Між “революцією” й “давнім порядком”: пошук альтернативи

Семінарське заняття № 2

(1 березня 2017 р.)

1. “Англійська демократія” за Бенджаміном Дізраелі

2. Сутність “принципу невтручання” за Джоном Стюартом Міллем

3. “Обов’язки перед країною” Джузеппе  Мацціні

4. “Маніфест комуністичної партії” Карла Маркса і Фрідріха Енгельса

Джерела, обов’язкові для прочитання:

1. Дізраелі Б. Англійська демократія // Консерватизм: Антологія. 2-ге вид. / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : ВД “Простір”, “Смолоскип”, 2008. – С. 8–12.

2. Дізраелі Б. Захист національних традицій // Консерватизм: Антологія. 2-ге вид. / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : ВД “Простір”, “Смолоскип”, 2008. – С. 538–544.

3. Дізраелі Б. Консервативна концепція рівності // Консерватизм: Антологія. 2-ге вид. / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : ВД “Простір”, “Смолоскип”, 2008. – С. 749–750.

4. Маркс К., Енгельс Ф. Манифест Коммунистической партии // https://www.marxists.org/russkij/marx/1848/manifesto.htm

5. Мацціні Дж. Обов’язки перед країною // Націоналізм: Антологія. 2-ге вид. / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : ВД “Простір”, “Смолоскип”, 2006. – С. 18–33.

6. Мілль Дж. Про індивідуальність як один з елементів добробуту // Лібералізм: Антологія. 2-ге вид. / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : ВД “Простір”, “Смолоскип”, 2009. – С. 157–170.

7. Мілль Дж. Індивідуальна свобода і межі суверенності індивіда // Лібералізм: Антологія. 2-ге вид. / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : ВД “Простір”, “Смолоскип”, 2009. – С. 436–453.

8. Мілль Дж. Про підстави та межі laisser-faire, або принципу невтручання // Лібералізм: Антологія. 2-ге вид. / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : ВД “Простір”, “Смолоскип”, 2009. – С. 652–670.

Між “революцією” й “давнім порядком”: пошук альтернативи Семінарське заняття № 3

(15 березня 2017 р.)

1. Конституційна хартія 1814 р. Французька монархія в період Реставрації Бурбонів

2. Створення та політичний розвиток Королівства Об’єднаних Нідерландів у першій половині ХІХ ст.

3. Італійські держави після Віденського конгресу

Методичні рекомендації:

При підготовці до першого питання варто звернути увагу на умови, в яких приймалася Конституційна хартія 1814 р. (становище Франції на зовнішньополітичній арені, внутрішньополітична ситуація після першого зречення Наполеона Бонапарта). Сам документ (необхідно ознайомитися із повним текстом) доцільно аналізувати за схемою:

1. Хто розробляв?

2. Чи були альтернативні проекти?

3. Основні положення

4. Історичне значення нормативно-правового акту

5. Чому Хартія датована дев’ятнадцятим роком правління Людовіка ХVIII?

При подальшому розгляді питання з’ясуйте, чим і чому відрізнялися т. зв. “перша” та “друга” Реставрація Бурбонів. Дайте коротку характеристику внутрішньої політики Людовіка ХVIII, виокреміть основні здобутки та невдачі.

Кого і чому називали “королем-єпископом”? Що таке “мільярд емігрантів”? Порівняйте внутрішню політику Карла Х та його попередника. Встановіть мотивацію уряду Поліньяка до початку завоювання Алжиру.

Підсумовуючи питання, поміркуйте чи можна розглядати період Реставрації Бурбонів лише як прояв політичної реакції, чи як еволюцію колись абсолютної монархії під впливом ідей і наслідків Революції?

При розгляді другого питання пригадайте умови, за яких у ХVI ст. формувалася Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів. Хто такі “статхаудери” (штатгальтери)? Коротко охарактеризуйте державно-політичні перипетії у Нідерландах періоду Французької революції та Наполеонівських воєн (Батавська республіка, Голландське королівство, включення до складу Французької імперії). Які рішення прийняв Віденський конгрес щодо Нідерландських земель? Які завдання покладалися на новостворену державу? Чому там було встановлено монархію? Яка династія прийшла до влади? Яким був статус Великого герцогства Люксембург? Яка держава лобіювала інтереси цього королівства?

Розгляньте, якою була політична система новоутвореної монархії. Де збиралися Генеральні штати? З яких палат вони складалися? Встановіть, коли і чому Вільгельм І зрікся престолу на користь свого сина Вільгельма ІІ. Коли було оприлюднено нову Конституцію, хто очолював комісію укладачів? Визначте основні положення Конституції 1848 р. Чому, на Вашу думку, на Сполучене королівство Нідерландів не поширилася “Весна народів”? Кому новий монарх Вільгельм ІІІ (1849-1890) доручив створити перший відповідальний уряд? Чи була в кабміні посада першого міністра? Назвіть основні нідерландські політичні партії першої половини ХІХ ст. і окресліть їхні програми.

Висвітлення третього питання доцільно розпочати із розгляду становища італійських земель у період Французької революції та Наполеонівських воєн. Порівняйте відмінності політичного статусу й економічного становища різних адміністративних одиниць. Чи мали реформи французів наслідки для подальшого розвитку італійських земель?

Які рішення прийняв Віденський конгрес щодо італійських земель? Скільки держав на території Італії було утворено згідно рішень Віденського конгресу? Які італійські території безпосередньо відійшли Австрійській імперії? Внаслідок чого невеликі держави Центральної Італії перебували в австрійській сфері впливу? Порівняйте політичні системи і соціально-економічний розвиток різних італійських держав. Основний акцент зробіть на Сардинському королівстві (П’ємонті). З’ясуйте, чи було оголошено власність, набуту в період наполеонівської окупації, незаконною? Чи визнала церква, проведену раніше, націоналізацію свого майна? Хто з італійських правителів і чому не увійшов до складу Священного союзу?

Підсумовуючи заняття, порівняйте політичні процеси, які відбувалися у Франції, Нідерландах й італійських державах після Віденського конгресу. Чи можна говорити про процеси Реставрації у всіх країнах?