2.1 Лекційне заняття

Після відвіданих занять і настанов керівника практики я приступив до активної фази проходження практики, а саме написання і проведенння лекції. Мною були розроблені конспекти різних типів лекційних занять, з урахуванням програмних вимог та на основі календарно-тематичного планування. Треба було урахувати внутрішньо предметні та між предметні зв’язки, реалізацію соціокультурної змістової лінії. З’ясувати найголовніші завдання курсу, та шляхи їх реалізації. При написані конспектів лекцій, я отримав деякі поради та коментарі від викладача та методиста.

До кожної пари була підібрана яскрава, доцільна наочність та дидактичний матеріал, який допомагав на етапі засвоєння нового матеріалу та формування умінь та навичок.

Процес організації своїх лекцій я склав за класичною системою з трьох частин: вступна; основна; заключна.

У вступній частині:

1. встановив контакт з аудиторією

2. налагодив зв’язок із пройденим навчальним матеріалом і новою інформацією, визначив її місце у системі тем, розділів навчального курсу; прогнозував її подальший розгляд;

3. повідомив тему лекції, створює у студентів позитивну установку на її вивчення;

4. визначив основні питання, що будуть розглядатися під час лекції; повідомив і дав коротку характеристику основної рекомендованої літератури;

Вступна частина не повинна займати багато часу – лише 5–6–хв. Але від початку залежить подальший хід лекції. Зазначені етапи вступної частини є взаємопов’язані; дотримуватися їх варто в довільній формі; деякі з них діють одночасно.

Основна частина лекції тісно поєднана з вступною. Перехід до неї іноді є непомітним для студентів. Для організації активного сприймання ними нової навчальної інформації я мав :

1. поставити питання, на яке немає готової відповіді, але яке загострює увагу;

2. запросити студентів до повідомлення своїх міркувань щодо конкретних ідей;

3. зробити екскурс в історію розвитку явищ, понять, що розглядаються на лекції;

Основна частина лекції є найбільш відповідальною і тривалішою у часі. В цій частині я висвітлив зазначені на початку лекції питання, обґрунтовував необхідні теоретичні положення. Відповідно до сутності кожного питання я вибрав доцільні методи, прийоми у єдності з необхідною формою викладу. Протягом основної частини я використав такі ідеї:

1. у процесі організації сприймання студентів спрямовував розвиток їхніх уявлень на виокремлення суттєвих ознак явища, поняття;

2. постійно дбав про адекватне розуміння слухачами навчальної інформації шляхом пояснення, інтерпретації суттєвих ознак явища, розгляду їх у різних виявах, для цього застосовував різноманітні варіанти поєднання методів, прийомів формування розумових дій студентів (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії, порівняння, розрізнення, узагальнення тощо);

3. постійно контролював рівень розуміння, осмислення студентами навчального матеріалу шляхом візуального контакту з аудиторією, постановки питань.

4. у процесі висвітлення кожного питання розмірковував разом зі студентами про його об’єктивну і суб’єктивну значущість, зв’язок з професійною і практичною діяльністю;

5. визначав різні альтернативні підходи, теорії розгляду понять, явищ, спонукає студентів до самостійної оцінки, вибору цих підходів;

6. слідкував за логікою власного викладу, обґрунтування положень, міркування, мовлення; застосовує різні методи логічної побудови змісту навчальної інформації (індукції, дедукції), дбав про системність, послідовність, наступність у висвітленні; кожне положення аргументує, підтверджує;

7. стимулював активне слухання та участь студентів в оволодінні знаннями, залучає їх до обговорення теоретичних положень, ідей, актуалізації власного життєвого досвіду;

8. постійно підтримував психологічно-комфортну атмосферу під час лекції, контакт зі студентами: уникає жорсткого контролю, проте підтримує порядок; відгукується на висловлення студентів, їхні питання; показував розуміння внутрішнього стану студентів; спостерігав за усіма змінами в аудиторії, зауважував тільки ті моменти, які негативно впливають на увагу, активність, емоції, поведінку студентів;

Заключна частина лекції є не менш важливою. Не вдале закінчення лекції здатне погасити позитивні враження, емоції студентів, отримані студентами протягом лекції. Втома студентів, які втрачають увагу, поглядають на годинники, починають вести розмови, лекцію необхідно завершити на такому ж мажорному, оптимістичному рівні, із такою ж енергією, як і на початку.

У заключній частині я

1. здійснював логічні, лаконічні висновки про основні поняття, положення, теорії, що розглядалися;

2. нагадував про семінарські заняття, визначає характер обговорення та аналізу висвітлених ідей на цьому занятті, прагнув не завантажувати студентів великим обсягом інформації;

3. дав студентам можливість висловитися щодо лекції, явищ, що вивчалися, поставити питання;

4. коротко повідомляв проблеми, що будуть розглядатися у наступній лекції у взаємозв’язку з висвітленими, створює позитивні очікування щодо наступної зустрічі;

5. подякував студентам за увагу і попрощався з аудиторією.

Педагогічна практика надала мені можливість ознайомитися зі університетською документацією, із нормами ведення обліку навчальних успіхів студентів, з особливостями оцінювання окремих видів вправ.

В період з 30.01.2017 по 17.02.2017 р. після узгодження з керівником графік практики, я провів лекційне заняття у студентів юридичного факультету заочної форми навчання 17 лютого 2017 року на 5-му курсі з дисципліни «Право інтелектуальної власності» при керівництві Литвина С.Й. на тему : «Суб’єкти права інтелектуальної власності».

Для лекційного заняття, відповідно до вимог, я підготував план-конспект, у якому детально вказав мету заняття, його завдання та методи досягнення мети, розписав кожне теоретичне питання, вирішив усі завдання та задачі, а також підготував перелік питань для спільного обговорення з групою.

Був присутній на інших лекційних занять моїх однокурсників, зокрема 15 лютого 2017 року з дисципліни «Право інтелектуальної власності» на 5-му курсі факультету Суспільних наук.

Під час практики, я удосконалив свої вміння щодо написання конспектів та проведення лекційних занять у вищому навчальному закладі. Я відчув себе справжнім викладачем, навчився організовувати роботу групи за допомогою різних форм роботи (індивідуальна, фронтально-колективна, групова, парна). Також я з’ясував, що для підвищення уваги студентів на вивченні чи повторені матеріалу, краще застосовувати активні методи навчання. Методи активного навчання використовуються для тренування та розвитку творчих здібностей учнів, логічного мислення, формування в них відповідних практичних умінь та навичок.

Під час проходження практики я зустрівся з деякими труднощами. В будь-якій групі є надмірно активні студенти, звиклі бути в центрі уваги. До таких студентів потрібно було знайти підхід, і, в більшості випадків, мені вдавалося справитися з цією задачею. Також, під час проведення лекційного заняття, я відзначив для себе, що дуже важливо стежити за письменністю своєї мови, не допускати слів - паразитів, але при цьому не ускладнювати мову незрозумілими для студентів термінами, тобто зміст матеріалу, що викладається, повинен відповідати віковим і освітнім особливостям групи. Мова повинна бути послідовною, чіткою і доступною для сприйняття. Крім того, потрібно завжди бути готовим до виникнення у студентів питань. Ігнорувати їх не можна, оскільки можна втратити інтерес, довір'я і пошану групи. Щоб бути готовим до різного роду непередбаченим обставинам і несподіваним питанням, дуже важливо ретельне планування і обдумування всіх аспектів при підготовці навчального матеріалу.

При проходженні педагогічної практики не вистачало досвіду написання якісних конспектів лекційних занять з різних дисциплін у галузі права. Я пропоную надавати можливість студентам писати та проводити заняття різних типів, з наступним обговоренням на парах з методики викладання правознавства. Це може надати можливість набути певні уміння та навички у написанні конспектів з правознавства та уникати найтиповіших помилок.

Крім того, вважаю, що необхідно впроваджувати новітні методи викладання. На сьогодні потрібно впроваджувати активні методи навчання. Зважаючи на хороше матеріально-технічне забезпечення на нашому факультеті необхідно по максимуму його використовувати, зокрема розробляти презентації, які сприяють кращому засвоєнню матеріалу студентом.