2 Етап - виконання завдань для самоконтролю :

Завдання	Зверніть увагу
1.Прочитавши статтю «1.Оболонки спинного мозку, підпавутинний простір. Спинномозкова рідина» схематично намалюйте оболонки та простори. (З рекомендованої літератури або з додатка № 1.).	1. На характеристику оболонок 2. На розміщення спинномозкової рідини (СПР). 3. На медичне значення знання СМР.
2.Випишіть зі статті «2.Оболонки головного мозку, простори» зробіть її стислий конспект. (З рекомендованої літератури або з додатка № 1.).	1. На характеристику оболонок 2. На розміщення шлуночків. 3. На взаємозв’язок шлуночків.

3 Етап - закріплення знань та навичок. Після вивчення теми необхідно :

Знати	Вміти
1. Оболонки спинного та головного мозку.	1. Характеризувати будову оболонок мозку
2. Розміщення спинномозкової рідини	2.Пояснювати значення СМР.
3. Розміщення шлуночків	3. Розрізняти на малюнках шлуночки мозку.

ІV. Додаткові завдання ( матеріали позааудиторної роботи ):

Прочитати статтю «Гематоенцефалічний бар'єр»

( з додатка № 2 )

Додатки до СПРС № 9

ДОДАТОК № 1.

1.Оболонки спинного мозку, підпавутинний простір. Спинномозкова рідина.

Оболонки спинного мозку. Спинний мозок покритий трьома оболонками: твердою, павутинною і м'якою (судинною).

Тверда оболонка спинного мозку (durа таter sріпаlis) покриває його ззовні. Між нею та окістям хребетного каналу знаходиться епідуральний (надтвердооболонний) простір, в якому міститься жирова клітковина і венозне сплетення.

Павутинна оболонка спинного мозку (arachnoidea sріпаlis) - це тонка, прозора, безсудинна пластинка, яка прилягає до твердої мозкової оболонки, відокремлюючись від неї субдуральним (підтвердооболонним) простором, який заповнений тонкими пучками сполучнотканинних волокон.

М'яка оболонка спинного мозку (pia таter sріпаlis) прилягає до спин­ного мозку і містить судини, які проникають в речовину спинного мозку і живлять його. Між павутинною і м'якою оболонками знаходиться підпавутинний (субарахноїдальний) простір, заповнений спинномозковою рідиною. Цей прос­тір має розширення в ділянці кінського хвоста. В цьому місці (нижче II поперекового хребця) найбільш зручно шляхом проколу голкою (без ризику пошкодити речовину спинного мозку) отримати для дослідження, спинномозкову рідину.

Спинномозкова рідина (lіqиоr сеrеbrоsріпаlis) міститься у підпавутинному просторі, шлуночках і центральному каналі спинного мозку. У дорослої людини кількість спинномозкової рідини становить 120-150 мл, вона виробляється судин­ними сплетеннями шлуночків головного мозку. Спинномозкова рідина циркулює у всіх напрямках. З бокових шлуночків вона надходить через міжшлуночкові отвори у порожнину третього шлуночка, а потім (через водопровід середнього мозку) у порожнину четвертого. Звідси через серединний (Мажанді) та бічний (Люшке) отвори частина спинномозкової рідини потрапляє у підпавутинний простір головного та спинного мозку, частина її по центральному каналу спинного мозку поширюється у каудальному напрямку, у розширення підпавутинного простору в ділянці кінського хвоста. Далі вона потрапляє у підпавутинний простір спинного мозку і рухається вгору до головного мозку. Відтік (всмокту­вання) спинномозкової рідини відбувається у венозну систему через грануляції павутинної оболонки.

Функції спинномозкової рідини різноманітні: вона є амортизатором для головного та спинного мозку, що оберігає його від механічних ушкоджень; бере участь у живленні та метаболічних процесах нервової тканини; у захисті від водно-осмотичних зрушень, забезпечує нормальний кровообіг у порожнині черепа.

В спинномозковій рідині знаходяться фізіологічне активні речовини, які можуть дифундувати до нервових центрів, змінюючи їх активність. Через цей механізм опосередковується регуляторна функція ліквору.

У клінічній практиці велике значення має вивчення її при різних захворюван­нях нервової системи, а також можливість ендолюмбального введення лікарських речовин, обминаючи гематоенцефалічний бар'єр як для його зміцнення, так і для безпосереднього впливу на патологічний процес.

Найчастіше ліквор одержують за допомогою поперекової (люмбальної) пунк­ції, яку проводять звичайно між II і IV або IV і V поперековими хребцями (щоб не пошкодити речовину спинного мозку).

Пройшовши міжостьові зв'язки та тверду мозкову оболонку, голка потрапляє у підпавутинний простір. Для діагностичних цілей беруть близько 10 мл рідини, у якій визначають тиск, колір, клітинний склад, хімічні складники (електроліти, білок, глюкозу), виявляють збудників захворювань.