- •На даному тренувальному навчанні були використані такі методи:
- •На даному тренувальному навчанні були використані такі принципи:
- •На даному тренувальному навчанні були використані такі методи контролю:
- •На даному тренувальному навчанні були використані такі методи виховання:
- •Пропозиції щодо вдосконалення проведення занять:
- •Глава 1.Психолого-педагогические особливості особистості тренера
- •Глава 2. Портрет тренера, ефективно здійснює свою професійну діяльність
- •Глава 1.Психолого-педагогические особливості особистості тренера
- •1. Структура особистості тренера
- •2. Рольові позиції тренера
- •3. Залежність ефекту впливу від авторитету тренера
- •4. Педагогічні особливості особистості тренера по футболу
- •5. Готовність до роботи і психічний стан тренера
- •6. Комплекс вимог до постаті тренера по футболу
- •7. Вплив особистості тренера на результативність футболіста
- •Глава 2. Портрет тренера, ефективно здійснює свою професійну діяльність
- •1. Характеристика особливостей особистості тренера, які впливають результативність спортсмена
- •2. Діагностика психолого-педагогічних особливостей особистості «успішного» тренера по футболу
На даному тренувальному навчанні були використані такі методи контролю:
- Поточний контроль:
Тренер спостерігаючи за роботою учнів давав поради, робив висновки і після гри провів бесіду (метод усного контролю). Наголосивши на помилках, які були зроблені учнями, дав їм рекомендації і завдання для самостійної роботи. На закінчення розмови зробив акцент на значущості кожного гравця в команді, що кожен відіграє важливу роль і кожен має самостійно розвиватися не тільки на тренуваннях, а й поза межами.
На даному тренувальному навчанні були використані такі методи виховання:
- Бесіда
Під час гри учням, які виходили на заміну, давав настанови і поради. Після закінчення гри провів бесіду. Розмова тренера була впевнена. В своїй розмові виявив інтерес і зацікавленість в учнів. Учні також висловлювали свої думки, тренер давав змогу висловитися кожному хто хотів, він уважно слухав і чув.
- Роз'яснення
Під час бесіди тренером був використаний метод роз'яснення. Виник невеликий конфлікт між гравцями під час порушення правил, що вплинуло на подальші дії гравців під час гри. Тренер пояснив про важливість кожного гравця в команді, що команда одне ціле і дії кожного гравця впливають на результат гри.
- Заохочення
Під час гри тренер хвалив учнів, що позитивно впливало на їхню гру. Похвала підвищувала їх упевненість у собі. Після гри тренер під час бесіди розповів про плани на майбутнє. Подальші дії команди - взяти участь в чемпіонаті, який відбудеться за місяць. Команда, яка здобуде перемогу отримає гарні призи і путівки на відпочинок. Але щоб здобути кубок потрібно бути кращими і потрібно працювати. Тренер зумів вплинути на учнів, закріпити позитивні якості і стимул працювати над собою. Діти були зацікавленні і з нетерпінням чекають наступних тренувань.
- Метод прикладу
Тренер наводив методи прикладу техніки гри в пас команди "Барселона" і її гравця Ліонеля Мессі але для учнів кращим прикладом є тренер тому, що він під час тренувань доступно пояснює, показує як правильно робити і уважно вислуховує учнів.
Пропозиції щодо вдосконалення проведення занять:
Для покращення тренувань в першу чергу потрібно забезпечити команду всім необхідним, щоб у кожного гравця був м'яч і матеріали для тренування. Потрібно внести нові тренування щоб учням стало цікавіше. Наприклад: "сенсбол", м'яч прикріплений до палиці, перекидаючи з ноги на ногу гравці ритмічно рухаються, такий метод дозволяє розвивати точність та швидкість реакції. Багато в чому залежать високі спортивні результаті від того наскільки повно володіє футболіст усім різноманіттям технічних засобів.
РОЗДІЛ 2
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
Особливості діяльності тренера пов'язані, передусім, з метою, що стоїть перед ним, - досягнення його учнями високої спортивної майстерності внаслідок багаторічного тренування. Звідси перша специфіка тренерської діяльності - постійне спілкування зі своїми учнями на тренувальних заняттях, зборах і змаганнях, що дозволяє краще вивчити психологію спортсменів і надавати на них систематичний вплив. Ця особливість накладає на тренера особливу відповідальність за фізичне здоров'я і особовий розвиток його підопічних. Тренер повинен не тільки навчати спортсменів техніці і тактиці спортивної діяльності, але і бути вихователем, формувати у своїх учнів етичні, вольові якості. Виховальна роль тренера повинна базуватися на його авторитеті і особистості професіонала.
Друга особливість діяльності тренера полягає в наявності «професійного ризику»: тренер вимушений чекати високого результату своїх учнів довгі роки (при цьому без гарантії, що він буде), а це вимагає не тільки терпіння, але і етичної відповідальності за здоров'я і розвиток таланту своїх учнів. Не секрет, що деякі тренери ради найшвидшого досягнення результату форсують тренувальні навантаження, що є для юних спортсменів замежними, і тим самим гублять талановитих хлоп'ята.
У 70-х роках XX віку один тренер по спортивній гімнастиці гордився тим, що його ученица Гроздова в 12 років поза заліком виграла кубок СРСР у всіх найсильніших гімнасток країни. Однак офіційно вона не могла вважатися переможницею, оскільки у дорослі змагання допускалися дівчата тільки з 14 років. Дівчинка дійсно володіла величезним талантом, її називали гімнасткою майбутнього. Однак майбутнє її не відбулося. Пройшло два роки. Юридично ця гімнастка вже могла брати участь у дорослих змаганнях, а фактично - немає, оскільки від важких навантажень, що перевищували її вікові особливості, у неї з'явилися болі в костно-мышечной системі.Гімнастка була вимушена припинити спортивну кар'єру. На жаль, принцип, цього тренера до юридичної відповідальності за занапащений талант не було основ: в Карному кодексі такої статті немає.
А ось інший, позитивний приклад. Чемпіон світу по спортивній гімнастиці М. Воронін із задоволенням згадував: «Ніхто не старався випхнути мене скоріше уперед, ніхто не робив на мене "ставку більше, ніж життя". У 16 років я ще працював по другому розряду, в 18 взявся за програму майстрів. Стрімкий стрибок, який пішов потім, був, видимо, підготовлений цими роками чорнової роботи... Мої однолітки, які ще зовсім недавно "виглядали" краще за мене і котирувалися вище, раптом залишилися позаду» (Воронін М. Гимнастіка, яку я люблю // Фізкультура і спорт. 1971. №7).
Третьою особливістю тренерської діяльності є її стрессогенностъ і період змагань - тренер постійно випробовує дуже високе нервово-емоційне напруження.
На змаганнях по ручному м'ячу один тренер при пробитии його гравцями семиметровых штрафних кидків (своєрідний пенальті) йшов за кулисы, щоб не бачити, як це буде відбуватися. Бували випадки, коли тренерів відвозили прямо з матчів і лікарню з серцевими приступами.
Часто на змаганнях тренер не має можливості внести поправки в діяльність спортсмена і повинен зберігати всі переживання в собі. Це посилює його психічну напруженість.
У одному дослідженні американських психологів бала виміряна частота пульсу у тренера по плаванню під час виступу його учнів. У окремі моменти частота серцевих скорочень досягала у нього 158 уд./мін, тобто практично була рівна частоті пульсу у спортсменів, що змагаються. Навіть на тренуваннях пульс у тренера підвищувався до 114 уд./мін.
Дослідження показують, що передстартові стану переживають не тільки спортсмени, але і тренери.
Стартова лихоманка. Тренер знаходиться в стані напруженості надмірно, він невыдержан, беспокоен, задумливий, розсіяний. Багато говорить, іноді повторюючись. Декілька разів питає спортсмена, як він відчуває себе. Роздратовано робить недоречні зауваження. Характерні крайнощі, починаючи від недоречної турботи і знаків уваги спортсменам і кінчаючи байдужістю.
Стартова апатія. Тренер абсолютно не напружений, пригнічений, байдужий. Він абсолютно не розмовляє. Не виявляє ніякої реакції, задумливий. Перед виступом не дає спортсменам ніяких вказівок, неначе не помічає їх.
Стан бойової готовності. Спостерігаються напруженість, висока активність, хороший настрій, стриманість. Тренер розмовляє тільки в необхідних випадках, про змагання мало, і в оптимістичному тоні. Для тренера характерна необхідна турбота про спортсменів.
Несприятливий передстартовий стан тренера спортсмен переважно сприймає як вияв відсутності упевненості в його перемозі.
Недосвідчений тренер частіше, ніж досвідчений, може впасти в несприятливі передстартові стану.[1]
Недивно, що багато які тренери спортивних команд під час змагань розряджають своє емоційне напруження через мову.
Видатний тренер по баскетболу А. Гомельський провів цікаве спостереження: «Недавно на моє прохання під час матчу записали на магнітофон голос одного армійського тренера. Прослуховуючи плівку, він сміявся більше всіх, бо виявилося, що протягом всіх 40 хвилин матчу він, не припиняючись, віддавав накази, куди і кому передавати м'яч, коли кидати по кільцю, коли обводити суперника, а коли не кидати і не обводити. Для гравців, що допустили помилки, він не жалів міцних слів. Словом, тренер грав разом з командою, сидячи на лавці запасних. Він був збуджений не менше, а, мабуть, більше баскетболістів, бо "грав" за всю п'ятірку відразу. Може, це б і нічого, але справа в тому, що такий тренер не бачить всього малюнка гри - йому не до цього. Він не здатний не тільки передбачувати подальший хід боротьби, але і правильно орієнтуватися в даній ситуації, забуває про свої резерви, про плани гри. Він грає. Зауваження такого тренера не проводять належного враження на гравців, до них звикли, їх просто терплять. А коли у такого тренера раптом з'являються ділові ради, вони вже до гравців не доходять»[2].
З іншого боку, тренер, що зовні спокійно приймає невдачі і порушення правил з боку суперників, може сприйматися байдужим, як і надмірна «заведенность» тренера, може негативно позначатися на діях спортсменів.
Четвертою особливістю діяльності тренерів є їх відірваність від будинку і сім'ї протягом тривалого часу (в деяких видах спорту до дев'яти місяців в році). Для тренера практично не буває вихідних днів, оскільки в буденні дні він проводить тренування, а у вихідних - займається своїми спортсменами на змаганнях.
Це створює напруженість в сімейних відносинах і трудності у вихованні власних дітей.
Один з тренерів по фехтуванню, що виховав чемпіонку світу, розказав мені, що його кинула дружина, заявивши: «Мені потрібен чоловік, а не тренер».
Ця обставина є одним з головних чинників, лімітуючих представництво тренерів-жінок в командах майстрів. Вони більш обтяжені сімейними справами, вихованням дітей. Крім того, багато які жінки, що тренували команди, вимушені були піти з тренерського поста, оскільки попадали в чисто чоловічі взаємовідносини тренерів між собою і випробовували сексуальні домагання з боку спортивних суддів і начальства. Не випадково, по даним Дж. Лоя, діючі тренери-жінки володіють такими ж психологічними характеристиками, як і тренери-чоловіки. Вони виявляють твердість характеру і достатній рівень інтелектуального розвитку.
Нескінченні переїзди з місця на місце, мешкання в незвичних, часом некомфортних умовах також не сприяють встановленню нормального ритму життя тренерів, що посилює їх нервово-емоційне напруження.
П'ята особливість: в процесі своєї діяльності тренер повинен вступати в контакт з широким довкола людей, які причетні до забезпечення учбово-тренувального і соревновательного процесу, - з батьками юних спортсменів, представниками адміністрації, суддями, журналістами. Для успішного спілкуванні з ними тренер повинен володіти коммуникабельностью, а нерідко і витримкою, оскільки він знаходиться під постійним пресом з боку керівництва і спонсорів, що вимагає високих спортивних результатів.
Шоста особливість тренерської діяльності, а швидше кар'єри, - це неминучі падіння після злетів (навіть тріумфальних). Звідси нестабільність соціального статусу тренера, невпевненість в майбутньому.
Сьома особливість - прилюдність (особливо в спортивній грі), успішна або невдала діяльність тренера зі спортсменами високого класу обговорюється засобами масової інформації, його показують під час телетрансляций матчів, прес-конференцій. Все це викликає необхідність постійно тримати під контролем свої емоції, стежити за письменністю мови, дотримувати етику в спілкуванні з журналістами.
http://www.8ref.com/15/referat_155294.html
http://bukvar.su/fizkultura-i-sport/61339-Psihologicheskie-osobennosti-lichnosti-trenera.html
психолого-педагогічна характеристика тренера
