В.О. Сухомлинський

Основні положення його концепції виховуючого колективу:

1) Приділяв велику увагу розвитку відносин дітей в колективі. Він підкреслює, що не може бути ніякого колективу, якщо відносини між його членами не пройняті духом взаємодопомоги, співробітництва, доброзичливості. "Найважливішою діяльністю, якою одухотворяється колектив, є постійна турбота про людину." Не менш важливим є спільна діяльність, спрямована на творення добра для всіх людей в оточуючому середовищі.

2) Особливого значення надавав вчений взаємозв'язку особистих та колективних цілей, взаємній відповідальності і вимогливості.

Духовне життя колективу залежить від духовного багатства кожного члену колективу.

"Колектив - це безперервне, що ніколи не припиняється, взаємне, моральне збагачення. Це передача один одному духовних цінностей і в той же час поглиблення власної неповторності".

Інтереси колективу повинні відбивати інтереси особистості, а не навпаки. "Чим більше дає колектив особистості, тим більшою мірою морально виправданим стає для особистості втручання колективу в її життя".

Образно пояснює відносини відповідальності і підпорядкування. "Колектив - складний оркестр, в якому кожен має свій інструмент і грає на ньому ..., і він не повинен зазвучати дисонансом".

3) У своїй діяльності здійснював зв'язок дитячих і дорослих колективів. Тільки за допомогою такого зв'язку учні розуміють і відчувають, що їх благополуччя створюється працею багатьох людей.

4) Розкриває роль традицій і системи перспективних ліній у створенні колективу.

І.П. Іванов

У своїй статті "Виховувати колективістів" він особливу увагу звернув на КТС.

КТС - це суспільно важлива справа. Найперше її призначення - турбота про поліпшення життя свого колективу і навколишнього життя, це сплав практичних і організаторських дій на загальну радість і користь.

Колективна - планується, готується, здійснюється і обговорюється вихованцями і вихователями як молодшими так і старшими товаришами по спільній громадській турботі.

Творча - шукають кращі шляхи, способи і засоби розв'язання життєво важливих питань, не може перетворюватись на догму.

У КТС відбувається в єдності - формування громадянської самосвідомості, істинно гуманних почуттів і переконань.

2. Ознаки колективу - це ті характерні риси, які властиві колективу:

а) наявність суспільно значимої мети.

б) щоденна спільна діяльність, спрямована на її досягнення. Основним законом життя є рух - форма його життя, зупинка - форма його смерті. (А.С. Макаренко)

Спільна діяльність є основним змістом життя дітей: це навчання, це праця, це різноманітні заняття в гуртках, факультативах і т.д.

в) наявність органів самоврядування.

Це і загальні збори, органи учнівського самоврядування, рада школи, актив класу і т.д. А.С. Макаренко наголошував: "Колектив — це соціальний живий організм, який через те і організм, що він має органи, що там є повноваження, відповідальність, співвідношення частин, взаємозалежність, а якщо нічого цього немає, то немає і колек­тиву, а є просто юрба або зборище"

Головна функція самоврядування в учнівському колективі - залучення всіх школярів до свідомої систематичної участі в управлінні шкільними справами шляхом створення працездатних органів колективу. У кожному з цих органів зосереджується керівництво певним видом колективної діяльності, а їхня спільна діяльність реалізує самоврядування як функцію колективу.

г) відносини відповідальної взаємодопомоги, загальної турботи..

А.С. Макаренко писав: "Там, де є організація колективу, там є органи колективу, там є організація уповноважених осіб, довірених колективу, і питання ставлення товариша до товариша - це не питання дружби, а це питання відповідальної залежності.

"Я тільки тоді зумію наказати товаришеві, доручити йому, спонукати до дії, коли я почуваю відповідальність перед колективом і коли я знаю, що, наказуючи, я виконую волю колективу".

Через органи самоврядування організується чітке, цілеспрямоване і змістовне життя колективу, і в діяльності членів колективу складаються певні відносини взаємодопомоги і відповідальності за свої вчинки і справи колективу.

ґ) психологічний клімат у колективі. Він повинен бути комфортним для кожного члена. Тут дитина повинна мати можливість самореалізуватися, отримати захист і підтримку від агресивних проявів соціуму.

д) дисципліна та самодисципліна – це елемент, який об’єднує всі ознаки в одне ціле, передумова їх створення та прояву. Основою дисципліни в колективі є норми поведінки, визнані або встановлені самими членами колективу, а не нав’язані ззовні.

е) Деякі вчені виділяють ще таку ознаку – як відкритість колективу шкільній спільності (правильні взаємовідносини між первинним і вторинним колективом) і далі, готовність до співпраці з усіма іншими спільнотами для громадського блага.

(Дубасенюк О.А., с.409)