Висновок Гідроелектроенергія

Потенційні ресурси потужних ГЕС становлять до 4700 МВт. Потенційні pecyрси (сумарні) малих річок України становлять близько 2400 МВт. На цих річках є 27 тис. ставків та водосховищ місцевого водогосподарського призначення, на яких можуть бути споруджені мікро- та міні-ГЕС із одиничною потужністю 5-250 кВт.

1958 р. загальна потужність міні-ГЕС в Україні становила 65 тис. кВт. Оцінивши потенційні запаси малих та середніх річок України, виявили можливість побудови понад 2300 малих і середніх ГЕС, які можуть виробити за середньо-водний рік близько 4 млрд. кВт·год електроенергії. Понад три чверті цих запасів припадає на річки Карпат.

Вітроенергетика

Розвиток вітроенергетики в Україні зумовлений наявністю великого технічно доступного потенціалу енергії вітру. Для розміщення вітроенергетичних установок (ВЕУ) можуть використовуватися площі, які не були задіяні в господарстві, пасовиська та безлісні ділянки гір. мілководні акваторії штучних та природних водоймищ, озер, лиманів, заток і морів. Наприклад, у затоці Азовського моря, Сиваші, що має площу акваторії близько 2700 км, є потенційна можливість розмістити до 135 тис. МВт загальної потужності вітроенергетичних станцій (ВЕС). Для спорудження ВЕС може бути використано практично всю площу Азовського моря, а в Чорному морі лише на Одеській банці с можливість розмістити ВЕС із визначеною потужністю до 20 тис. МВт.

Сонячна енергія

В Україні річне надходження сонячного випромінювання становить 3500-5200 МДж/м2, що перебуває на одному рівні з крапками. Які фактично використовують сонячні колектори (США, Німеччина, Швеція та ін.). Наприклад, тривалість сонячного світіння по Києву із квітня по жовтень становить 130-300 год/місяць і не поступається іншим центральноєвропейським містам, де широко використовуються сонячні технології з метою теплозабезпечення.

Уся територія України придатна для розвитку сонячного теплопостачання. Мінімальні величини сонячного випромінювання в усіх пунктах спостерігаються у грудні. Сезонний період, коли використання сонячної енергії реальне для України, прилади на квітень - вересень, для південних районів - на березень - жовтень. Енергія сонячної радіації за рік, що досягає поверхні землі у великих містах України, має значення: Сімферополь - 4,99 ГДж/м2, Одеса - 4,88 ГДж/м2, Донецьк - 4,44 ГДж/м2, Київ - 4,12 ГДж/м2, Суми - 3,89 ГДж/м2, Львів - 3,88 ГДж/м2.

Геотермальна енергія

Джерела геотермальної енергії розташовані по всій території України. Оскільки ці джерела мають дуже широкий спектр характеристик, то неможливо уніфікувати технічні рішення щодо об'єктів та обладнання, яке на них застосовуватиметься.

Україна має значні потенційні ресурси геотермальної енергії. Районами її можливого використання є Крим. Закарпаття, Прикарпаття, Донецька, Запорізька, Луганська, Полтавська, Харківська, Херсонська, Чернігівська та інші області. За різними оцінками, потенційні ресурси геотермальної теплоти в Україні зможуть забезпечити роботу геотермальних електростанцій (ГТЕС) із загальною потужністю до 200-250 млн. кВт (якщо глибини буріння свердловин становлять майже 7 км, а періоди роботи станції - 50 років) і систем геотермального теплопостачання із загальною потужністю до 1,2-1,5 млрд. кВт (якщо глибини буріння свердловин становлять майже 4 км і період роботи систем - 50 років).

Серед перспективних районів необхідно відзначити Закарпаття, Крим, Львівщину. Наприклад, у Закарпатті на глибинах до б км температури гірських порід досягають 230-275°С (пошукова свердловина Мукачівська-1 мала температуру гірських порід 210°С на глибині 4200 м). У Криму найбільш перспективними є Тарханкутський район та Керченський півострів. Температура гірських порід у цих районах на глибині 3500-4000 м досягає 180°С (на Задорненському розвідувальному майданчику Із глибини 3400 м було одержано теплоносій із температурою 150°С). На Львівщині біля міста Мостиська на глибині 3500 м розкрито колектор, температура води з якого 130°С.

У цілому рівень забезпеченості України власними ПЕР 1992 р. становив 44%, а з урахуванням постачання ядерного пального з Росії - 37%. 1995 р. первинними енергоносіями Україна була забезпечена на 44,4%, в тому числі вугіллям - на 81%, газом - на 21,2%, нафтою - на 25,1%.

Незадовільна інвестиційна і технічна політика в паливно-енергетичному секторі України в колишньому СРСР, низькі обсяги геологорозвідувальних робіт, бездумне спустошення надр призвели до того, що в наш час Україна є од-із найбільших у світі імпортерів палива. Наша держава щорічно витрачає значні кошти на закупівлю первинних енергоресурсів. Наприклад, 1995 р. з усього імпорту (11,39 млрд. дол. США) 55.6% (5,988 млрд. дол. США) було витрачено на оплату первинних енергоносіїв (нафта і про-і її переробки, газ, вугілля), тоді як вартість імпорту машин та обладнання становила 15,6%, хімічної продукції - 4,7%.