Тема 16. Нові форми транскордонного співробітництва: транскордонні кластери(ч.1)

План

1. Історичні, економічні, соціальні та інші передумови виникнення (транскордонних) кластерів.

2. Класифікація (транскордонних) кластерів.

3. Етапи виникнення та еволюції (транскордонних) кластерів.

Література

1. Демченко В. Транскордонне співробітництво Австрії та країн Центрально-Східної Європи в 90-і роки //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Транскордонне співробітництво, ринкова інфраструктура та фінансово-інвестиційна діяльність. / Зб.наук.праць. Вип.6. ІРД НАНУ. – Львів, 2002. – С. 114-127.

2. Долішній М., Демченко В., Мікула Н. Концептуальні підходи до створення польсько-українського єврорегіону «Сян» на основі узагальнення досвіду єврорегіонів на західному кордоні Польщі // Регіональна економіка. – 2003. – №1. – С. 69-82.

3. Кіш Є. Українсько-угорське транскордонне співробітництво: можливості та пріоритети у ХХІ столітті.-Ужгород: «Ліра» 2003. - 124 с.

4. Мікула Н. Концептуальні підходи розвитку транскордонного співробітництва Львівщини. //Проблеми співробітництва прикордонних територій України і Польщі -ІІ. Бюл. № 9, - Варшава-Київ, 1995. - С.181-183.

5. Мікула Н. Організаційно-фінансовий механізм міжрегіональної та транскордонної співпраці // Вісник Тернопільської акад. народного господарства. - 2000. - № 7. - С.131-134.

6. Мікула Н.А. Про основні проблеми та заходи щодо активізації розбудови транспортних коридорів в Україні // Економіст. – 2002. - № 6. - С. 78-81.

7. Мікула Н. Організаційні та фінансові чинники формування єврорегіонів.//Соціально-економічні дослідження в перехідний період / Регіональна політика: досвід ЄС та його адаптація до умов України. Вип.5. ч. ІІ. – Львів: ІРД НАНУ, 2003. - С.92-103.

8. Мікула Н. Основні методичні підходи до оцінки діяльності єврорегіонів.//Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект.//Зб. Наукових праць. Донецьк: ДонНУ, 2003. –788 с. - С.584-587.

9. Мікула Н.А. Проблеми трансплантації інституту транскордонного співробітництва в Україні//Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ. – Сб. научн. тр. Донецк-Мариуполь: ДонНУ, 2004. - С.166-169.

10. Мікула Н. Щодо активізації участі України у європейських структурах з питань транскордонного співробітництва // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект. // Зб. наук. праць. Ч. ІІ. - Донецьк: ДонНУ, 2004.

11. Новікова А.М. Пащенко Ю.С. Вдосконалення транспортного сполучення через державний кордон України, К. 2001, 210 с.

12. Писаренко С.М. Організаційно-економічний механізм реалізації регіональної політики Європейського Союзу. –Львів: ІРД НАН України. – 2002. – 84с.

13. Прокладаючи шлях до нових інструментів розвитку сусідських відносин // IP / 03 / 922. – Брюссель, 1 липня 2003 р. /www.europa.eu.int.

14. Регіональна політика в країнах Європи: Уроки для України / Київ. центр Ін-ту Схід-Захід; За ред. С.Максименка. – К.: Логос, 2000. -171 с., С.138-167.

15. Сіденко В. Україна і Світова організація торгівлі: механізми та соціально-економічні наслідки вступу. Матеріали засідання круглого столу. – К.: Альтпрес. -2003. - 47с. – С.11.

16. Скибінський С., Мокій А. Транскордонне співробітництво: необхідність, переваги та можливі проблеми // Проблеми транскордонного співробітництва. - Львів: ІРД НАНУ, 1995.

17. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова протспівробітництво між прикордонними областями України та адміністративно-територіальними одиницями Республіки Молдова (11 березня 1997 р.).

18. Федан Р. Економіка прикордонного регіону Польщі і транскордонне співробітництво у сучасних умовах // Регіональна економіка. – 2000. - №1(15). – С.121-127.

Методичні рекомендації

У першому питанні слід проаналізувати історичні, економічні, соціальні та інші передумови виникнення кластерів. Варто також зазначити, що транскордонні кластери охоплюють суміжні прикордонні території сусідніх держав, до складу яких входять інституції та фірми, розміщені по обидва боки кордону. Тому транскордонні кластери можна визначити як групи незалежних компаній та асоційованих інституцій, які: географічно зосереджені у транскордонному регіоні; співпрацюють та конкурують; спеціалізуються у різних галузях, пов’язані спільними технологіями та навичками і взаємодоповнюють одна одну, що в кінцевому підсумку дає можливість отримання синергетичних та мережевих ефектів, дифузії знань та навиків.

У другому питанні «Класифікація кластерів» слід дослідити наступні моделі транскордонних кластерів: моно полярний/асиметричний транскордонний кластер; біполярний транскордонний кластер. Варто зазначити особливості утворення таких кластерів, а також їх діяльність на транскордонних територіях. Особливо також відмітити створення інфраструктури транскордонної мережі. Тут необхідно описати: загальні процедури, що регламентують регулярні зв’язки в транскордонній мережі, правила з приводу фінансування спільних заходів тощо; загальні стандарти щодо діяльності мережі; загальні цілі щодо майбутнього розвитку транскордонного кластеру.

У третьому питанні слід описати етапи виникнення та еволюцію кластерів. Особливу увагу слід звернути на 6 етапів виникнення кластерів, а саме історичний; економічний; формування нових організацій, що надають послуги декільком фірмам у зростаючому кластеру; розвиток зовнішніх економічних факторів та виникнення нових місцевих організацій збільшують важливість, престиж та привабливість кластеру; створення неринкових некомерційних активів у вигляді взаємовідносин, що сприяють безкоштовному обміну інформацією та знаннями; кластер може бути успішним протягом десятиріч або стати частиною нового кластеру. Варто також дослідити чотири стадії розвитку кластерів: ембріональну, розвиток, зрілість, розпад.