Лабораторна робота №2 Нафтогазогеологічне районування території України Основні положення

На території України виділяють три нафтогазоносні регіони:

• Західноукраїнський;

• Східноукраїнський;

• Південноукраїнський.

У Західноукраїнському регіоні виділяють наступні нафтогазоносні області (НГО): Волино-Подільську, Передкарпатську, Складчастих Карпат, Закарпатську.

Волино-Подільська НГО розташована в межах Львівського палеозойського прогину Волино-Подільської плити, що відноситься до древньої Східно-Європейської платформи. Згідно деяких літературних джерелах Волино-Подільська НГО відноситься до Балтійсько-Переддобрудзької нафтогазоносної провінції. На даний час тут відкрито газові родовища: Великомостівське, Локачівське.

Українську частину Карпатської провінції складають Передкарпатська нафтогазоносна область, НГО Складчастих Карпат та Закарпатська газоносна область. В тектонічному відношенні вони відповідають Предкараптському прогину, власне Складчастим Карпатам та Закарпатському прогину. У Передкарпатському прогині виділяють:

• Внутрішню зону Передкарпатського прогину (геосинклінальний схил цього прогину);

• Зовнішню зону Передкарпатського прогину (платформний схил цього прогину).

У Складчастих Карпатах видобуток нафти і газу незначний. Тут виявлено понад 10 родовищ нафти, які знаходяться в Скибовій та Кросненській зонах.

Закарпатська НГО розміщена в межах однойменного прогину, виповненого потужною товщею неогенових відкладів і туфогенних утворень. Тут відкрито чотири газових родовищ і встановлено декілька перспективних на газ площ.

Східноукраїнський нафтогазоносний регіон приурочений до Дніпровсько-Донецької западини (ДДз), яка разом з Прип’ятським прогином належить до Дніпровсько-Прип’ятської нафтогазоносної провінції. На території України ДДз являє собою нафтогазоносну область. В межах Дніпровсько-Донецької западини виділяють наступні основні повздовжні тектонічні елементи: борти западини, які є схилами Воронезького масиву (на північному сході) і Українського кристалічного щита (на південному заході).

У центрі западини з північного заходу на південний схід простягається Дніпровсько-Донецький грабен, який на південному сході через ділянку, яка називається Перехідною зоною, контактує з зануреною Донецькою складчастою спорудою, що відома як Донбас.

Східний нафтогазоносний регіон України є наймолодший за часом відкриття промислових родовищ вуглеводнів і найбільшим за обсягом розвіданих запасів і прогнозних ресурсів.

Південноукраїнський нафтогазоносний регіон має складну гетерогенну будову і не менш складне нафтогазогеологічне районування. Серед українських вчених є різні погляди на нафтогазогеологічне районування південного регіону. Г. Н. Доленко та інші (1985) у межах Південноукраїнського нафтогазоносного регіону виділяють Причорноморсько-Кримську нафтогазоносну провінцію, яка в геотектонічному відношенні охоплює південний схил Східноєвропейської платформи, західну частину Скіфської плити і облямувальні елементи складчастих споруд Добруджі і Криму, а також Чорноморську западину.

У межах Причорноморсько-Кримської провінції виділяють такі нафтогазоносні області: Переддобрудзьку, Північночорноморсько-Кримську, Азовську (Азовсько-Березанську), Ідольську (Індоло-Кубанську), Чорноморську (перспективну). Всі вони пов’язані з найбільшими структурно-тектонічними елементами регіону.