Зоотехнічні вимоги.

Вода на тваринницьких фермах потрібна для напування худоби, приготування кормів, первинної обробки і переробки молока, миття посуду і тому вона не повинна мати шкідливих речовин та заразних бактерій. Завдяки механізованому водопостачанню є можливість використовувати підземні якісні води і захистити їх від забруднення під час подавання споживачам. Безперебійне постачання водою тваринницьких і птахівничих ферм позитивно відбивається на продуктивності худоби та птиці, дозволяє підтримувати належний санітарний стан в приміщеннях тощо. Механізоване водопостачання дає значний економічний ефект. Застосування насосних установок для подачі води підвищує продуктивність праці в 15-20 разів порівняно з кінно-ручною доставкою води. Вдало налагоджений водопій сприяє підвищенню надоїв у корів на 25-30%. У молочних корів потреба у воді збільшується з підвищенням надоїв. На 1 л. молока корови витрачається від 2,31 до 3,17 л. води. Корова з надоями 12 кг випиває за добу 35-40 л.

Застосування автонапування підвищує надій молочних корів на 10-15%, сприяє приросту живої ваги великої рогатої худоби на3-5% та свиней на 14-18%.

Практика сільськогосподарських підприємств показує, що затрати на механізацію водопостачання тваринницьких ферм, а також пасовищ окупається за один рік.

Вода для напування тварин і виконання інших технологічних процесів на фермах повинна бути чистою, прозорою, без кольору, і запаху, не містити шкідливих речовин і бактерій.

Температура питної води повинна бути від 6⁰ до 12⁰С.

2.Джерела водопостачання і водозабірні споруди.

Нормальне функціонування тваринницьких ферм можливо при стабільному водопостачанню, яке забезпечує сукупність системи:

1. джерел води,

2. водозабірних споруд,

3. засобів забору і підйому води,

4. очищення,

5. транспортування

6. подачу її до місць споживання.

У загальному вигляді схема механізованого водопостачання включає такі елементи:

1. джерело води,

2. водозабірну споруду,

3. насосну станцію першого підйому,

4. очисну споруду,

5. резервуар чистої води,

6. насосну станцію другого підйому,

7. напірно-регулюючу споруду із зовнішнім водопроводом ,

8. внутрішній водопровід

9. розбірні пристрої.

На відміну від системи із забором води із поверхневого джерела води системи водопостачання із підземного джерела за допомогою бурових свердловин не потрібно очисних споруджень, резервуарів чистої води і насосної станції другого підйому. В результаті вся система є більш проста і надійна.

3.Баштові і без баштові установки водопостачання.

В систему водопостачання входять напірно-регулюючі споруди – водонапірні башти, водоповітряні котли і резервуари. Вони призначені для створення напору, регулювання протягом доби витрат води, зберігання її аварійного і протипожежного запасів.

Для сільськогосподарського водопостачання серійно випускаються башти системи А.А. Рожновського із суцільним металевим стволом і баком, водонапірні баки та безбаштові водокачки з пневматичним резервуаром.

Безшатрові металеві водонапірні башти монтують на місці встановлення. Вони надійні в експлуатації, не потребують утеплення, відзначаються простотою монтажу й економічністю як щодо будівельної вартості так  і експлуатаційних витрат.

Воду в башту подають через напірно-розвідну трубу, завдяки чому забезпечується в башті узгодженість між подачею і споживанням води.

Під час сильних морозів на внутрішніх стінках створюється шар льоду, що являє собою як теплоізолятор; крім того, вода, надходячи з джерела, завжди несе з собою певну кількість тепла. Це тепло, а також обмін води в башті один-два рази на добу запобігають замерзанню навіть при значному зниженні температури.

Башти А.А. Рожновського повністю виготовляється в заводських умовах, що значно знижує вартість.

У сільськогосподарському водопостачанні інколи замість водонапірних башт використовують гідропневматичні установки, які можна розташовувати на будь-якій висоті.