2. Функціональні ролі суб’єктів інформаційного ринку:

Замовник – організація, яка здійснює фінансування і загальне управління роботами по створенню інформаційних технологій, ресурсів та систем в цілому.

Виробник (розробник) – організація, що здійснює розробку, постачання і впровадження інформаційних систем, включаючи інформаційні технології і всі види забезпечення: технічне, програмне, лінгвістичне, але, як правило, не відповідає за саму інформацію.

Вендор – організація або фізична особа, яка є носієм торгової торгової марки, тобто виробник продуктів та послуг.

Власник – здійснює збір, обробку, введення інформації, ведення БД, іноді інформаційне обслуговування користуваців.

Посередник – організація, що спеціалізується на інформаційному обслуговуванні на основі систем передачі даних, регіональних представництв, дилерської мережі тощо.

Реселер – той, що перепродає продукцію іншого виробника.

Дилер – посередник, який торгує в роздріб продукцією, закупленою оптом. Він виконує торговельні операції від свого імені і за свій рахунок. Зазвичай дилер є агентом великої промислової корпорації і належить до її дилерської мережі.

Дистриб’ютор – фірма, яка здійснює збут на основі оптових закупівель у великих промислових фірм-виробників. Фірма дистриб’ютор зазвичай має власні склади, встановлює довготривалі контрактні відносини з виробниками і представляє фірму-виробника на ринку. Іноді, наприклад, продаючи програмний продукт, дистриб’ютор забезпечує технічний супровід товару силами своїх спеціалістів.

Електронний бізнес – це здійснення та автоматизація бізнес-процесів, а також підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок повсюдного застосування досягнень з області веб-технологій.

В елестронному бізнесі можна виділити чотири шари:

• Інтернет інфраструктура;

• Інтернет-послуги;

• Інформаційні посередники;

• Електронна комерція.

Моделі електронного бізнесу:

• Електронне управління закупівлями (у тому числі з використанням електронних каталогів);

• Електронні аукціони;

• Електронні біржі;

• Портали.

2. Особливості ринкової економіки в інформаційному суспільстві

Келлі у своїй книзі 1998 року "нові правила для нової економіки" назвав основні ознаки нової економіки у сучасному суспільстві:1) Глобальний характер змін; 2) оперування не відчутним благами; 3) тісна взаємодія і взаємопроникнення окремих об'єктів і суб'єктів;

На думку Келлі ці характерні ознаки створюють новий тип ринку та суспільства діяльність яких спирається на мережевий принцип.

Кастельс у книзі "інформаційна епоха: економіка, суспільство, культура" відмічає, що сучасне глобальне суспільство є суспільством мережевих структур.

Глобалізація - це нова капіталістичні економіка для якої властиві такі характеристики як визначний вплив інформаційних технологій, великий обсяг інформації та перетворення варіантів використання цієї інформації. Він також відмічає, що відбувається перехід від матеріального виробництва до інформаційного менеджменту від стандартизованого массового виробництва на бік гнучкого індивідуалізованого виробництва та вертикально організованої реалізації до горизонтальних мережевих відносин між підрозділами. Кастинг визначає, що глобальні мережеві структури витискають традиційні форми взаємовідносин. При цьому глобальний характер економіки означений незалежністю від національних кордонів. Мережа як система децентралізованого управління набуває все більш важливого значення.

Американський економіст Норман трактує інтернет як мережу мереж, як соціально нервову систему яка є основою глобалізації світового господарства. Мережа своїм домінуванням частково відсторонює суспільство з-під національного та місцевого контролю в бік домінування глобального регулювання. З'являються більш широкі можливості для використання порівняльних переваг географічного та ресурсного характеру оскільки відділення виробничих одиниць один від одного не перешкоджає цьому. Нові комунікаційні можливості і інформаційні технології модифікують світовий макроекономічний простір. Зокрема через інтернет швидко знаходиться вигідний товар, послуга, ціна. Відповідна онлайн торгівля економить адміністративні витрати. Онлайн платежі знижують транзакційні витрати. Прибираються надлишкові бар'єри на шляху нових учасників ринку(країн, регіонів), а також долається певний соціальний бар'єр. Таким чином має переосмислення самого суспільства. Значна частка суб'єктів і об'єктів набуває віртуальної форми.

В мережевій економіці зміниться природа власності зокрема на інформацію, змінюється природа фірми, яка діє на ринку, змінюється гравітаційна модель за якою чим більша дистанція між країнами, тим менше вони торгують один з одним.

В мережевій економіці модифікують як поняття монополізація, з одного боку ринок невпинно монополізується, а з іншого монополії в значній мірі починають вести себе, як досконалі конкуренти які вимушені знаходитися в постійному пошуку інновацій і вимушені шукати найбільш ефективне рішення виробничих та управлінських задач з метою зниження ціни. На інформаційному ринку виникають зміни часового характеру і строк життя нового продукту скорочуватися оскільки інформація про нього розповсюджуватися швидко і скрізь, крім того ми спостерігаємо, що товари які зараз створюються є більш насиченими знаннями чим того вимагає їх функціональне призначення.

Формується достатньо стала тенденція надання товару, інтелектуального іміджу, фактично Формується економіка іміджу та ринкових сигналів. Мережеві блага відрізняються тим, що їх можна відтворити при практично нульових граничних витратах і це породжує

Зокрема, це призводить до того, що основні параметри ринку (попит та пропозиція) ведуть себе нетрадиційним чином. В ситуації мережевих благ криві попиту та пропозиції неначе міняються місцями: крива пропозиції має від’ємний нахил, оскільки граничні витрати спрямовуються до нуля на значних інтервалах, а крива попиту має позитивний нахил, тому що гранична корисність збільшується по мірі росту кількості учасників споживання блага. Якщо цей процес буде динамічно розвиватися, то криві будуть наближатися до перетину при все нижчих і нижчих цінах.

Таким чином, якщо благо збільшує свою цінність по мірі зростання його кількості, і при цьому ціна блага знижується по мірі зростання його цінності для споживача, то ми приходимо до висновку - найбільшою цінністю в умовах мережевої економіки володіє таке благо, яке надається безоплатно. Висновок парадоксальний тільки на перший погляд, оскільки мова йде не про всі блага, а тільки про мережеві, а саме вони складають основу нової економіки.

Фірми, зайняті виробництвом інформаційного продукту, отримують величезні можливості для експлуатації ефекту масштабу. Однак, комбінація ефекту масштабу з боку пропозиції та з боку попиту підсилює монопольні тенденції на ринку. З іншого боку, ці монопольні тенденції проявляються по іншому, а саме монополія збільшує обсяг виробництва та знижує ціни. Виникає зниження цін із впровадженням сучасних технологій) одночасно монополії в інформаційній сфері знаходяться в умовах найжорсткішої конкуренції і тому знаходяться в постійному пошуку найбільш ефективного рішення виробничих та управлінських задач.

Важливе значення в глобалізованому суспільстві набуває інформація. Інформація - це ресурс, який легше інших проникає через всі кордони і перепони, і тому саме цей ресурс стає провідником світових глобальних процесів.

Властивості інформаційного ресурсу:

• Комплементарність;

• Суттєва економія на масштабі виробництва;

• Мережеві зовнішні ефекти (вплив зовнішніх факторів);

• Ефект пастки.

Комплементарність означає, що споживачі на ринках мережевих благ купують в першу чергу такі блага, які за своїми характеристиками, дозволяють використовувати їх спільно з іншими благами в мережі. Так, купуючи програмне забезпечення, споживач очікує, що у нього буде технічна можливість їм скористатись. Так, якщо ці блага в силу своєї сутності є складовими системи, вони повинні бути комплементарними і, відповідно, стандартні.

Суттєва економія на масштабі виробництва. Структура витрат інформаційних благ відрізняється від структури звичайних благ. Основна частина витрат приходиться на початковий період їх виробництва, з чого витікає, що витрати виготовлення першого екземпляра непропорційно великі по відношенню до витрат наступних екземплярів.

Вплив зовнішніх факторів. Зростає доходність для споживачів. Кожний додатковий користувач послуги збільшує корисність для інших індивідів. Готовність платити у граничного користувача наростає по мірі підключення нових та нових учасників, але до певної критичної межі, тобто мережа досягла певного оптимального розміру. Тому крива попиту для мережевих благ має інший вигляд, ніж для звичайних благ. Мережа повинна досягнути критичної маси, щоб володіти цінністю, але малі місцеві мережі, поєднані разом в єдину велику мережу, починають у збільшеному розмірі нарощувати цінність самої Мережі.

(Всунуто…)

26. Що стосується інформаційних благ як мережевих діють звані ефекти пастки (>lock-ineffects) – це ефекти переміщення витрат з галузі до іншої, що пов'язані з технологічної взаємозалежністю галузей. Багато цим ефектів приділяють у роботі американські економісти До. Шапіро і X.Вериана. Вони наводять приклад, який дуже помітно ілюструє подібні ефекти. Компанії, які мають великими базами даних, виявляються «які потрапили у боргову пастку» своїх операційними системами і комп'ютерів. Так, американської компанії Computer Associates, яка виробляє програмне забезпечення, виявилася «в пастці» на системному рівні, тобто у залежність від системи IBM, що вона використовує. До. Шапіро і X.Вериан виділяють п'ять основних причин виникнення ефектів пастки:

1. Існуючі контракти і угоди (споживачі часто виявляються «пійманими» з ув'язнених контрактів, розірвання яких пов'язане з додатковими витратами);

27. Навчання (іноді споживачеві складно перевчитися до роботи з іншим мережним благом: наприклад, навчання працювати з операційній системою windows чиmacintosh вимагає часу й збільшує трансакційні витрати переходу з одного системи в іншу);

28. Конверсія інформації (програмне забезпечення генерує файли, які зберігаються у певному цифровому форматі, а перехід на нове програмне устаткування вимагає конверсії);

29. Витрати підключення (підключення до системи internet, до мобільного телефонного зв'язку і т.п. Пов'язане з певними витратами);

30. Витрати втрати лояльності (перехід налаштувалася на нові блага може позбавити споживача знижок і преференцій, надаваних йому щодо раніше споживаного блага).

Ефекти пастки у результаті призводять до того, що технічного розвитку іде так лінійно, як можна припустити.