3. Попередній розрахунок точності

При виборі місць розташування пунктів у відповідності до вимог Інструкції по виконанню маркшейдерських робіт потрібно враховувати , що кути між лініями при визначеному пункті повинні бути не менше 30° і не більше 150° .

Точність прямої геодезичної засічки характеризується величиною похибки положення обумовленого пункту . Та вираховується за формулами :

м. (3.1)

м. (3.2)

м .

(3.3)

4. Закріплення центрів знаків.

Пункти зйомочної основи в кар’єрі існують недовго, а тому їх потрібно розглядати як тимчасові. Закріпляються вони постійними або тимчасовими центрами. Постійний центр являє собою металічний штир або трубу, забиті в землю і забетоновані в верхній частині. А тимчасовий центр складається із стержня, забитого в землю або щілину при скельних породах.

Рис. 4.1. типи центрів пунктів зйомочної мережі:

а, б – постійні пункти в рихлих породах; в, г – постійні пункти в скельних породах;

д – тимчасовий пункт в рихлих породах; е – тимчасовий пункт на місцевому предметі (пеньку); 1 – металевий стержень, труба або бурова штанга від перфоратора;

2 – металевий костиль або клин; 3 – дерев’яний кілок.

Даний проект передбачає закріплення центрів в скельних породах металевими штирями (див.рис.1г), а по периметру кар’єру рекомендовано закріплення трьох-чотирьох пунктів постійними центрами.

5. Вибір інструментів та методики для польових вимірювань

Проектом передбачена розробка кар‘єру знімальної сітки методом прямої геодезичної засічки для цього нам потрібні лише кутові виміри.

Горизонтальні кути в знімальних сітках виміряються теодолітом типу Т30 , двома прийомами або повтореннями . Розходження кутів між прийомами не повинна перевищувати 45'' .

Перед тим як приступити до вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів необхідно теодоліт привести в робоче положення. Робочим положенням вважають таке, коли теодоліт центрований над точкою вершини кута і вісь обертання теодоліта займає прямовисне положення. Центрування виконується за допомогою ниткового або оптичного виска. Ніжки штатива встановлюють так, щоб площина його головки була приблизно горизонтальною, а висок знаходився над точкою. Приводять бульбашку рівня горизонтального круга в нуль-пункт. На декілька обертів відпускають становий гвинт і теодоліт пересувають на головці штатива так, щоб вістря ниткового виска або хрест оптичного виска співпали з центром, відміченим на точці. Після цього закріплюють становий гвинт і приводять бульбашку циліндричного рівня в нуль-пункт. Приведення осі обертання теодоліта в прямовисне положення виконується при допомозі циліндричного рівня на алідаді горизонтального круга. Для цього циліндричний рівень встановлюють за напрямком двох піднімальних гвинтів і, повертаючи піднімальні гвинти в різні сторони, приводять бульбашку рівня на середину. Потім повертають рівень за напрямком третього піднімального гвинта і ним приводять бульбашку на середину. Ця операція виконується декілька разів для того, щоб бульбашка рівня при обертанні алідадного круга не відхилялась від середини більше ніж на одну поділку.

Журнал вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів

(таб.5.1)

Теодоліт Т30 (мал..5.1) і його модифікації відносяться до розряду технічних з повторною системою вертикальної осі. Система розрахунку одностороння. Збільшення труби 18^х (Т30) і 20^х , межі візування від 1,2 м до нескінченності, ціна поділки циліндричного рівня 45 ". Даний теодоліт застосовується для прокладання теодолітних і тахеометричних ходів, планових і висотних зйомок.

У штриховому мікроскопі теодоліта Т30 в середині поля зору видно штрих, щодо якого здійснюється відлік по лімбу . Перед відліком по лімбу необхідно визначити ціну поділки лімба. У теодоліті Т30 ціна розподілу лімба становить 10 кутових хвилин, так як градус розділений на шість частин. Число хвилин оцінюється на око в десятих частках ціни поділки лімба. Точність відліку складає 1'.

Рис.5.1. Устройство теодолита Т30: 1 – основание; 2 – исправительный винт цилиндрического уровня; 3, 4 – закрепительный и наводящий винты алидады; 5 – цилиндрический уровень; 6 – наводящий винт зрительной трубы; 7 – кремальера; 8 – закрепительный винт зрительной трубы; 9 – визир; 10 – окуляр зрительной трубы; 11 – окуляр отсчетного микроскопа; 12 – колонка; 13 – подставка; 14 – закрепительный винт лимба; 15 – подъемный винт; 16 – наводящий винт лимба; 17 – горизонтальный круг; 18 – вертикальный круг; 19 – объектив зрительной трубы; 20 – зеркальце для подсветки штрихов отсчетного микроскопа; 21 – кронштейн для ориентир-буссоли;

У шкаловому мікроскопі в поле зору видна шкала, розмір якої відповідає ціні розподілу лімба . Для теодоліта технічної точності розмір шкали і ціна поділки лімба рівні 60 '. Шкала розділена на дванадцять частин і ціна її розподілу становить 5 кутових хвилин. Якщо перед числом градусів знака мінус ні , відлік проводиться за шкалою від 0 до 6 в напрямку зліва направо . Якщо перед числом градусів стоїть знак мінус, то хвилини відраховуються за шкалою вертикального кола від -0 до -6 в напрямку справа наліво . Десяті частки ціни розподілу шкали беруться на око з точністю до 30 ''.

Щоб теодоліт забезпечував отримання неспотворених результатів вимірювань, він повинен задовольняти відповідним геометричним і оптико-

механічним умовам.

Якщо яка-небудь умова не дотримується, за допомогою виправних гвинтів виробляють юстировку приладу.