Основні вимоги до корсетних виробів.

Корсетні вироби, як і будь-який вид одягу створюється для задоволення потреб споживача і повинні відповідати загальним вимогам щодо якості одягу та конкретним вимогам відповідно асортименту та виду одягу.

Споживчі вимоги - це вимоги, які визначають безпосередньо суспільну та індивідуальну цінність для споживача.

Вони характеризуються п’ятьма класами показників.

Соціальні-визначають суспільну необхідність в одязі з даною цільовою функцією (під час вагітності, після пологів, при великих розмірах грудей,

під час занять спортом, захищає від побутових травм при виконанні господарських робіт тощо).

Функціональні - встановлюють ступінь відповідності одягу призначенню, зовнішньому вигляду. Основною функцією корсетних виробів є примусове надання певної форми тілу жінки з метою отримання певного силуету одягу. Сучасна промисловість випускає достатньо багато різних моделей бюстгальтера по формі та властивостям. Повсякденний бюстгальтер повинен виконувати функцію корегування: трохи стягувати до центру широко розміщені груди, піднімати низькі, підтримувати дуже важкі форми.

Естетичні-визначають ступінь відповідності одягу загальним естетичним ідеалам, існуючому стильовому напрямку та моді. Корсетні вироби повинні бути композиційно грамотними та сучасними по формі, оздобленню, кольору та матеріалам. Фасон бюстгальтера повинен відповідати стилю одягу та ритму життя, викликаючи лише позитивні емоції. Наприклад в домашніх умовах варто носити м`який бюстгальтер із бавовняного матеріалу; під трикотажний одяг, який облягає фігуру, краще одягати безшовний бюстгальтер під діловий костюм-жорсткий бюстгальтер з кісточками і поролоном, який добре підкреслює форми; на вечірку, залежно від фасону сукні, варто обирати бюстгальтер без бретелей, або з силіконовими бретелями.

Ергономічні – визначають ступінь відповідності одягу функціональним властивостям, його антропометричним характеристикам в статиці та динаміці, гігієнічність, зручність використання виробу в різних умовах. Конструкція корсетних виробів повинна бути пов'язана з індивідуальною будовою тіла та забезпечувати необхідну свободу рухів, допустимий тиск на тіло та зручність. В процесі експлуатації корсетні вироби повторюють складні людські рухи, в результаті чого деталі та шви підлягають механічним деформаціям (розтяг, згин, кручення тощо), які складають 1-11% .

В зв’язку з цим тканини, що використовуються при виготовленні корсетних виробів, повинні бути стійкими на розрив, стійкими до багаторазового розтягу та володіти пружними властивостями.

Для збільшення жорсткості окремих деталей (передня частина поясу, чашка), які повинні володіти більш стійкою формою, використовують підкладкові та прокладкові матеріали.

Для забезпечення нормальної життєдіяльності людського організму корсетні вироби повинні володіти високими показниками гігроскопічності та повітропроникності, які у щільно прилеглому одязі також визначаються конструкцією та матеріалами .

Основний матеріал у виробництві нижньої білизни - бавовна. Вона приємна на дотик, не подразнює шкіри, міцна та проста по догляду (можна прати при високих температурах).

Синтетичні волокона (поліамід, поліестер) зменшують зминальність, але комфортний виріб повинен містити невеликий відсоток цих матеріалів, оскільки вони не гігроскопічні. Нові технології дають змогу отримувати з поліаміду та поліестеру мікрофібру - мікроволокна тонші за шовкову нитку.

Така нитка подібно бавовні не вбирає вологу, а пропускає її через себе, і волога швидко випаровується. Крім цього, виріб не мнеться і добре тримає форму. Технологія отримання штучних волокон (модал, тактель, меріл), що містять 100% целюлози, виділених з деревени створює тканини, які відтворюють всі натуральні властивості бавовни, але не зминаються та значно еластичніші.

Експлуатаційні-визначають ступінь збереження якості одягу та його надійність. Корсетні вироби піддаються частому пранню, тому тканини, з яких вони виготовлені повинні володіти стійким забарвленням до дії прання та поту, володіти низькими показниками зсідання.

Техніко-економічні вимоги-це вимоги, які визначають ступінь технічної досконалості конструкції, методів проектування та технології виготовлення, враховуючи затрати на виготовлення та збут виробу.Вони характеризуються трьома класами показників.

1. Стандартизація та уніфікація-визначають ступінь конструктивної та технологічної доцільності конструкції, що проектується. На усіх сучасних перспективних підприємствах, що спеціалізуються по виготовленню білизняних виробів, розроблено достатню кількість типових конструкцій по кожному виду виробів. Уніфікація деталей удосконалює технологічну обробку без втрат в напрямку якості, зовнішнього вигляду та інтересів споживача.

2. Технологічність-встановлює ступінь прогресивності конструкції та технології, рівень механізації та автоматизації, трудомісткість та матеріалоємність виробу. Прогресивний напрямок в моделюванні та конструюванні нових моделей корсетних виробів на одній конструктивній основі дає змогу значно урізноманітнити їх асортимент, зменшуючи трудові затрати та цикл запуску нових моделей у виробництво.

3. Економічні-характеризують затрати на проектування, технологічну підготовку та промислове виробництво одягу, та споживчі затрати на його експлуатацію.

До техніко-економічних показників відносяться також технічні умови обробки корсетних виробів в масовому виробництві, які повинні чітко відповідати вимогам держстандартів та технічним умовам.