2. Структура магістерської роботи

Дипломна магістерська робота повинна містити [8]:

• титульний сторінка (Додаток А);

• анотація (Додаток Б);

• завдання на магістерську роботу;

• зміст (Додаток В);

• перелік умовних позначень (за необхідності);

• вступ;

• основну частину;

• висновки за розділами

• загальні висновки;

• список використаних джерел (Додаток Д);

• додатки за наявністю

• рецензія зовнішня (Додаток )

3. Вимоги до змісту магістерської роботи

АНОТАЦІЯ повинна мати лаконічну, конкретну форму, але при цьому давати містку характеристику роботі без побічної інформації. Обсяг її зазвичай не має перевищувати 500 - 600 знаків (1сторінки). Під час написання анотації використовується загальноприйнята лексика. Не рекомендується наводити цитати з тексту. Анотація повинна бути написана на українській та англійській мовах. Анотація розміщується на 1 сторінці.

Завдання на магістерську роботу - магістрант отримує на кафедрі за підписом наукового керівника.

Відгук наукового керівника – надається керівником під час проходження рецензування закінченої дипломної роботи.

ЗМІСТ Подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, розділів, висновків і пропозиції, додатків, списку використаних джерел (у додаток 3 наведено приклад змісту магістерської роботи).

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності). Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальне розшифрування. Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

ВСТУП Розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

У вступі обґрунтовується:

- актуальність теми;

- мета і задачі дослідження (рішення яких необхідно для поставленої мети);

- об’єкт та предмет дослідження;

- розкриваються методи дослідження.

Далі подають загальну характеристику магістерської роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Висловлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання. Відображається стан розробки проблеми в науково – дослідницькій літературі з посиланням на вітчизняних та зарубіжних вчених.

Мета і завдання дослідження

Дослідження - це цілеспрямоване та належним чином організоване вивчення об’єкта.

Формулюють мету робити і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Не слід формулювати мету як «Дослідження…», «Вивчення…», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Мета дослідження – це те, що в найбільш загальному вигляді повинно бути досягнуть в процесі роботи. Мета повинна бути реалістичною і конкретною, досяжною, досить значущою, орієнтованою на результат.

Метою дослідження є виявлення, витлумачення, оцінювання та використання притаманних об’єкту рис, властивостей, законів та закономірностей, які можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на суб’єкта та інші об’єкти. Знання позитивно впливу об’єкта, що досліджується, необхідне для найповнішого використання цього впливу, а знання негативного впливу потрібне для того, щоб можна було обмежити цей згубний вплив, попередити чи запобігти його дії або просто пристосуватись до нього, якщо ні запобігти, ні обмежити цей вплив неможливо.

Завдання роботи – локальні комплекси цілеспрямованих і взаємопов’язаних дій досягнення мети. Завданням будь-якого дослідження є встановлення істини, тобто отримання таких знань про об’єкт, які відображають його сутнісні властивості. Систему наукових знань про шляхи, методи, засоби та інструменти пізнання істини називають методологією науки.

Об’єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і метод дослідження, як категорія наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Тобто, те, на що спрямовується дослідження, називається об’єктом.

Те, заради чого здійснюється дослідження, називається предметом.

Методи дослідження

Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перерахувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визнаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дає змогу пересвідчитись у логічності саме цих методів.

За умови участі магістранта в науково – практичних конференціях різного рівня, обговорення результатів магістерської роботи на засіданнях навчально–методичних комісій, на нарадах різного рівня, ця інформація подається в такому структурному компоненті як «Апробація результатів дослідження».

За умови публікації магістрантом результатів магістерської роботи у різних наукових виданнях (статті в наукових журналах, збірниках наукових робіт та збірниках науково-практичних конференцій тощо), ця інформація подається в такому структурному компоненті як «Публікація».

Основна частина

Основна частина магістерської роботи складається з 3 розділів (можливо викладення роботи в 4розділах), кожний з яких повинен мати 2-4 підрозділи (параграфи). В кінці кожного розділу наводять висновки за стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки і пропозиції від другорядних подробиць.

Кожний розділ починається з нової сторінки.

У розділах основної частини подають:

- огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;

- систематизацію законодавчо – нормативної бази за темою досліджень;

- виклад загальної методики й методів дослідження;

- економічний та фінансовий аналіз (за необхідності);

- аналіз і узагальнення результатів дослідження.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

У першому розділі магістерської роботи викладаються основні теоретичні положення з приводу об’єкта дослідження. Цей розділ є теоретичним підґрунтям майбутніх розробок і дає можливість вибрати певну методологію та методику дослідження. В даному розділі потрібно зробити кваліфікаційний і добре обґрунтований огляд чинного законодавства і сучасної наукової літератури, окреслити основні етапи розвитку наукової думки за темою дослідження. Стисло, критично проаналізувати ці роботи і визначити коло питань, які треба вирішити, обов’язковим є посилання на авторів та джерела, з яких запозичені матеріали або окремі результати. У цьому розділі обґрунтовується також власна точка зору стосовно розглянутих теоретичних положень, нормативно - правових актів та методів оцінки і аналізу визначених проблем, які будуть використовуватися в наступних частинах роботи.

Другий розділ має аналітичну спрямованість та присвячується комплексному аналізу стану існуючих проблем за темою дослідження. В ньому дається (за необхідністю) техніко – економічна характеристика підприємства, установи, організації, на матеріалах яких виконується дипломна магістерська робота, здійснюється поглиблений аналіз існуючих проблем з використанням прийомів та методів дослідження.

Розділ рекомендується присвятити ґрунтовному аналізу фактичного стану досліджуваної проблеми на матеріалах об’єкта переддипломної практики, інших можливих статистичних даних з обраної теми дослідження. У цьому розділі обов’язковим є застосування статистичних методів обробки інформації Розділ повинен бути максимально насичений фактичною інформацією (таблиці, рисунки, графіки, діаграми, схеми), яка відображає відповідні розрахунки за результатами дослідження

При аналізі інформації слід чітко розмежувати джерела її походження - запозиченої з літератури, одержаної з документів підприємства, установи, організації, здобутої шляхом власних спостережень, розрахунків, соціологічних досліджень тощо.

Третій розділ магістерської роботи включає розробку рекомендацій, пропозицій, спрямованих на вирішення певної проблеми, що визначена завданнями дослідження, удосконалення діяльності підприємств, установ, організацій.

Усі пропозиції повинні бути конкретними та доведеними до стадії завершеності, яка забезпечує їх практичне запровадження. Пропозиції, рекомендації за результатами дослідження повинні бути чіткими та давати повне уявлення про зміст, значимість, обґрунтованість та ефективність розробок, які мають бути обґрунтовані відповідними розрахунками визначення ефекту від їх впровадження.

ВИСНОВКИ

Викладаючи найважливіші наукові та практичні результати, одержані в магістерській роботі, повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки і пропозиції щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкриваються результати та методи вирішення поставленої в магістерській роботі наукової проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями.

У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Відповідно до вимог ВАК України (Бюлетень ВАК України. – 2008. - №3. - С. 9-13) список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів- у порядку появи посилань у тексті; в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків джерел(найбільш зручний для користування)- у хронологічному порядку.

ДОДАТКИ

До додатків за необхідністю доцільно включати допоміжний матеріал:

• таблиці допоміжних цифрових даних;

• інструкції та методики.