми. Отже, показники травматизму у ПрАТ «Сад» Охтирського району порівняно низькі.

У ПрАТ «Сад» Охтирського району застосовується велика кількість органічних, мінеральних добрив та отрутохімікатів, які вносять в землю в рідкому, в порошкоподібному та гранульованому стані. Найбільшу небезпеку становлять отрутохімікати, які, в залежності від дії на оброблюваний об'єкт, діляться на інсектициди, фунгіциди, зооциди, гербіциди, десиканти.

По ступеню дії на організм людини шкідливі речовини діляться на 4 класи: надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірно небезпечні і мало небезпечні. З першими двома видами речовин працюють не більше 4 годин, з послідуючою дорожкою двох годин на інших роботах, а останні два види - працюють шість годин.

При роботі з рідкими отрутохімікатами і добривами використовують фартух робочий бавовняний з кислотозахисним просоченням, з гумовим прошарком, або текстовінітовою, і нарукавники з гумовим прошарком, або текстовінітовою.

Для захисту органів дихання від пилу органічного та мінерального походження застосовують респіратори протипилові ШБ-1 "Лепесток", респіратори-напівмаски У-2к, "Астра" і Ф-62Ш. Ці респіратори, окрім ШБ-1 застосовують і для захисту від пиловидних отрутохімікатів [16;27].

Для захисту від отрутохімікатів в рідкому стані, від отруйних парів та газів, використовуються респіратори універсальні РУ-60М, РПГ-67 з фільтруючими патронами, або промисловий і фільтруючий протигаз ПШ-1 і ІШІ-2. Респіратор РПГ-67 від пилу не захищає, тільки від отруйних парів та газів.

При концентрації отруйних речовин в повітрі більше 2%, також, при наявності кисню менше 16%, застосовують шлангові протигази ПШ-1 і ПШ-2, а також кисневі.

Для різних видів отрутохімікатів підібрані марки протигазових патронів до протигазів і універсальних респіраторів. Ці патрони використовують з аерозольним фільтром в туман, пил і дим. Фільтри респіраторів регулярно замінюються: при обпиленні щоденно, при обприскуванні 2-3 рази на день. Фільтри протипилових респіраторів міняють під час роботи, а протигазових - при появі запаху під маскою. При підвищенні вологості та перебільшенні ГДК отрутохімікатів в п'ять разів респіратором не користуються [16;27]

Для захисту рук від токсичного і агресивного пилу використовують рукавиці спеціального типу А, Г, В, Г, Д, Е. Маркування ВН, ВУ - брезентові, для захисту від води та лугів, К-20 - від кислот. Перед обприскуванням, обличчя і руки змазують вазеліном [16;27;34].

Для захисту ніг використовують чоботи нафтомасложирозахисні чоловічі і жіночі, чоботи гумові кислотолугостійкі (типу 146, 346 ФЕТ).

Для захисту очей використовують окуляри наступних типів: О- відкриті, ЗП -закриті з прямою вентиляцією, 3Н - закриті з непрямою вентиляцією (ЗП1-80, ЗНЧ-72, 0276, та інші).

Засоби індивідуального захисту від ураження електричним струмом наступні: діелектричні гумові рукавиці, боти, калоші, килим.

Для захисту шкіри від дії хімічних речовин, які викликають захворювання шкіри (дерматити), застосовують захисні мазі та пасти (гідрофільні - ХІОТ-6, ПЕР-1, Міколенп та гідрофобні УЕР-2 тощо). Пасти і мазі наносять тонким шаром на добре вимиту шкіру обличчя і рук перед початком робіт. Гідрофільні пасти і мазі змивають теплою водою, гідрофобні - спеціальними розчинами.

Прання спецодягу здійснюється в теплій воді з милом, з попереднім замочуванням його в 2%-ному содовому розчині. Для очищення гумового спецодягу та взуття використовують суміш, з розрахунку 1кг хлористого вапна і 4-х літрів води, з послідуючим змиванням водою. Спецвзуття, спецодяг та захисні засоби, по закінченню робіт знімають, витрушують і зберігають в спеціальній шафі в окремих сухих приміщеннях, розсортованими. Спецодяг з гумових тканин і гумове взуття зберігається при температурі від +5 до +20° С, відносною вологістю повітря 50-70% [3;19;29].

Перед тим як проводити обприскування, враховують прогноз погоди, напрямок та швидкість вітру (якщо швидкість вітру перевищує 2 м/сек., внесення повністю припиняють). Оброблені поля позначаються спеціальними позначками, термін виходу людей на поля відповідно до вимог, які надаються до рекомендації того чи іншого препарату.

Робітники, які знаходяться на роботах з отрутохімікатами, забезпечуються талонами на спецмолоко; які видає інженер по охороні праці.

Під час збирання, перевезення та переробці сільгоспродуктів передбачена система контролю захисту робітників, які працюють на складах, в амбарах, зерносховищах. Дуже часто в цих будівлях працюють жінки, і там, де не всі операції механізовані, вони виконують їх вручну (в основному перевантаження, завантаження, перенесення вантажу), що дуже часто призводе до негативних наслідків - швидкого стомлення, хвороби поперечно-хресцевого відділу та внутрішніх органів. При завантаженні сільгоспсировини проводиться знезараження тари та приміщень. Якщо робота проводиться в складах по зберіганню добрив та пестицидів, застосовують засоби індивідуального захисту. Відповідно до вимог СН 245-71 склади зберігання пестицидів мають санітарно-захисну зону, розмір якої залежить від кількості пестицидів, що зберігаються [3;4;17;37;49].

Ширина санітарно-захисних зон витратних складів не менша за 200м.

На витратних складах пестицидів мінеральні добрива зберігаються в окремих приміщеннях. В них передбачено влаштування розчино заправного вузла, майданчиків для протруювання насіння, знезараження тари, апаратури, засобів механізації, призначених для обробки тваринницьких і птахівницьких комплексів. Майданчики мають асфальтове або бетонне покриття.

Зберігають пестициди на складі тільки після огляду приміщень органами санітарно-епідеміологічної служби та охорони навколишнього середовища і складання паспорта. Такі перевірки проводять щорічно.

Пестициди перевозять тільки спеціально призначеними для цих цілей транспортними засобами. Вони упаковані в заводську або спеціальну міцну і добре закриту тару [16;27;34].

Машини й апарати, призначені для застосування пестицидів, знаходяться у спеціально відведених місцях під накриттям або приміщеннях.

При вирощуванні сільськогосподарських культур, зокрема соняшника, виникає ряд шкідливих та небезпечних факторів [3;4;17;34;37;49].

Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих факторів при вирощуванні соняшника наведений в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих факторів при вирощуванні соняшника.

Технологічна операція	Виробнича небезпека			Можливі наслідки	Заходи захисту
	Небезпечна умова	Небезпечна дія	Небезпечна ситуація
1	2	3	4	5	6
Запуск двигуна (Т-150)	Тріщини на лопатях вентилятора	Запуск двигуна при наявності тріщин на вентиляторі	Знаходження людей в площині обертання вентилятора	Травмування уламками вентилятора	Перевірка лопатей вентилятора двигуна
Оранка (Т-150; ПЛН-5-35)	Несправніс ть частин агрегатів	Перевірка несправності при включено-му двигуні	Травмуван ня при усуненні несправностей	Травма одержана в результаті усунення несправностей	Детальна перевірка всіх частин агрегатів перед виїздом на поле
Культивація з внесен ням добрив (Т-150 +КПГ-4) МТЗ- 80 +КУН-0,5	Учасники заправки не знають порядків та обов’язків	Неуважність тракториста	Наїзд на осіб, які обслуго-вують агрегат	Отриман ня травм, які можуть бути смертель ними	Вивчити всі права та обов’язки
Протруєння насін ня (ПСШ-5)	Заправка протруюва ча	Завантажен ня машин для протруєння без засобів індивідуаль-ного захисту	Потрапляння отрути в травневу систему	Виникнен нязапамо рочення, судом та втрата сві домості	Забезпечити працівників засобами індивідуаль ного захисту та респірато рами

Продовження табл. 4.2

1	2	3	4	5	6
Транспор тування насіння (ГАЗ-53)	Несправність механізмів	Перевірка несправності при включено-му двигуні	Травмування при усуненні несправнос-тей	Травма	Перевірка ма шин перед виїздом в поле
Заванта ження насіння в сівалку (ПКУ-08)	Завантажен ня насіння	Завантажен няпротрує ним насін ням без ЗІЗ	Потрапляння отрути в травневу систему	Запаморо чення, втрата свідомос ті	Забезпечити працівників засобами індивідуаль ного захисту, респірато рами та про тигазами
Сівба (СЗУ-3,6)	Несправність сівалки	Усунення несправності під час роботи	Травмування рухомими частинами сівалки	Травма, яка одер жанару-хомими частина ми сівал-ки	Перевірка сівалок перед виїздом в поле
Прикочування (КЗК-6-02)	Ненадійність зчіпного пристрою	Маневрування поза межа ми визначе ної розворо том смуги, різкі поворо ти	Травмуван нявнаслі-док обриву зчіпних при строїв	Одержання травми зчіпними пристроями	Перевірка машин перед виїздом в поле
Застосу вання пестици дів (МТЗ-82, ОП-2000)	Робота без засобів індивідуаль- ного захисту	Недотримання вимог інструкції з безпеки праці під час роботи з пестицидами	Контакт пестицидів з відкрити-мичастина-ми тіла	Виникнення опіків на ураже-нійчасти- ні тіла	Забезпечити працівників засобами індивідуаль ного захисту, респірато рами та про тигазами
Збирання (ДОН-1500)	Несправність частин агрегатів	Перевірка несправності при включе-ному двигуні	Травмування при усуненні несправності	Отримання травм, які можу- ть бути смертельними	Забезпечити працівників респіратора ми чи проти газами

На основі вище перерахованих фактів можна зробити висновок про охорону праці у ПрАТ «Сад» Охтирського району:

1) загальні показники травматизму в товаристві порівняно низькі. Нещасних випадків зі смертельними наслідками за останні три роки не було зовсім, а були лише дрібні травми. Вони виникли в результаті недотримання робітниками дисципліни та порядку на робочих місцях (одним із самих головних факторів є вживання алкоголю, що приводить до таких наслідків);

2) підвищення вимог до дисципліни праці та дотримання заходів по охороні праці в господарстві, дозволить знизити виробничий травматизм.

Сьогодні, коли на всій планеті під впливом людини відбулися помітні зміни як живої, так і неживої природи, дедалі більшого значення набуває гармонійна взаємодія суспільства і природного довкілля, оскільки людина отримує від природи все необхідне для життя: енергію, продукти харчування, матеріали, черпає в ній емоційну й естетичну наснагу. Тому вкрай необхідна не лише чітка стратегія охорони природного середовища та посилення контролю за природокористуванням, але й добре продумана система екологічної освіти й виховання населення [19;20].

В Україні частка еродованих земель оцінюється в 57% території держави, з них 32% зазнають впливу вітрової ерозії, 22% - водної ерозії, а 3,4% - сумісної дії водної та вітрової ерозії. Щорічно через неправильну обробку зі схилів змивається близько 500 мільйонів тонн продуктивних земель [1;20;21].

В Україні кожного року утворюється 35 млн. м³ побутових відходів. Ці відходи знешкоджуються та складуються на 770 сміттєсховищах, з яких 90% не обладнані системами захисту від забруднення ґрунтів, води і повітря.

У жалюгідному стані збереження сільськогосподарських хімікатів. У державі зібралася значна кількість високотоксичних відходів, у більшості з них давно минув термін реалізації. За укрупненими оцінками в середньому в кожній з областей України зберігається 500-700 т невикористаних сільськогосподарських хімікатів [26;41;42;48].

Висока розораність земель у басейнах малих річок, надмірна насиченість сівозмін просапними культурами, недостатня лісистість водозаборів посилюють ерозійні процеси, забруднення і замулення річок продуктами ерозії.

Запаси прісної води в Україні характеризуються такими показниками: загальний стік складає 52,4 км³, об'єм прісної води в 1087 водосховищах дорівнює 55,1 км³. Але використовується та зберігається вода погано. Велика кількість підприємств споживає води в 2-3 рази, а деякі в 10-13 разів більше, ніж це передбачено технологією. Основний споживач води в Україні сільське господарство, яке використовує на зрошення 7,8 млрд. м³ [14;26;37].

Основний стік (48%) неочищеної води дає комунальне господарство України. Це зумовлено недосконалістю очисних споруд. Забруднення ряду рік України перевищує ГДК в декілька разів. Майже усі підземні води, як показують аналізи, вміщують залишкову кількість пестицидів, в тому числі ДДТ, мінеральних добрив та інших речовин [19;20;21].

Загальний стан сільського господарства в Україні характеризується спадом виробництва продукції, виснаженням землі, різким зменшенням поголів'я худоби, погіршенням матеріально-технічної бази.

Покращення економічної ситуації в області вплинуло на систему екологічних відношень. Стан та динаміка основних екологічних показників свідчать про досить хитку екологічну ситуацію [1;21;26;42].

Аналіз обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за останні 5 років показує стабільну тенденцію їх зниження. Вони становили 60,2 тис. тонн. На зменшення викидів вплинула економічна нестабільність в країні, зниження обсягів виробництва.

Значну частку в загальних викидах в атмосферу займають викиди від автотранспорту. Вони становлять в області 59%.

Спостерігається значне техногенне навантаження на природу у зв'язку з водоспоживанням і водовідведенням. Загальний скид у водойми становить 80,355 млн. м³, з них 15,81 млн. м³ - неочищених і недостатньо очищених стічних вод.

За даними лабораторних досліджень санепідемслужби погіршилась якість водопровідної води. Так, на водопроводах на сьогодні налічується 169,02 км водопровідних труб, які в наслідок багаторічного використання фізично застаріли і потребує заміни. 35% населення області використовує на питні потреби воду з шахтних колодязів [19;20].

В області 17,8% орних земель піддані ерозії. Внаслідок ерозійних процесів в області щорічно змивається з кожного гектара землі в середньому 12 тонн родючого ґрунту з вмістом гумусу 3,1%. Причинами цього є розміщення просапних культур на орних землях з ухилом більше 3 град, та неправильний обробіток орних земель з ухилом понад 1°. Велику загрозу для довкілля становлять невпізнані, заборонені та непридатні до застосування пестициди та агрохімікати. Всього в області знаходиться більше 2300 тонн таких речовин. Тільки 68%складів для зберігання пестицидів і 37,8% складів для зберігання міндобрив відповідають нормативам [1;41;48].

Промислові токсичні відходи в області утворюються на підприємствах хімічної та машинобудівної промисловості. Всього в області їх накопичено 27593,4 тис. тонн.

Територія Охтирського району входить до складу західної помірно-зволоженої агрокліматичної зони Сумської області, яка характеризується сприятливим помірно-континентальним кліматом для вирощування всіх сільськогосподарських культур і вкрита переважно опідзоленими, дерново-підзоленими, підзолисто-дерновими ґрунтами. В надрах міститься торф, пісок, крейда, глина, що становить сировинну базу для розвитку промисловості.

Охорона ґрунтових ресурсів. Вміст поживних речовин у ґрунтах ПРаТ «Сад» невисокий. Азоту недостатньо, кількість його залежить від вмісту гумусу. Ступінь забезпеченості ґрунтів фосфором і калієм середній. Територія селищного пункту входить до складу західної помірно-зволоженої агрокліматичної зони Сумської області, яка характеризується сприятливим помірно-континентальним кліматом для вирощування всіх сільськогосподарських культур.

При вирощуванні культур сільськогосподарського призначення використовується важка агротехніка, внесення в грунт мінеральних та органічних добрив, використання пестицидів та агрохімікатів. Ці операції погано відображаються на структурі та втраті гумусу. Для того, щоб зменшити втрати гумусу від ерозії у ПрАТ «Сад» Охтирського району насаджуються полезахисні лісосмуги упоперек схилів для затримання поверхневого стоку, а також вітрозахисні лісосмуги, які влаштовують на межах полів сівозміни.

Охорона атмосфери. Ми живемо на дні великого повітряного океану – атмосфери. Повітряне середовище – одна з найважливіших складових частин біосфери – земної оболонки, яка наповнена живими організмами, що населяють Землю. Існування флори та фауни, а також всього живого на Землі (у тому числі й людини) неможливо без повітряного середовища. Хоча загальна потужність повітряної оболонки досягає лише половини радіусу Землі, за космічними масштабами вона виглядає тонкою плівкою. Загальна вага атмосфери надзвичайно мала – всього 1/1000000 ваги Землі, але захисні функції атмосфери переоцінити важко. Земне життя вразливе до космічних променів та потребує постійного і надійного захисту [5;11].

Повітряна оболонка Землі, як і будь-який зовнішній шар, здійснює і захисні функції. Хоча за нашими міркуваннями атмосфера ніяк не вкладається в поняття засобу захисту, саме атмосфера – безвідмовна перешкода для згубного впливу космосу. Атмосфера надійно захищає планету від космічного та ультрафіолетового випромінювання, визначає загальний тепловий режим поверхні Землі, впливає на кліматичні умови, а через них – на режими річок, ґрунтово-рослинний шар та процеси рельєфоутворення [5;11].

Значного забруднення атмосфери на території СТОВ «Обрій» не спостерігається. Тому що в даному районі немає підприємств хімічної та іншої промисловості. Але забруднення атмосферного повітря здійснюється за збільшення викидів транспортними засобами та при використанні агротехніки. Зменшення валових обсягів викидів в атмосферу від стаціонарних джерел повинно вирішуватись за рахунок ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій, підвищення ефективності роботи установок очистки газу, недопущення відновлення експлуатації технологічного обладнання, яке на сьогодні вичерпало свій ресурс [5;11]

Охорона водних ресурсів. В цілому водні ресурси України можна охарактеризувати як недостатні. У маловодні роки дефіцит води відчувається навіть у басейнах великих рік. Щонайбільше свіжої води (48% загального споживання) споживає промисловість, 40% води йде на потреби сільського господарства, 12% припадає на комунальне господарство міст та інших населених пунктів. До заходів ощадливого і раціонального використання водних ресурсів належать: впровадження систем зворотного водопостачання та безстічного водокористування (із циклом повного очищення відпрацьованих вод); розробка і впровадження науково обґрунтованих норм зрошення (поливу); заміна водяного охолодження агрегатів повітряним; зменшення в структурі господарства України частки водоємних виробництв; проведення комплексу заходів щодо охорони поверхневих і підземних вод від забруднення тощо [2;7].

На території ПрАТ «Сад» Охтирського району є водні джерела: ставок та колодязі, які забезпечують потреби не тільки сільського господарства, а й потреби населення.

Охорони фауни, флори та рослинності (біорізноманіття). Біорізноманіття – це все різноманіття форм життя на Землі, мільйонів видів рослин, тварин, мікроорганізмів з їх наборами генів, складні екосистеми, що утворюють власне живу природу [12].

Сьогодні ні в кого не викликає сумніву той факт, що проблема збереження живої природи пов’язана з проблемою біорізноманіття. І тут досить щільно переплелись інтереси різних предметно-галузевих напрямків – біологічних, соціальних, економічних, психологічних, освітних форм та цілей практичної діяльності людини [12].

На території ПрАТ «Сад» присутні луки, пасовища, кормові угіддя та рослинність, яка представлена культурами сільськогосподарського виробництва.

Вплив пестицидів на навколишнє середовище. У навколишньому середовищі пестициди поширюються через повітря, воду, рослини, тварин, а також людьми, які з ними працюють. Охорона природи і раціональне використання її ресурсів — одна із важливих проблем сучасності, від правильного вирішення якої значною мірою залежить успішний розвиток економіки, безпека життєдіяльності і збереження навколишнього середовища в екологічно чистому стані [15;33;46].

При сучасному рівні хімізації сільськогосподарського виробництва в умовах значного збільшення кількості і розширення асортименту пестицидів охорона навколишнього середовища від забруднення має надзвичайно важливе значення і потребує встановлення суворих регламентів і чітко організованої системи контролю за їх дотриманням. Причини забруднення навколишнього середовища пестицидами полягають у порушенні регламентів їх застосування, використанні персистентних препаратів та інших технологічних факторів [14;45;46].

Рух і переміщення частини пестициду з місця використання повітряними потоками називається знесенням. Основним джерелом надходження пестицидів у повітряне середовище є обробка сільськогосподарських культур, лісових насаджень і наступне випаровування з поверхні об’єктів. Розсіювання пестицидів, інтенсивність забруднення ними атмосферного повітря визначається особливостями і способом застосування препарату, його леткістю, кількістю обробок, метеорологічними факторами (температурою, швидкістю вітру тощо).

Пестициди можуть потрапляти у водойми безпосередньо із ґрунту або атмосфери. У відкриті водойми вони потрапляють зі стічними й талими водами, при авіаційних і наземних обробках сіль господарських угідь і лісових насаджень, а також при безпосередньому знищенн ібур’янів, водоростей, молюсків тощо.Із атмосфери у воду пестициди потрапляють з опадами, при вивітрюванні та вимиванні з поверхні в глибші шари ґрунту. Рух пестицидів до води відбувається внаслідок стікання з оброблюваної поверхні або внаслідок вилуговування у нижні шари з поверхні ґрунту[14;46].

В ПрАТ «Сад» Охтирського району використовують пестициди для захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур’янів. Але при їх надмірному використанні забруднюється навколишнє середовище – грунт, водойми, підґрунтові води, природні угіддя, моря, повітря. Пестициди досить токсичні не тільки для шкідливого організму, але й для рослинництво та тваринництво, а також для людини.

Висновки: Для зменшення втрат вмісту і запасу гумусу в ґрунтах у ПрАТ «Сад» Охтирського району, потрібно запровадити збалансовані ґрунтозахисні безплужні системи землеробства, основані на мінімізації обробітку ґрунту. За існуючих обсягів використання органічних добрив такий обробіток здатний наблизити процеси гуміфікації до природних і забезпечити вихід землеробства на позитивний баланс гумусу.

Потрібно звести до мінімуму негативний вплив хімічних речовин, які застосовують в товаристві. Для цього потрібно чітко дотримуватись правил застосування добрив і хімічних засобів захисту рослин.