Тема 2. Неокласична економічна теорія

1. Історична обумовленість та загальна характеристика неокласицизму. 2. Австрійська школа. 3. Кембриджська школа та започаткування економічного аналізу. 4. Американська школа: теорія граничної продуктивності факторів виробництва. 5. Математична школа. 6. Сучасна неокласична теорія. Неолібералізм.

1. Історична обумовленість та загальна характеристика неокласицизму.

Історичні умови. Домінування ринків досконалої конкуренції та ринкових форм зв’язку між самостійними економічними суб’єктами. Погіршення економічної ситуації на початку 70–х рр. XX ст. внаслідок надмірного втручання держави в ринкові процеси.

Особливості економічних поглядів. Ідеалізація вільно-конкурентного ринкового механізму. Визначення його виключної ролі у вирішенні всіх економічних проблем. Деідеологізація економічної науки і пошук загальних, правильних для будь-якого суспільства законів і закономірностей. Акцент на дослідженні проблематики пропонування і процесів на мікрорівні економіки.

Визнання предметом економічної науки проблем раціонального використання обмежених ресурсів у виробництві благ для задоволення людських потреб.

Застосування методів: граничного аналізу; рівноважного підходу до аналізу економічних явищ; суб’єктивізму;позитивізму; моделювання.

2. Австрійська школа.

Австрійську школу започаткували професори Віденського університету:

Карл Менгер (1840–1921). Основний твір – "Основи політичної економії* (1871).

Фрідріх Візер(1851 – 1926). Основний твір – "Витоки і основні закони господарської цінності" (1884).

Ойген Бем-Баверк (1851–1919). Основний твір – "Основи теорії цінності господарських благ" (1886).

Австрійська школа виникає в 70-х рр. XIX ст. і отримує назву "маржиналізм" (від англ. "marginal – граничний). Основні положення маржиналізму настільки відрізняються від уявлень класицизму, що ця теорія була визнана переворотом в науці, який отримав надалі назву "маржиналістської революції". Австрійська школа сформувала теорії:

Теорія цінності

Цінність товару формується суб’єктивним ставленням до нього людини і визначається граничною корисністю, тобто корисністю останньої одиниці блага, яка задовольняє найменш нагальну людську потребу.

Теорія граничної корисності

Гранична корисність мас тенденцію до зниження по мірі того, як потреба у даному товарі насичується.

Теорія ціни

Ціна блага формується у результаті конкуренції виробника і споживача як рівнодійна їхніх суб’єктивних оцінок корисності.

Теорія альтернативних витрат

Витрати виробництва продукту залежать від альтернативних можливостей, якими доводиться жертвувати заради виробництва.

Теорія заробітної плати

Оплата праці представляє собою дисконтовану цінність виробленого продукту, або, іншими словами, заробітна плата – це цінність майбутнього граничного продукту, помножена на кількість цього продукту та дисконтована стосовно даного моменту.

3. Кембриджська школа та започаткування економічного аналізу. Теорія кембриджської школи стала систематизацією та узагальненням ідей пізньої класики, австрійської школи та започаткувала неокласичний напрямок сучасної економічної думки. Кембриджська школа вперше в історії економічної думки почала використовувати для дослідження процесів в економіці графіки та математичні залежності.

Альфред Маршалл (1842–1924) професор Кембриджського університету. Основний твір – "Принципи економіки" (1890).

Ціноутворення. Пропонує компромісний варіант визначення ціни – витратами виробництва і граничною корисністю. Ціна, яку згоден заплатити споживач, визначається граничною корисністю. Ціна, яку призначає виробник, залежить від витрат виробництва. Поєднує ці дві ціни: ціна рівноваги, під якою розуміється максимальна ціна споживача, і одночасно мінімальна ціна виробника.

Процес установлення рівноважної ціни.

"Принцип витрат і принцип кінцевої корисності, без сумніву, є складовими частинами одного загального закону попиту і пропонування; кожний з них можна порівняти з одним з лез ножиць".

Еластичність попиту. Досліджує різні групи товарів і відмічає різну реакцію споживачів у відповідь на зміну ціни. Це і є цінова еластичність попиту за А. Маршаллом.

Вводить у науковий обіг терміни: Квазірента – прибуток, який одержується за рахунок використання особливого або унікального неприродного (штучного) блага. Рента споживача – прибуток, який одержує споживач внаслідок того, що купує товари за ринковою ціною, а не за цінами попиту.

Закони віддачі факторів виробництва.Розглядає механізм динаміки витрат виробництва залежно від змін масштабів випуску продукції і виводить закони:

постійної віддачі;

зростаючої віддачі;

спадаючої віддачі.

Короткий і довгий періоди в економіці. Вводить поняття короткого і довгого періоду при врахуванні часових впливів на господарську діяльність.

 Кількісна теорія грошей. Висунув один з варіантів кількісної теорії грошей:

М = к*р*у, де М – грошова маса;

р – загальний рівень цін;

у – обсяг ВНП;

К – коефіцієнт, що відображає частку готівкових грошей на руках споживачів, які не вкладено в цінні папери і не витрачено на споживання.