Глава 1.Психолого-педагогические особливості особистості тренера

Майстерність тренера багато чому визначається які є в нього особистісними якостями, які дають своєрідність його спілкуватися з учнями, визначають швидкість, ступінь заволодіння ним різними вміннями, умови на формування позитивних міжособистісних взаємин у команді, можливості уникнення конфлікту чи виходу потім із нього, умови до створення такого соціально-психологічного клімату, який сприяв б успішному формуванню мотивації спортсмена, його готовності переносити граничні навантаження і прагнення до досягненню результатів.Психолого-педагогические особливості особистості тренера та шляхи формування особистісних якостей, які забезпечують успіх спортсмена, видаються нам особливо цікавими.

1. Структура особистості тренера

Структуру особистості тренера ми розглядаємо з відомої концепціїК.К.Платонова, відповідно до якої особистості можна назвати чотири підструктури.

У першийподструктуру входять світоглядні і моральні якості особистості тренера, що визначають мотиваційну спрямованість його школи, стійке бажання й прагнення зрадити учням соціальний та професійний досвід спортивної діяльності.

У другійподструктуре виділяються здобуті процесі професійної діяльності якості тренера: здатність організувати навчання й відпочиноквоспитуемого;профессионально-деловие якості; звички й традиції, схвалювані у дитячому спортивному колективі. Так, до до ділових якостей тренера ставляться: знання конкретної спорту володіння конкретними спортивними вміннями; якість викладання, організаторські здібності, ставлення на роботу, вимогливість, строгість, принциповість, об'єктивність.

У третійподструктуре виділяються індивідуально-психологічні риси: ерудиція, розум, пам'ять, мислення, почуття співпереживання, воля, емоції.. До емоційно-вольових якостей, наприклад, входять: врівноваженість (витримка, самовладання), терплячість, рішучість, життєрадісність (веселість, відчуття гумору).

Остання, четверта, підструктура характеризується динамічними властивостями особистості тренера: віком, підлогою, темпераментом та інших.

Такий їхній підхід дозволяє зрозуміти загальні та специфічних рис особистості тренера. Щоб виявити, чи тренер вимогам виховної діяльності, треба виявити в нього певних властивостей (риси) особистості, задовольняють наведеним вимогам. Але це повинен бути непросто набір властивостей, а деяка їх структура, що свідчить про провідних якостях тренера.

При дослідженні майстерності тренера ми виявили таке. Домінуючими якостями тренера для дітей очевидно: він: 1) вчить любити спорт; 2) любить дітей; 3) у скрутну хвилину; 4) докладає всіх вільного часу; 5) у становленні особистості; 6) контролює успішність у шкільництві; 7) у рішенні життєво важливих питань.

Природно, цей перелік якостей не остаточний.

Але й отримані дані можна покласти основою практичної роботи тренерів.

Досить велику увагу дослідженням якостей тренера приділяють іноземні вчені. Так,Д.Вуден і ще вважають, робота тренера адекватна роботі вчителя всіх рівнях, включаючи як навчальну, і позашкільну роботу. Вони встановили, що: I) оволодіння фактичним матеріалом залежить від ясності та промовистості викладу, уміння викладача подавати матеріал студентів; 2) ступінь розуміння матеріалу учнями залежить від енергійності вчителя та її манери викладу матеріалу; 3) доброзичлива атмосфера групи залежить від поведінки вчителя, який має помірковано контролювати учнів і допускати відому свободу їх дій.

Ці самі дослідники виділили низку особистісних характеристик, які тренер повинен уважно проаналізувати у світі власних можливостей та особливостей поведінки: 1)дозволенность — контроль; 3) пасивність — енергійність; 3)агрессивность—поддержка; 4) розпливчастість — ясність; 5)поощрение—безразличие до участі які у процесі навчання; 6) стриманість — яскравість (образність); 7) заохочення до обміну думками — читання лекцій; 8) доброзичливість, теплота — холодність, стриманість усе це дозволяє припустити, що «ідеальний» тренер енергійний, розумно агресивний, чітко висловлює свої міркування, досить емоційний.