Основні джерела інформації про споживчий попит
Науково-обґрунтовані норми та нормативи раціонального споживання товарів
Результати спеціальних спостережень, що здійснюються виробничими та торговельними підприємствами для вивчення попиту, обстежень та опитувань
Дані оперативного та бухгалтерського обліку у торгівлі. Це рух товарів на оптових підприємствах, який дозволяє отримати показники реалізації, постачання товарів, замовлення, матеріали інвентаризацій, договори, ділові та комерційні листи.
Статистична звітність. Під час вивчення процесів формування попиту аналізуються статистичні показники, що характеризують виробництво товарів, рівень споживання, доходи населення, чисельність та склад населення. Статистика торгівлі дозволяє проаналізувати дані про обсяги продажу товарів (обсяги реалізованого попиту) у цілому по Україні, окремих регіонах. у містах і в сільській місцевості, структуру реалізації по товарних групах, за груповим асортиментом.
2. Види попиту та методи його вивчення в ртп види попиту:
Реалізований попит – це складова попиту населення, що фактично задовільнена у результаті покупок товарів. Реалізований попит завершується купівлею і виражається в обсягу проданих товарів. Його визначають шляхом аналізу даних про рух товарів. Облік реалізованого попиту дозволяє встановити обсяг і асортиментну структуру продажів товарів, виявити тенденції розвитку споживчого попиту. Кількісною оцінкою реалізованого попиту є розмір фактично проданих товарів.
Незадовільнений попит – це попит на товари, які на певний момент були відсутні у продажу. Його вивчення дає можливість вжити заходів для того, щоб товари підвищеного попиту були у продажу у достатньому обсязі. Під час вивчення незадовільненого попиту важливо виявити причини відсутності потрібних товарів у роздрібній торговельній мережі. Серед них можуть бути такі: відсутність товару на складі постачальника, низька якість виробу, висока ціна, немодний товар. Причинами виникнення незадовільненого попиту можуть бути також помилки у визначенні обсягу поточних замовлень товарів магазинами, порушення виробничого ритму, перебої у товаропостачанні. Під час вивчення незадовільненого попиту постає завдання зареєструвати та охарактеризувати запити на товари, що відсутні у магазині, визначити ступінь регулярності та масовості таких запитів.
Попит, що формується, – це попит на нові товари. Недооцінка цього виду попиту може призвести до сповільнення реалізації товарів та утворення надлишкових запасів окремих виробів. Попит, що формується, вивчають для визначення ступеня визнання покупцями новинок, перспектив впровадження їх у виробництво, тенденцій у формуванні попиту і смаків споживачів.
Методи вивчення попиту:
Методи обліку реалізованого попиту:
балансовий метод полягає у тому, що обсяг продажу розраховується на основі даних про надходження та запаси товарів за допомогою формули товарного балансу:
Зп + Н = Р + Зк
З формули випливає, що Р = Зп + П - Зк,
де, Р – реалізація товару за обліковий період (обсяг реалізованого попиту);
Н – надходження товарів;
Зп – запаси товарів на початок періоду;
Зк – запаси товарів на кінець облікового періоду;
облік продажу за товарними чеками застосовують у тих магазинах, де продавці виписують товарні чеки під час покупки товарів;
аналіз матеріалів інвентаризації. Якщо знати залишки товарів по інвентаризаційній відомості попередньої інвентаризації, дані про постачання товарів за період між двома інвентаризаціями, а також залишки товарів по інвентаризаційній відомості останньої інвентаризації, можна визначити обсяг реалізації товару за допомогою балансового методу:
Зп.і + Н = Р + Зо.і
Звідси Р = Зп.і + Н - Зо.і
де, Р – обсяг реалізації товару (реалізований попит);
Н – надходження товару;
Зп.і – залишки товару по інвентаризаційній відомості попередньої інвентаризації;
Зо.і – залишки товару по інвентаризаційній відомості останньої інвентаризації.
прямий розрахунок продажу товарів шляхом реєстрації в журналі кожної проданої одиниці товару. Цей метод застосовують, коли інтенсивність продажу незначна або товар реалізується на виїзді.
облік дублікатів ярликів товарів;
облік інформації з контрольно-касових апаратів;
сканування інформації зі штрих-кодів, нанесених на кожний товар;
звіти торгових агентів, комівояжерів, мерчендайзерів.
Методи вивчення незадовільненого попиту:
облік карток незадоволеного попиту;
реєстрація контрольних листків обліку незадоволеного попиту;
облік кількості днів, протягом яких певний товар був відсутній у продажу;
облік замовлень покупців на товари, які є у достатній кількості, але тимчасово відсутні у продажу;
проведення споживацьких конференції;
опитування покупців.
Методи вивчення попиту, що формується:
за матеріалами продажу пробних партій товару;
за матеріалами виставок-продаж;
за матеріалами конференцій покупців;
в процесі особистого спілкування с покупцями;
шляхом анкетного опитування.