- •Тема 1. Соціологія як наука: предмет, об’єкт, функції. Історичні етапи розвитку
- •2. Структура соціологічного знання.
- •3. Функції соціології та її роль для попередження суспільних проблем.
- •4. Місце соціології в системі наук.
- •Тема 2. Суспільство – культура - особистість
- •Тема 2. Соціальна взаємодія та повсякденне життя
- •3. Соціальні правила, бесіди та розмова
- •4. Зіткнення та особистий простір
- •Тема 3. Девіація та соціальний контроль
- •Тема 4. Соціальні інститути
2. Структура соціологічного знання.
Соціологія, як і будь-яка наука, містить складові, які залежать від завдань (теоретичних чи практичних), що поставлені перед нею. Структуру соціології складають:
1) загальносоціологічна теорія (теоретична соціологія, фундаментальний рівень знань, макросоціологічне дослідження) – дає уявлення про суспільство як цілісний організм, про систему соціальних механізмів, розкриває місце і роль основних соціальних зв’язків, формулює принципи соціологічного пізнання;
2) теорії середнього рівня уточнюють положення загальносоціологічної теорії щодо окремих видів, механізмів взаємодії. Є три види таких теорій:
а) теорії, які вивчають закони розвитку і функціонування окремих соціальних спільнот (соціологія міста, села, етносоціологія);
б) галузеві соціологічні теорії розглядають закономірності і механізми життєдіяльності соціальних спільнот в окремих сферах (соціологія праці, економічна соціологія, соціологія освіти);
в) теорії, що аналізують окремі елементи соціального механізму (теорія соціального контролю, теорія комунікацій).
3) конкретно-соціологічний аналіз (емпірична соціологія, теорія, методика і техніка конкретно-соціологічних досліджень) – це вимірювання конкретних соціальних процесів на основі тих підходів, принципів, показників, які дають загальносоціологічна і спеціальна теорії.
В залежності від рівня отримання знань в соціології виділяють:
а) теоретичну соціологію, яка узагальнює фактичний матеріал, будує теорію, розкриває закономірності функціонування суспільства;
б) прикладну (емпіричну), що вивчає практичні сторони соціального життя суспільства на базі загальносоціологічних теорій та фактичного матеріалу;
в) соціальну інженерію – рівень практичного впровадження отриманих знань з метою моделювання шляхів вирішення конкретних соціальних проблем.
В структурі соціологічного знання особливе місце займає метасоціологія, об’єктом вивчення якої є не соціальна реальність як така і не спосіб здобування знань, а наука соціологія, саме соціологічне знання.
3. Функції соціології та її роль для попередження суспільних проблем.
1) пізнавальна (теоретико-пізнавальна). Соціологія дає приріст нового знання про різні сфери соціального життя;
2) методологічна функція. Соціологія визначає найбільш адекватні методи пізнання суспільства, що згодом може використовуватися й іншими науками;
3) критична функція соціології полягає в можливості за допомогою соціологічних досліджень оцінювати позитивні та негативні наслідки та тенденції соціальних явищ та процесів;
4) інформаційна – соціологи проводять систематичний опис і накопичення матеріалу, на основі якого у подальшому робляться висновки, ухвалюються рішення та ін.;
5) прогностична виявляється у формуванні соціальних прогнозів розвитку соціальних явищ і процесів. Соціальні прогнози можуть бути короткостроковими або довгостроковими;
5) сутність перетворювальної функції полягає у тому, що висновки, рекомендації та пропозиції, які напрацьовані соціологією стають основою для вироблення та прийняття рішень (наприклад, для уникнення міжетнічних конфліктів, розробки системи заходів демографічної політики);
6) управлінська функція соціології забезпечує вироблення соціального механізму впровадження у практику рішень щодо функціонування, розвитку й удосконалення соціальних відносин;
7) світоглядна функція соціології виявляється у можливості впливати на формування уявлення індивіда про своє призначення в суспільстві, про стан самого суспільства та сприяє формуванню критичної позиції.
