3. Карта ізотерм

Відповідно до розподілу сонячної радіації температура повітря залежить від географічної широти місцевості. Від екватора до полюсів температура повітря знижується.

Якщо на географічну карту нанести значення середніх місячних або середніх річних температур повітря, визначених за даними спостережень, і з’єднати точки з однаковою температурою, то отримаємо карту ізотерм.

Ізотерми — це лінії рівної температури повітря, які наочно показують географічний розподіл температур. Для того щоб виключити вплив висоти на температуру повітря, будують карту ізотерм для рівня моря.

Для характеристики температур найчастіше використовують січневі, липневі та річні показники.

Висновок 3. Карта ізотерм відображає розподіл середніх температур повітря на поверхні Землі.

4. Річне обертання Землі навколо Сонця (аналіз схеми в атласі, демонстрація відеосюжету)

Прийом «Практична теорія»

Уявіть собі, що до вашої школи приїхали гості — школярі зі спекотної африканської країни Конґо. Обмінюючись враженнями, розповідями про свої країни, ви, можливо, з подивом дізнаєтеся про те, що в Конґо — країні, розташованій на екваторі, немає звичної для нас зміни пір року. Водночас для ваших гостей вражаючим відкриттям буде наша зима, сніг і морози... Чи зможете ви пояснити гостям причини тих «фантастичних» явищ у природі, що відбуваються в нас у вигляді зміни пір року?

Для цього проведімо невеликий експеримент. Поставимо глобус поблизу включеної лампи та будемо обертати його проти годинникової стрілки. Лампа, імітуючи Сонце, буде краще освітлювати одну з половин глобуса — то Північну, то Південну півкулю. Екватор весь час перебуватиме в зоні високої освітленості, а от середні широти, а найбільше полюси, будуть перебувати в різних зонах освітленості залежно від положення глобуса. (Або демонстрація роботи телурія)

Цей простий експеримент дозволяє зробити й деякі припущення щодо причин зміни пір року. Однак будь-якому експерименту необхідне наукове обґрунтування, яке підтвердить або спростує його правильність.

Земна вісь постійно нахилена до площини орбіти під кутом 66° 33". Під час руху Землі навколо Сонця кут нахилу залишається незмінним. Завдяки цьому Земля обертається до Сонця то Північною, то Південною півкулями. Відповідно, більше тепла отримує то одна, то друга півкуля. Саме тому виділяють 22 червня і 22 грудня — дні сонцестояння; 21 березня і 23 вересня — дні рівнодення.

Тропіки — паралелі, що віддалені на 23° 27" на північ (Північний), на південь (Південний) від екватора. У дні сонцестояння Сонце стоїть над тропіками в зеніті.

Полярні кола — Північне і Південне — паралелі в Північній, Південній півкулях із широтою 66° 33".

У Північній півкулі в день зимового сонцестояння на північ від полярного кола Сонце не сходить, а в день літнього сонцестояння не заходить. Таке саме явище спостерігаємо на південь від Південного полярного кола.

Висновок 4. Протягом року різні ділянки нашої планети по-різному освітлює й нагріває Сонце.

5. Теплові пояси Землі (робота з підручником)

Тепло на Землі розподіляється зонально, що загалом можна пояснити кулястою формою Землі. Обертання Землі та її куляста форма є причиною неоднакового нагрівання на різних широтах, а у зв’язку з цим і створення теплових поясів, які розташовані по обидві сторони від екватора.

Теплові пояси — умовні глобальні області Землі, що вирізняють за ознакою розподілу середньорічних температур повітря.

На Землі виділяють такі теплові пояси: жаркий, два помірних і два холодних. Межі теплових поясів проходять умовними лініями — тропіками та полярними колами.

Висновок 5. На Землі визначають п’ять (у деяких авторів сім) теплових поясів. Межами теплових поясів є тропіки та полярні кола.

Освітлення і нагрівання певної місцевості залежить від її положення в тепловому поясі, тобто — від географічної широти.