1. Монополістична конкуренція та олігополія;

2. досконала конкуренція та монополія;

3. монополія та олігополія;

4. досконала конкуренція та монополістична конкуренція.

14. До специфічних методів мікроекономічних досліджень належать:

1. спостереження та статистичний аналіз;

2. граничний аналіз та економічне моделювання;

3. економічне моделювання та експеримент;

4) відбір фактів та наукове абстрагування.

15. Економічне моделювання передбачає:

1. застосування припущень, які спрощують ситуацію;

2. урахування всієї наявної інформації;

3. обов'язкове використання математичних методів;

4. дублювання реального світу.

16. Центральними суб'єктами мікроекономічного аналізу є:

1. підприємства та банки;

2. наймані робітники та підприємці;

3. споживач і фірма;

4. ринки товарів і ресурсів.

Тема 2. Корисність економічного блага. Економічний вибір Тестові завдання для самостійного опрацьовування

1. Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач намагається максимізувати:

1. граничну корисність;

2. різницю між загальною та граничною корисністю;

3. загальну корисність;

4. кожну з перерахованих величин.

2. Продукт має корисність, якщо він:

1. є доступним за ціною для споживача;

2. потребує зростаючої кількості ресурсів для виробництва;

3. відображає закон попиту;

4. здатний задовольнити яку-небудь потребу споживача.

3. Гранична корисність визначається як:

1. приріст загальної корисності при зростанні обсягу споживання блага на одиницю;

2. відношення загальної корисності до обсягу споживання;

3. сума загального попиту на благо;

4. корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці іншого товару.

4. Ціна товару одиниці X складає 1,5 грн., а товару Y – 1 грн. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару Y у 30 ютилей, то при якій граничній корисності товару X він максимізує корисність набору з цих двох товарів?

1. 30 ютилей;

2. 45 ютилей;

3. 20 ютилей;

4. 15 ютилей.

5. Загальна корисність зростає, коли гранична корисність:

зменшується;

збільшується;

збільшується у повільному темпі;

збільшується чи зменшується, але є величиною позитивною.

6. Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюється:

1. його вподобаннями та розмірами доходу;

2. тільки цінами товарів, що купуються;

3. тільки його вподобаннями;

4. вподобаннями, розмірами доходу та цінами товарів, що купуються.

7. Збільшення доходу споживачів графічно відповідає:

1. паралельному зміщенню бюджетної лінії праворуч;

2. паралельному зміщенню бюджетної лінії ліворуч;

3. зменшенню нахилу бюджетної лінії;

4. збільшенню нахилу бюджетної лінії.

8. Споживач вибирає споживчий набір, представлений точкою, що лежить всередині площини, обмеженої бюджетною лінією. Отже, він:

1. максимізує корисність;

2. бажає купити більше товарів, ніж дозволяє його бюджет;

3. знаходиться у стані споживчої рівноваги;

4. не повністю використовує свій бюджет.

9. Рівновага споживача на карті кривих байдужості - це:

1. точка перетину бюджетної лінії та кривої байдужості;

2. спільна для бюджетної лінії та кривої байдужості точка, в якій нахил бюджетної лінії та нахил кривої байдужості співпадають;

3. точка на самій високій з кривих байдужості;

4. точка, розташована на границі множини, обмежена бюджетною лінією та осями координат.