3. Наукова діяльність

Наукова діяльність має широкий діапазон. Це не тільки одержання знання, але і використання, застосування, передача знань, тобто до наукової діяльності відноситься фундаментальне і прикладне дослідження, проектування, експериментування, технологія, читання наукових лекцій і т. д.У міру того, як наука проникає в різні сфери, вона стає розповсюдженою. Підсилюється вплив науки на соціальні процеси і разом з тим вплив соціальних процесів на науку. Оскільки наукова діяльність спрямована на пошуки нового,, найважливішим фактором її розвитку є змагання, а зовнішнім вираженням змагальності виступає прагнення до визнання, боротьба за пріоритет і т. п. Найважливішим завданням дослідника є вимір статусу науки в суспільстві. Перетворення науки в цілісне зріле інституціональне утворення підвищує статус науки в цілому і окремих її елементів, статус у системі влади, в економіці, у різних регіонах, різних шарах населення.

Статус як узагальнена характеристика відношення до науки включає:

• довіру до результатів науки;

• оцінку діяльності;

• престижність заняття науковою діяльністю в порівнянні з іншими видами;

• частку національного продукту, що йде на науку, черговість фінансування і т. д.

Будь-яка наукова діяльність ґрунтується на природній, генетично зумовленій людській цікавості, прагненні зрозуміти суть явищ, осягнути добро і зло, докопатися до істини. За Біблією, всі лиха людей почалися тоді, коли наші предки Адам і Єва скуштували заборонений плід із дерева пізнання добра і зла, за що й були вигнані з раю. Отже, цю допитливість ми успадкували від першолюдей. Та мають бути межі задоволення людської цікавості.Передусім потрібні обмеження морально-етичного плану. Зокрема, ніколи, ні за яких умов, незважаючи навіть на високогуманну, на перший погляд, мету, поставлену перед собою вченим, він не повинен проводити досліджень, пов´язаних зі смертю чи скаліченням живих людей.

4. Види та ознаки наукових досліджень

Розрізняють дві основні групи наукових досліджень: фундамен-тальні та прикладні.

Фундаментальні наукові дослідження — це наукова теоретична та/або експериментальна діяльність, спрямована на здобуття нових знань про закономірності розвитку та взаємозв’язку природи, сус-пільства, людини. Завданням фундаментальних наук є пізнання за-конів, що управляють поведінкою і взаємодією базисних структур

Сфера проведення фундаментальних дослі-джень включає багато галузей наук. До них належать: велика група фізико-технічних і математичних наук (математика, ядерна фізика, фізика плазми, фізика низьких температур та ін.); хімія і біологія; ве-лика група наук про Землю (геологія, геофізика, фізика атмосфери, води і суші); соціальні науки. Фундаментальні дослідження можуть поділятися на вільні (чисті) і цілеспрямовані. Перші, як правило, мають індивідуальний характер і очолюються визнаним вченим –ке-рівником роботи. Характерною особливістю цих досліджень є те, що вони наперед не визначають певних цілей, але в принципі спрямовані на отримання нових знань і більш глибоке розуміння навколишньо-го світу. Цілеспрямовані дослідження мають відношення до певного об’єкта і проводяться з метою розширення знань про глибинні про-цеси і явища, що відбуваються в природі, суспільстві, без урахування можливих галузей їх застосування.Завдання фундаментальних наук знаходяться на межі між відо-мим і неочікуваним, у зв’язку з чим ці дослідження відрізняються невизначеністю кінцевої мети. Оскільки дослідник, як правило, весь час стоїть на підступах до невідомого, вибір конкретних шляхів фун-даментальних досліджень часто визначається інтуїцією, досвідом і внутрішньою логікою розвитку науки. У свою чергу, фундаментальні науки постійно відкриті для нових ідей і підходів, у них закладена здатність переглянути звичні уявлення про навколишній світ, і, якщо потрібно, відмовитися від них.

Прикладні наукові дослідження — це наукова й науково-технічна діяльність, спрямована на здобуття й використання знань для прак-тичних цілей. Безпосередня мета прикладних наук полягає у засто-суванні результатів фундаментальних наук при вирішенні пізнаваль-них і соціально-практичних проблем.Прикладні науки можуть розвиватися з перевагою як теоретич-ної, так і практичної проблематики. Так, на базі економічної теорії, яка є фундаментальною наукою, розвивається мікро- і макроеконо-міка, економічний аналіз тощо. Усі ці науки можна віднести до теоре-тичної прикладної економіки. На стиках прикладних наук і виробни-цтва розвивається особлива галузь досліджень — так звані розробки, в процесі яких реалізуються результати практичних прикладних наук у вигляді конкретних технологічних процесів, конструкцій, матеріалів. У методології наукового дослідження виділяються й інші види дослідження. Так, за рівнем наукового пізнання розрізняють: - Емпіричне (від грец. Empeiria - досвід, (чуттєвий)); - Експериментальне (або емпірично-експериментальне); - Теоретичне; - Комплексне (тобто дослідження, що включає всі види досліджень).