- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 1
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 2
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 3
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 4
- •Комплексне кваліфікаційне завдання №5
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 6
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 7
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 8
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 9
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 10
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 11
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 12
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 13
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 14
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 15
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 16
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 17
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 18
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 19
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 20
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 21
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 22
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 23
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 24
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 25
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 26
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 27
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 28
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 29
- •Комплексне кваліфікаційне завдання № 30
Комплексне кваліфікаційне завдання № 2
з професії: 4222 «Адміністратор»
І рівень — початковий
1. За спеціалізацією документи поділяють на: в) загальні, з адміністративних питань.
2. Вступний інструктаж по охороні праці проводять з: б) усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу, учнями, які прибули на навчання, практику, перед навчанням в майстернях, лабораторіях;
3. Виберіть правильну відповідь. Знання — це… б) результат освіти особистості;
ІІ рівень — середній
1. Що є основним нормативним документом, який регламентує правові відносини щодо реклами?
1. це Закон України «Про рекламу»
2. Узгодьте присудок з підметом, дописуючи потрібні закінчення.
Три студент(а) нашого факультету взял(и) участь у змаганнях з баскетболу. Більшість абітурієнтів з’явил(и)ся на екзамен вчасно. Ряд підприємств нашого міста працю(є) щосуботи. Тридцять один дитячий садок Харкова отрима(в) благодійну допомогу. Усі, хто отрима(в) читацький квиток, мож(е) користуватися бібліотекою. Частина працівників університету відпочивал(а) в санаторіях Криму. Кілька учасників конференції запізнил(и)ся на її відкриття. «ХАІ» бу(в) перейменован(ий) на НАУ ім. М. Є. Жуковського.
3. Назвіть два основні чинники успіху управління персоналу.
Успіх управління персоналом визначається двома основними чинниками: здатністю підприємства чітко визначити, яка поведінка працівників потрібна для досягнення його стратегії, і можливістю застосовувати ефективні управлінські важелі для спрямування працівників на бажану поведінку. Обидва завдання однаково важливі й складні, особливо в умовах ринкової трансформації економіки.
ІІІ рівень — достатній
1. У чому полягає завдання оцінки ефективності управління персоналом підприємства?
Ефективність функціонування комплексної системи управління персоналом підприємства правомірно розглядати як частину ефективності діяльності підприємства в цілому. Однак у даний час немає єдиного підходу до оцінки такої ефективності. Складність полягає в тому, що процес трудової діяльності працівників тісно пов'язаний і з виробничим процесом, і з його кінцевими результатами, і з соціальним розвитком підприємства. Відповідно, методика оцінки заснована на виборі критеріїв ефективності роботи організаційної, економічної і соціальної підсистем комплексної системи. У якості таких критеріїв можуть виступати цілі цих підсистем.
Задача оцінки ефективності управління персоналом підприємства полягає у визначенні:
1) економічної ефективності (характеризує досягнення цілей діяльності підприємства за рахунок кращого використання трудового потенціалу);
Критерії оцінки економічної ефективності управління персоналом підприємства повинні відображати результативність живої праці або трудової діяльності працівників.
2) соціальної ефективності (виражає виконання очікувань і задоволення потреб і інтересів працівників підприємства);
Соціальна ефективність управління персоналом підприємства в значній мірі визначається організацією і мотивацією праці, станом соціально-психологічного клімату в трудовому колективі, тобто більше залежить від форм і методів роботи з кожним працівником.
3) організаційної ефективності (оцінює цілісність і організаційну оформленість підприємства).
Даний підхід заснований на тому, що працівники підприємства виступають сукупним суспільним працівником, що безпосередньо впливає на хід його діяльності. Тому кінцеві результати такої діяльності і повинні виступати критеріями оцінки організаційної ефективності управління персоналом.
2. Наведіть визначення термінів «ділове спілкування» і «авторитарний стиль управління».
Авторитарний (директивний) стиль управління. Цей стиль характеризується високою централізацією влади, жорстким диктатом волі, домінуванням єдиноначальності. Позиція лідера - поза групою, він дає короткі, чіткі, ділові розпорядження, його тон непривітний, його голос вирішальний. Дії підлеглих суворо контролюються, керівник не дає можливості виявляти їм ініціативу.
Ділове спілкування — це спілкування, яке просуває продукт, послугу або організацію; передає інформацію в межах бізнесу; або функціонує як офіційна заява компанії.
ІV рівень — високий
Напишіть висловлювання на тему: «Чи всі успішні люди — кар’єристи?».
Я подумав над темою твору і дійшов висновку, що всіх успішних людей можна назвати кар’єристами. Але це слово має вживатися у позитивному значенні. Існують випадки, коли кар’єристом визначають людину, яка просувається по службі завдяки хитрості та розрахунку. Зазвичай такий робітник просто понад усе прагне подобатися своєму начальникові, метушиться та примушує підлеглих працювати замість себе, до того ж без пуття. В такому разі слово «кар’єрист» вживається з негативним відтінком значення. У позитивному значенні слово «кар’єрист» означає працівника, який ставить перед собою високу кар’єрну планку та повністю відповідає їй. Така людина – лідер, вона захоплена своєю справою, поглинена творчою діяльністю, прагне розширити своє коло обов’язків та повноважень. Звичайно, у розумних межах. Такому робітнику нецікаво залишатися підлеглим, він прагне рости та підніматися до верха кар’єрної піраміди.
Я можу навести ще аргументів на захист своєї позиції. Коли кар’єристів схвалюють, то звичайно кажуть про позитивні риси: активність, цілеспрямованість, працьовитість та високі вимоги до самого себе. А така людина має всі шанси стати успішною у бізнесі, на державній службі чи просто у житті.
В українській літературі багато прикладів дрібних кар’єристів, чия діяльність негативна. Хоча б Мина Мазайло з однойменного твору М. Куліша. Я ще з дитинства пам’ятаю веселу байку про підлабузника, який «тим, що вгорі стояли, лоскотав поцілунками п’яти, навчився орангутангом зі стебла на стебель стрибати». Я перерив весь Інтернет, але, на жаль, так і не дізнався, хто автор байки.
А от прикладів людей, які є кар’єристами в позитивному сенсі слова, у нашій літературі не так багато. Я б назвав Якима Сомка з роману «Чорна Рада» П. Куліша – ця людина справді горіла загальною справою, тому і прагнула гетьманства.
Я вважаю, що не варто засуджувати людей, що дуже хочуть зробити кар’єру. Це просто бажання, воно нейтральне, нікому не несе ніякого зла. Його можна спрямувати на добрі справи, на успіх та розвиток.
