Практичне заняття №4

(тривалість 1 година)

Тема заняття : Вивчення засобів та способі надання першої медичної допомоги потерпілому

Мета заняття

Дидактична: поглиблення знань з теми «Санітарно-побутове та медичне обслуговування робітників». Вивчення засобів та способі надання першої медичної допомоги потерпілому.

Виховна: розвиток почуття відповідальності, та співчуття до постраждалої людини.

Наочні посібники

1. Шини,медичний джгут, індивідуальні пакети, аптечка, відкривач для рота, утримувач язика.

Методичне забезпечення: методичні вказівки з виконання практичної роботи, Інструкція з надання першої допомоги потерпілому.

Тип заняття: практичне заняття

Форма проведення заняття: практичне заняття з використанням

пристосуваннії для надання першої допомоги потерпілим.

Література: Конспект лекцій.

Хід роботи

Студенти вивчають інструкцію з надання першої допомоги потерпілому.

Ознайомлюються з будовою, призначенням та правилами застосування пристосованій для надання першої допомоги потерпілим і набувають навички надання першої допомоги потерпілому. Складають звіт з практичної роботи.

Зміст звіту

1.Тема практичного заняття.

2. Мета заняття.

3. Наочні посібники.

4. Виконання завдання (хід роботи).

4.1. Перша допомого при ушибах.

4.2. Перша допомого при розтягненні та розривах зв’язок.

4.3. Зупинка кровотечі.

4.4. Допомога при вивихах.

4.5. Допомога при переломах.

4.6. Допомога при тривалому здавлені м’яких тканин.

4.7. Допомога при травматичному шоку.

4.8. Способи штучного дихання.

4.9. Непрямий масаж серця.

4.10. Допомога при враження електричним струмом.

5. Висновки.

ТЕОРЕТИЧНІ СВІДОМОСТІ

Правила безпеки передбачають навчання всіх підземних робітників надання першої медичної допомоги. Після навчання всі підземні робітники забезпечуються індивідуальними перев'язувальними пакетами у водонепроникній оболонці; особи технічного нагляду та бригадири повинні мати при собі під час роботи не менше двох таких пакетів. На кожній дільниці є носилки для винесення потерпілих, місце знаходження яких повинен знати кожен робочий ділянки. До носилок прив'язані шини для правильного накладання пов'язок при переломах кісток.

ЗАБІЙ

Пошкоджену кінцівку укладають на невеликий м'який валик (подушку) трохи вище рівня грудної клітини, саме таке положення називають піднесеним. Це положення сприяє зменшенню болю, набряку, зупинки венозної кровотечі, зменшенню внутрішньотканинний крововиливів.

При забитті голови або тулуба потерпілого покласти в безпечне місце і потім надавати першу допомогу. При ударах живота з підозрами на ушкодження органів черевної порожнини потерпілий підлягає негайної відправки в медичний заклад. Давати потерпілому воду і пити забороняється.

РОЗТЯГНЕННЯ І РОЗРИВИ ЗВ'ЯЗОК

Розтягнення і розриви зв'язок найчастіше бувають на ноги в гомілковостопному або колінному суглобі. Розтягнення зв'язок відбувається при падінні, особливо, якщо в цей час людина переносить тягар або йде по забрудненій, мокрій вироблення. Воно виникає при різких, надмірних рухах в області суглобів. Перша допомога при розтягненні зв'язок та ж, що і при ударах.

ПОРАНЕННЯ І КРОВОТЕЧІ

Раною називається пошкодження целостностей тканин тіла з розривом шкірного покриву і кровотечею.

Розрізняють рани різані, рубані, забиті, рвані, колоті і. т. д.

Перша допомога при пораненнях полягає в зупинці кровотечі і захист рани від вторинного забруднення. Надаючи допомогу потерпілому або собі, потрібно дотримувати наступні вимоги:

■ не промивати і не очищати від потрапила в неї вугільного пилу і бруду;

■ не перев'язувати рану брудними клаптями з одягу, не засипати вугілля

ной пилом;

■ не торкатися до рани руками під час перев'язки і не забруднювати пе

ревязочный матеріал.

Способи зупинки венозної і капілярної кровотечі:

■ накладення давлючої пов'язки;

■ підняте положення кінцівки.

Способи тимчасової зупинки артеріальної кровотечі:

■ пальцеве притиснення (поки знайдеться джгут);

■ накладення джгута (закрутки) - для транспортування;

■ максимальне згинання суглоба (колінного, ліктьового).

Правила накладання джгута

Вживається тільки при сильній кровотечі.

Накладається тільки на плече і стегно не більше ніж на 2-2,5 години.

Накладається на одяг чи м'яку підкладку.

Обертів джгута кладуть один на інший або поруч, не залишаючи між ними проміжку.П ри артеріальній кровотечі джгут накладають вище рани. Потерпілого необхідно супроводжувати в лікарню і повідомити час накладання джгута. У разі неможливості відразу відправити в лікарню, джгут через 1,5-2 години слід розслабити на 2-3 хвилини, попередньо притиснувши артерію у відповідному місці. Надалі джгут слід розслабляти через кожні 30 хвилин.

ВИВИХИ

Вивихом називається ненормальне зміщення кінців кісток у суглобі.

Перша допомога потерпілого полягає в тому, щоб, не змінюючи положення вывихнутой кінцівки, створити спокійне положення для неї. Це досягається накладанням транспортної шини і надійно фіксує бинтової пов'язки.

ПЕРЕЛОМИ

Повне або часткове порушення цілісності кістки в результаті травми без пошкодження шкіри називається переломом, а з пошкодженням шкіри -відкритим. При повних переломах окремі частини кістки відокремлені один від одного, при неповних - мають місце надломи і тріщини.

Перша допомога при переломах полягає в забезпеченні повного спокою пошкодженої частини тіла і нерухомості кісток у місці перелому. Для цього необхідно иммобилизировать постраждалу частину тіла, тобто зробити її нерухомою, що досягається накладенням на ушкоджену кінцівку готових стандартних транспортних шин Дітеріхса або дротяних сходових шин Крамера.

При закритому переломі і відсутності пошкодження шкіри шину накладають поверх одягу. При відкритому переломі потерпілого звільняють від одягу та взуття і потім накладають шину. Якщо шина накладається на оголену частину тіла, то її необхідно обгорнути ватою, одягом, особливо в місцях прилягання до кісткових виступів.

Якщо при переломі є рана (відкритий перелом), то краї рани необхідно обробити розчином йоду, потім накласти стерильну пов'язку і транспортну шину. При рясній кровотечі спочатку необхідно накласти джгут. При невеликій кровотечі джгут не накладається.

Переломи ребер походять від безпосереднього удару чи здавлення грудної клітини. Найчастіше зустрічаються переломи в області 4-10-ого ребер, при яких можливе пошкодження внутрішніх органів (плеври, легень тощо).

Перша допомога при переломах ребер

З метою обмеження дихальних рухів при закритих переломах ребер нижню половину грудної клітки туго забинтовують.

Переломи кісток тазу виникають при сильному здавлюванні тазу, наприклад, між стіною вироблення і рухомим транспортом, при падінні з висоти і т. п. Переломи нерідко супроводжуються пошкодженням внутрішніх органів (сечового міхура, прямої кишки і сечовипускального каналу).

Перша допомога при переломах кісток тазу

Потерпілого покласти горілиць на ноші з жорсткою підстилкою (дошка, фанера), ногам надати напівзігнуте, злегка розведене положення, поклавши під коліна товстий валик. Широким рушником чи простирадлом необхідно стягнути таз та верхні відділи стегон.

Переломи хребта відбуваються при обваленні породи і вугілля в гірничих виробках, а також у результаті падіння з висоти, здавлення вагою. Переломи стають особливо небезпечними і важкими, якщо вони супроводжуються ушкодженнями спинного мозку.

Перша допомога при переломі хребта

При наданні першої допомоги необхідно дотримуватися особливої обережності при підніманні і перенесенні потерпілого. Згинання хребта виключено, у вигляді гого, що при цьому може постраждати непошкоджений спинний мозок або здавлювання його може посилитися. Для забезпечення повної нерухомості хребта постраждалого укладають на носилки з жорстким ложем. Укладання на носилки виробляють не менше двох осіб, не допускаючи при цьому ні найменшого згинання хребта. Транспортувати потерпілого необхідно на ношах з твердим покриттям (дошка, фанера) на спині, при відсутності твердого покриття - на животі.

ТРИВАЛЕ ЗДАВЛЮВАННЯ М'ЯКИХ ТКАНИН

Тривале здавлювання м'яких тканин кінцівок відбувається при обвалах породи в гірничих виробках і може стати причиною загального тяжкого стану потерпілого.

Ознаки тривалого здавлювання м'яких тканин

Кінцівку, звільнена від здавлювання, бліда, холодніша за здорову кінцівку. Загальний стан хворого задовільний, але через 6-8 годин настає різке погіршення загального стану, підвищується температура тіла (38 - 39°), настає розлад серцевої діяльності і дихання, спрага, блювання. Кінцівка стає холодною, набряклою, багряно-синюшного забарвлення, на шкірі з'являються крапкові крововиливи, пухирі. Ушкоджена кінцівка не чутлива.

Перша допомога повинна бути надана на місці. Роботи по звільненню потерпілого з-під завалу повинні проводитися під контролем медичного працівника для надання йому своєчасної медикаментозної допомоги ще до закінчення вилучення. Перед звільненням притиснутою кінцівки накласти джгут вище місця притиснення. Звільнену кінцівку туго забинтувати і накласти транспортну шину, навіть якщо немає переломів.

ТРАВМАТИЧНИЙ ШОК

Поранення, переломи та інші травми можуть привести організм у дуже тяжкий стан, який називається шоком. Шок виникає при важких великих пошкодженнях, а також при травмах особливо чутливих частин тіла, що супроводжуються сильними болями.

Охолодження, голод, спрага, перевтома, крововтрата, погана іммобілізація (шинування) при пошкодженні, нарешті, перевезення на тряском транспорті - все це сприяє виникненню шоку при травмах.

Ознаки травматичного шоку

Постраждалий пригнічений, пригнічений болем, байдужий до всього навколишнього при повному збереженні свідомості та пам'яті. Шкірні покриви бліді, з синюшним відтінком, покриті холодним липким потом; очі запалі, з розширеними зіницями; пульс ледве відчутний, голос тихий, слабкий, захриплий, він гикає, може бути, блювання, нетримання сечі, калу.

Перша допомога

При великих пошкодженнях м'яких тканин, переломах кісток необхідно накладанням відповідних шин забезпечити повну нерухомість пошкодженої частини тіла. При цьому не слід роздягати потерпілого та охолоджувати його, а навпаки - зігріти потерпілого. Якщо потерпілий може ковтати, дати гаряче пиття. Не можна давати пиття, якщо є хоча б найменша підозра на удар живота та пошкодження органів черевної порожнини.

СПОСОБИ ШТУЧНОГО ДИХАННЯ

Штучне дихання потерпілому необхідно застосовувати в тих випадках, коли природне дихання у нього відсутня, припиняється або дуже ослаблене. Такі явища бувають у отруєних або задушених газом, засипаних вугіллям або породою, уражених електричним струмом, коли від травмування може наступити стан так званої мні мій смерті (клінічної), тобто організм ще живий, але вже припиняються або припинилися функції дихання.

Штучне дихання слід починати негайно. Найпростіший і найкращий спосіб штучного дихання - «з рота в рот» або «з рота в ніс». Цей метод штучного дихання - вдування повітря з рота надає допомогу в рот або ніс потерпілого, забезпечує значно більшу вентиляцію легень і дозволяє швидше відновити дихання. Крім того, підвищення вуглекислого газу в повітрі, вдуваемом потерпілому, стимулює процес дихання.

НЕПРЯМИЙ (ЗОВНІШНІЙ) МАСАЖ СЕРЦЯ

При відсутності роботи серця навіть своєчасно почате і правильно проведене штучне дихання само по собі не може призвести до пожвавлення організму. У таких випадках необхідно вживати заходи для відновлення роботи серця. Найбільший інтерес представляє зовнішній масаж серця, за допомогою якого можна підтримувати кровообіг в організмі і зберегти його життєздатність протягом тривалого часу.

Це досягається з допомогою ритмічних стискань серця, що імітують самостійні скорочення, шляхом натискання через грудину на його передню стінку.

Потерпілого необхідно покласти спиною на тверду поверхню, звільнити грудну клітину від одягу, розстебнути пояс, комір і провести закритий масаж серця в режимі 50 - 70 поштовхів в хвилину. Місце натискання - на два пальці вище нижнього краю грудини.

На місце натискання покласти долонну частину лівої руки, також праву - зверху під прямим кутом до лівої руки.

Різко натискати обома руками на нижню частину грудини, не згинаючи руки в ліктьових суглобах, домагаючись прогину ребер на 4 - 5 см у напрямку до хребта. Серце при цьому стискається між грудиною і хребтом, кров з його порожнин виштовхується в судини великого і малого кола кровообігу. При подальшому швидкому припиненні тиску на грудину грудна клітка розправляється, що супроводжується надходженням крові з вен та його наповненням.

Якщо допомогу надає одна людина, то через кожні 15 сдавливаний грудей слід робити два сильних вдихи за способом «з рота в рот». Якщо масаж виконують дві людини, то після кожних п'яти сдавливаний грудей необхідно проводити один вдих. За цим способом за хвилину встигають виробляти 48 - 50 натискань на грудину при частоті штучного дихання 10-12 вдихів в хвилину. Слід остерігатися натискати на грудину під час вдиху, це перешкоджає диханню, і масаж серця втрачає свою ефективність.

УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ

При ураженні електрострумом необхідно насамперед звільнити потерпілого від дії струму. Це легше і безпечніше можна зробити, вимкнувши електричний струм. При наявності гумових рукавичок можна відірвати постраждалого від струмоведучої жили. Голими руками не можна хапати потерпілого, так як струмом може вразити і того, хто надає допомогу. Після звільнення потерпілого від дії струму йому необхідно надати долікарську допомогу. Якщо потерпілий у свідомості, необхідно укласти його на сухе місце, розстебнути комір і пояс, укрити теплою спецодягом, викликати через диспетчера чергового лікаря і зберегти потерпілому повний спокій до приходу лікаря. При відсутності ознак життя, при ослабленому диханні, при занепаді серцевої діяльності - зробити штучне дихання апаратним способом і масаж серця.

Контрольні запитання

1. Перша допомого при забіях.

2. Перша допомого при розтягненні та розривах зв’язок.

3. Зупинка кровотечі.

4. Допомога при вивихах.

5. Допомога при переломах.

6. Допомога при тривалому здавлені м’яких тканин.

7. Допомога при травматичному шоку.

8. Способи штучного дихання.

9. Непрямий масаж серця.

10. Допомога при враження електричним струмом.