Розрахунок обсягів робіт по відведенню лісосік під рубки

Види рубок	Обсяг, м3	Маса, що вирубується, м3/га	Площа рубок, га	Площа одного виділу, га	Параметри одного виділу, м х м	Кількість виділів, шт.	Довжина візирів, м		Кількість стовпчиків, шт.
							одного виділу	всього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
ЛІСОЗАГОТІВЛЯ
Рубки головного користування
РУБКИ ФОРМУВАННЯ І ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛІСІВ, В Т.Ч. РУБКИ ДОГЛЯДУ:
Освітлення
Прочищення
Проріджування
Прохідні рубки
В С Ь О Г О	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х

Діленням обсягу робіт (гр.2) на масу, що вирубується з 1 га (гр.3) визначається площа рубки (гр.4). Маса деревини, що вибирається з одного гектара для кожного виду рубок є різною і наведена в індивідуальному завданні. Для РГК в графу 3 записуємо запас на 1 га.

Рубки догляду, згідно правил, проводяться в межах цілого виділу, незалежно від його розмірів і площі. В середньому площу одного виділу (гр.5) приймаємо в межах 2-10 га. В молодняках вона, як правило, менша, а в старших насадженнях більша.

Наприклад, для освітлення можна умовно прийняти площу одного виділу в межах 2-3 га, для прочищення 4-5 га, для проріджування 6-7 га, для прохідної рубки в межах 8-9 га. Для рубки головного користування приймаємо площу в 10 га.

Діленням площі рубок (гр.4) на площу одного виділу (гр.5) отримуємо кількість виділів (гр.7), в яких планується відвести ділянки під рубки. Маючи площу виділу, можна прийняти відповідно його параметри (ширину і довжину), а відтак визначити периметр однієї і всіх лісосік, що відповідає довжині візирів, які потрібно проміряти при відведенні лісосік для кожного виду рубок.

Наприклад: площа одного виділу при РГК складає 10 га. Підбираємо параметри ділянки (дві сторони ділянки) перемноживши як,і ми б отримали площу 10 га. В нашому випадку параметри ділянки можуть бути 500х200 м або 400х250 м чи інші варіанти.

Довжина візирів одного виділу визначається як периметр ділянки, тобто сума всіх сторін.

Наприклад: для РГК ми прийняли параметри ділянки 400х250 м, тоді довжина візирів одного виділу буде складати (400 + 250) х 2 = 1300 м.

Перемноживши довжину візирів одного виділу (гр.8) на кількість виділів (гр.7) отримуємо загальну довжину візирів всіх ділянок (гр.9). На кожній ділянці встановлюється 4 діляночних стовпчики і перемноживши їх на кількість виділів (гр.7) отримуємо загальну кількість стовпчиків (гр.10).

В окремих випадках при геодезичній зйомці треба прорубати візири. Довжина візирів, яку необхідно прорубати приймається умовно і складає 50% від їх загальної довжини.

Визначені таким чином обсяги робіт по кожній операції (прорубування візирів, промір візирів, площа переліку дерев, встановлення діляночних стовпів) заносяться в табл. 3.1. для наступних розрахунків. Обсяг трелювання визначається масою ліквідної деревини і її сортиментним складом, що заготовляється при рубках формування і оздоровлення лісів. В курсовій роботі проектуємо, що на верхній склад трелюються переважно ділова деревина. При розрахунку виходу сортиментів, використовуємо дані у відсотках, що наведені у завданні.

Слід мати на увазі, що норми виробітку на проведення рубок догляду в молодняках приводяться в складочних метрах кубічних. Тому об’єми дрібних сортиментів (хворост, хмиз) переводимо із щільних у складочні кубічні метри за допомогою перевідних коефіцієнтів згідно даних наведених у табл.2.3 згідно.

Таблиця 2.3

Переведення складочних мір деревини у щільні та навпаки

Сортименти	Перевідні коефіцієнти
	для переведення складочних метрів у щільні	для переведення щільних метрів у складочні
Хворост неочищений товщиною у відземку до 4 см при довжині стовбура: 4-6 м 2-4 м	0,20 0,12	5,00 8,50
Хмиз (сучки, гілки) і дрібний неочищений хворост довжиною до 2 м	0,10	10,00
Хворост очищений товщиною у відземку до 4 см при довжині стовбура: 4-6 м 2-4 м	0,25 0,15	4,00 6,70
Дрова для опалення: рубанці круглі й колоті довжиною 1-2 м	0,50 0,70	2,00 1,43
Дрібна ділова деревина (жердини, кілки та ін.)	0,70	1,43

Проведені розрахунки заносимо у табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Вихід сортиментів від рубок

Види рубок	Обсяг рубок, м3	Вихід сортиментів, м3/скл.м3
		ділова	дрова	хворост	хмиз
1	2	3	4	5	6
Лісозаготівля
РГК
Рубки формування і оздоровлення лісів, в т.ч. рубки догляду:
Освітлення
Прочищення
Проріджування
Прохідні рубки
В С Ь О Г О

Використовуючи дані вказані у завданні, проводимо розрахунок виходу сортиментів від рубок наступним чином. Спершу розраховуємо вихід ліквідної деревини по % вказаному у завданні, а потім від вирахуваного об’єму ліквідної деревини визначаємо вихід ділової та дров’яної деревини від об’єму ліквідної деревини по відповідним %%, вказаним в індивідуальному завданні.

Наприклад: обсяг робіт при РГК складає 12345 м³, вихід ліквідної деревини становить 90%, вихід ділової деревини від об’єму ліквідної 70%, а дров’яної – 30%.

1) Розраховуємо обсяг ліквідної деревини: 90% від 12345 м³ = 11110,5 м³.

2) Розраховуємо обсяг ділової деревини від ліквідної – 70% від 11110,5 м³= 7777,35 м³.

3) Розраховуємо обсяг дров’яної деревини від об’єму ліквідної – 30% від 3333,15 м³, або ж від обсягу ліквідної деревини віднімаємо об’єм ділової деревини (11110,5 м³ -7777,35 м³ = 3333,15 м³).

Аналогічно проводимо розрахунки для проріджування і прохідної рубки.

При проведенні розрахунків для освітлення і прочищення, спершу по відсоткам від загального обсягу робіт визначаємо вихід хворосту і хмизу. А потім переводимо обсяги хворосту і хмизу із щільних м³ у складочні, використовуючи перевідні коефіцієнти наведені у табл. 2.2.

У даній курсовій роботі проектуємо технологію і агротехніку догляду та садіння лісових культур (обробіток ґрунту, метод і спосіб садіння, густоту культур, кількість агротехнічних доглядів в рядах і міжряддях, доповнення та ін.).

На підприємствах на кожну лісокультурну ділянку складається окремий проект лісових культур. В залежності від лісорослинних умов, типу лісу, категорії ділянки, наявності надійного підросту та інших факторів проектується відповідна схема змішування та початковий склад лісових культур. Породний склад розраховуємо через початковий склад лісових культур, в залежності від типу лісу, вказаного у завданні.

Наприклад: тип лісу D₂-кллпД – свіжа кленово-липова діброва. Отже, головна порода має бути дуб, супутніми клен та липа. Застосовуючи знання, здобуті при вивченні дисципліни «Лісівництво», можна запроектувати наступний початковий склад лісових культур 8Д1Кл1Лп або 7Д2Лп1Кл та інші варіанти. Ми запроектували початковий склад 7Д2Лп1Кл. Отже. при схемі садіння 2,5х0,7 (5714 шт/га), і загальному об’ємі робіт 100 га на всій площі буде висаджено 571400 сіянців, із них дуба звичайного 399980 шт (70%), липи серцелистої 114280 шт (20%) та клена гостролистого – 57140 шт (10%).

Із загальної площі садіння по % механізації вказаному у завданні, визначаємо об’єм механізованого садіння лісових культур. Згідно умов садіння (зруб чи площа з під сільськогосподарського користування) проектуємо склад агрегату, яким будемо проводити механізоване садіння.

Наприклад: Обсяг лісопоновлення та лісорозведення 100 га. % механізації робіт 80, це означає, що із 100 га 80 га (80%) буде посаджено механізовано, а 20 га буде посаджено вручну, під меч Колесова. Але треба пам’ятати, що норми виробітку на механізоване садіння наводяться в гектарах,. а на ручне садіння в штуках, тому обраховуємо кількість сіянців, яка буде висаджена на 20 га – 5714 штук х 20 га = 114280 штук сіянців.

Механізований догляд планується на всій площі штучного лісопоновлення та лісорозведення. При цьому необхідно зважати на умови роботи, правильно підібравши знаряддя догляду.

При плануванні ручного догляду (м²) за лісовими культурами в рядах визначають ту площу, що обробляється. На одному гектарі вона розраховується за формулою

, (2.1)

де, П – площа, що обробляється, м²;

l - відстань між рядами, м;

L - довжина ряду, 100 м;

n - ширина смуги рихлення, 0,5 м.

Перемноживши площу ручного догляду на 1 га на обсяг лісорозведення та лісопоновлення отримуємо обсяг ручного догляду на всій площі.

Заходи по боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу на підприємствах різні і обсяги їх залежать від санітарного стану лісів, спалахів небезпечних для лісу хвороб і шкідників. В курсовій роботі розраховуються витрати на обпилювання, обприскування чи аерозольний обробіток насаджень від шкідників і хвороб.

По охороні лісу від пожеж плануються роботи, спрямовані на попередження виникнення лісових пожеж та обмеження їх можливого поширення, забезпечення їх швидкого виявлення і ліквідації. До складу цих робіт входить влаштування нових мінералізованих смуг та догляд за вже існуючими .

Обсяги влаштування нових мінералізованих смуг беруться із вихідних даних для виконання курсової роботи. Витрати на інші роботи встановлюємо самостійно, в залежності від пожежної безпеки лісів.

У витрати на мисливство входять роботи по охороні та обліку диких тварин, а також заготівля і викладка кормів для підгодівлі мисливських тварин.

Розділ 3. ПЛАН ПО ПРАЦІ ТА ЗАРОБІТНІЙ ПЛАТІ ТА ВИРОБНИЧА СОБІВАРТІСТЬ

Витрати на виконання виробничої програми у вартісному обчисленні формують її виробничу собівартість. Цей розділ є центральним у курсовій роботі тому, що у ньому поєднуються технології проведення лісогосподарських робіт з питаннями економіки. Виробнича собівартість є одним із найважливіших показників господарської діяльності підприємства, в якому відображається рівень техніки й організації виробництва та праці, використання виробничих потужностей й матеріальних ресурсів, якості робіт, продукції, послуг.

Метою планування виробничої собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому році для виконання кожного виду робіт (послуг) згідно технологічної документації. За умов самофінансування, зниження собівартості є основним джерелом зростання прибутку підприємства, економії бюджетних асигнувань.

Кошторис витрат на виробництво складається на основі таких розрахунків:

- основної і додаткової заробітної плати робітників зайняти у виконанні цих робіт з відрахуванням на соціальні потреби;

- витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування;

- матеріальних витрат;

- адміністративних витрат.

Кожний з цих показників має певну структуру і логіку побудови розрахунків.