2. Прицілювання при бомбометанні: основні поняття та визначення.

Допустимо, що з літака який летить на висоті Н1, в точкі Б скинута бомба. За час її падіння Т₁ літак пройде шлях S₁=VT₁ і опиниться в точці В.

Авіабомба впаде в точці С₁ і її відставання у цей момент буде рівне Δ₁ а віднесення буде A₁= VT₁- Δ₁.

Якщо цю ж бомбу скинути при тій же швидкості польоту з більшої висоти, що має тей ж характеристичний час, то бомба падатиме триваліший час, а за більший час літак пройде більший шлях, так що:

Збільшиться і віднесення бомби, бомба впаде в точці С₂. Не дивлячись на збільшення віднесення бомби, кут прицілювання із збільшенням висоти зменшується. Пояснюється це тим, що при збільшенні висоти скидання траєкторія бомби на кінцевій ділянці стає крутішою.

Лінійне відставання авіабомби із збільшенням висоти збільшується, оскільки горизонтальна складова сили опору повітря діє на АБ більш тривалий час. Проте чим більше висота скидання, тим збільшення відставання відбувається повільніше.

В авіабомб з хорошими балістичними якостями при скиданні їх з великих висот (Н = 15-20 км) спостерігається навіть зменшення відставання. Суть останнього явища полягає в тому, що АБ, скинута з великої висоти, спочатку проходить шари повітря з відносно невеликою щільністю.

При цьому опір її руху є малим і вона розвиває значну швидкість на траєкторії. Щільні шари повітря бомба проходить з великою вертикальною швидкістю за малий час причому горизонтальна складова її швидкості на цій ділянці траєкторії стає невеликою і не так швидко зменшується під впливом сили опору повітря, практично залишається незмінним.

Залежність елементів прицільної схеми від швидкості польоту літака.

Із збільшенням V літака збільшується горизонтальна швидкість, придбана АБ, а отже збільшується швидкість АБ на траєкторії, і вона по горизонту пройде більший шлях, що приведе до збільшення А₂. Траєкторія стає більш пологою. Збільшення А₂ приводить до збільшення φ₂ і L_сбр2. Збільшення V падіння бомби приводить до збільшення R, що у свою чергу викликає збільшення лінійного відставання АБ - Δ₂, а отже і кутового відставання γ₂.

За рахунок збільшення V літака збільшується шлях S₂.

Залежність елементів прицільної схеми від характеристичного часу АБ

Хай з літака, що летить на висоті Н, одночасно скинуті дві АБ, що мають різний характеристичний час θ₁ і θ₂ . Допустимо, що θ₂ > θ₁.

АБ, що має θ₁ через час Т₁ впаде в точці С₁. При цьому лінійне відставання цієї бомби буде рівне Δ₁ .

Друга бомба, що має гірші балістичні якості θ₂ буде під впливом більшого опору повітря К. Час падіння Т₂ буде рости, через це збільшиться і шлях літака.

Віднесення бомби А₂ зменшиться, так як АБ, що має гірші балістичні якості буде палати по більш крутій траєкторії. Відставання АБ, буде значно збільшуватись, тому що А₂ зменшилось, а шлях літака за час падіння Т₂ збільшиться внаслідок збільшення часу її падіння. Збільшення А₂ викликає збільшення кута відставання АБ.

Прицільна схема бомбометання з горизонтального польоту в плоскості вітру.

Хай з літака, що летить на висоті Н зі швидкістю V в режимі горизонтального польоту при безвітрі в точкі О скинув АБ. Через час Т вона впаде в точкі С, а літак у момент падіння АБ буде в точкі В. Літак пройде шлях S=VT, а віднесення АБ буде дорівнювати А=VT- Δ _.

При вивченні балістики АБ встановлено, що повітря приймається нерухомим в просторі між літаком і землею або рухається з постійною швидкістю і в незмінному направленні.

Оскільки вітер діє і на літак і на бомбу, що знаходиться на ньому, то і літак і АБ окрім швидкості, що додається літаку рухом, отримують додаткову швидкість щодо землі, рівну швидкості вітру.

Хай з літака що летить на тій же висоті Н і з тією ж швидкістю V скинута АБ за наявності попутного вітру вектора U.

За час падіння бомби Т літак і бомба будуть зміщений по направленню вітру на величину UT, і літак у момент падіння АБ буде в точці В₁, а АБ впаде в точкі С₁.

А₁=А+UT, але A=VT- Δ

A₁= VT- Δ+ UT= VT+ UT- Δ=T (V-U)- Δ,

але V+U=W. Тоді А1=WT- Δ

Таким чином, віднесення А₁ збільшиться на UТ, час падіння Т і відставання А залишається без зміни, оскільки вони не залежать від швидкості і направлення вітру.

Шлях літака при попутному вітру за час падіння бомби збільшиться:

Якщо φ відомий, то: L_сбр=

При зустрічному вітру W буде меншим ніж V. Отже, А, φ, L_сбр будуть менші при одних і тих же значеннях висоти бомбометання.

З схеми видно, що для попадання АБ в ціль штурман як і при безвітрі повинен:

- підібрати такий курс літаку, при якому лінія шляху проходила б через мету;

- на горизонтальній дальності від мети, рівної А скинути АБ. З огляду на те, що А враховують через інші прицільні величини, то перед бомбометанням треба провести розрахунок прицільних даних.