Тема 24. «Фармакотерапія захворювань гепатобіліарної системи»
Мета (навчальні цілі): навчити студентів виявляти основні симптоми та синдроми хронічних холециститів (ХХ), жовчо-кам'яної хвороби (ЖКБ), хронічних гепатитів (ХГ), цирозів печінки (ЦП), ознайомити студентів з основними методами дослідження, трактувати результати проведених досліджень, складати план лікування на основі даних доказової медицини.
Студент повинен знати:
Визначення терміну «ХГ», «ХХ» , «ЖКБ», «ЦП»
Основні етіологічні чинники та патогенетичні ланки захворювань гепатобіліарної системи.
Основні клінічні та лабораторні синдроми при захворюваннях гепатобіліарної системи.
Найбільш часті ускладнення захворювань гепатобіліарної системи.
Лікувальну програму при захворюваннях гепатобіліарної системи і найбільш частих ускладненнях відповідно до даних доказової медицини.
Студент повинен вміти:
Користуватись клінічною термінологією відносно захворювань гепатобіліарної системи.
Виділяти клінічні синдроми при захворюваннях гепатобіліарної системи.
Оцінювати результати лабораторного і інструментального обстеження таких хворих.
Розробляти тактику планового лікування, диференційовано призначити лікарські засоби в залежності від етіології, активності процесу, стадії захворювання.
Визначати показання до хірургічного лікування.
Прогнозувати перебіг, перспективи життя і працездатності хворих із захворюваннями гепатобіліарної системи.
Основні терміни теми (5-6)
Термін |
Визначення |
ХХ |
Хронічне запальне захворювання жовчного міхура з функціональними порушеннями біліарного тракту |
ЖКБ |
Поліетіологічне захворювання, яке характеризується утворенням каменів у жовчовивідних шляхах: жовчному міхурі (холецистолітіаз) та протоках (холедохолітіаз) |
ХГ |
Хронічний поліетіологічний запально-деструктивний процес у печінці з помірним фіброзом та збереженням її часткової структури, який триває більш ніж 6 міс. |
Аутоімунний гепатит (АІГ) |
Прогресуюче запальне захворювання печiнки невстановленої етiологiї, що протiкає з гiперпродукцiєю гуморальної ланки iмунiтету з наявнiстю гiпергамаглобулiнемiї та аутоантитiл, що вiдповiдає за iмуносупресивну терапiю.
|
Медикаментозний гепатит |
Дифузне запальне захворювання печiнки в результатi токсичної дiї препаратiв на печiнку з наявнiстю рiзного ступеня виразностi фiброзу i переважно зi збереженою часточковою структурою печiнки, що протiкає без ознак полiпшення протягом бiльш нiж 6 мiсяцiв
|
Неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) |
Поліетіологічний, дифузний, запальний та дисметаболічний процес, який триває більше 6 місяців та супроводжується гістіолімфолейкоцитарною інфільтрацією печінкових часток, гіперплазією перисинусоїдальних зірчастих клітин, жировою дистрофією гепатоцитів та фіброзом зі збереженням архітектоніки печінки |
Цироз печінки |
Хронічне дифузне захворювання печінки, що характеризується дифузним розростанням у ній сполучної тканини, порушенням її нормальної дольової архітектоніки внаслідок фіброзу та утворенням структурно-аномальних вузлів регенерації, що зумовлюють розвиток функціональної недостатності печінки та портальної гіпертензії |
Портальна гіпертензія |
Синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени (в нормі 7-10 мм рт.ст.) з порушенням кровотоку, формуванням порто-системних колатеральних анастомозів, що супроводжується спленомегалією, варикозним розширенням вен стравоходу, асцитом. |