Проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про міжнародні договори України» щодо припинення міжнародних договорів України, укладених з державою-агресором»

(реєстр. № 4808 від 14.06.2016 р.)

2. Поняття та класифікація мд

Виходячи з положень статей 2 Віденських конвенцій 1969 і 1986 років, міжнародний договір слід визначити як угоду, що регулюється міжнародним публічним правом, укладену між двома або декількома суб’єктами міжнародного права незалежно від того, міститься вона в одному документі, у двох або кількох пов’язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретної назви.

Об’єктом міжнародного договору можуть бути будь-які міжнародні відносини, предмет – права та обов’язки сторін.

МП не регламентує обов’язкову форму договору. Домінує письмова форма. Структура МД також не регламентована.

Мова договору. 2-сторонній – може 2 мови; багатосторонній – 1 мова, мови ООН, усіма мовами держав-учасниць (Договори ЄС).

Від МД необхідно відрізняти міжнародно-правові домовленості, які породжують не правові, а лише морально-політичні зобов’язання (фактично норми м’якого права). Є різні причини, чому сторони укладають такі домовленості: а) необхідність спростити і прискорити процес досягнення згоди; б) бажання уникнути жорстких правових зобов’язань; в) є більш гнучкими в частині перегляду і адаптації до змін у відносинах між сторонами; г) бажання уникнути складної процедури ратифікації. Проблема – не можна в міжнародному суді захистити право, що випливає з міжнародних домовленостей.

Міжнародний договір — це родове поняття, може мати різні найменування та форми: договір, угода, пакт, статут, конвенція, декларація, комюніке, протокол, хартія, трактат, меморандум, конкордат тощо. Незалежно від найменування всі договори мають однакову юридичну силу.

Договорами називають основоположні акти, що регулюють найбільш важливі сфери міжнародних відносин (політичні, економічні договори).

Угоди зазвичай укладають стосовно менш важливих питань, ніж договори.

Пакт – сторони договору намагаються підкреслити його особливе морально-політичне значення.

Конвенції укладаються для врегулювання певних міжнародних проблем економічного, технічного, юридичного або гуманітарного характеру у спеціальній галузі.

Статутами називають договори, що засновують і регулюють діяльність міжнародних міжурядових організацій.

Протоколами є додаткові міжнародні угоди, що змінюють або доповнюють основний міжнародний договір.

Конкордати – МД Святого Престолу з державами про становище католицької церкви на їх території.

Класифікація:

Класифікація:

1) за формою: письмові та усні (джентльменські угоди, важливе значення протокол переговорів);

Усний – Договір між урядом ВБ та Ірландії про свободу пересування та скасування паспортних перевірок на внутрішньому кордоні, почав діяти з початку ХХ століття¹!

2) за об’єктом: політичні, економічні, правові, науково-технічні, культурні тощо;

Економічні (режими)

• звичайне співробітництво;

• режим недискримінації – наданні на основі взаємності умов, не гірших за ті, що надається у торгівлі з 3-ми державами.

• режим найбільшого сприяння – надання додаткових пільг і переваг (клаузула про найбільше сприяння); (між державами-членами СОТ)

• національний режим – режим, що діє до фізичних і юридичних осіб на рівні з власними фіз.. і юр. особами;

• про ЗВТ – (багато, 200, одночасно можна кілька МД) ЄАВТ, (України з Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ), країнами СНД, а також з Чорногорією, Македонією, Грузією, Азербайджаном, Узбекистаном, Таджикистаном, Туркменістаном, зараз завершено переговори з Канадою (6 років тривади); (зерно – в межах квот –ЗВТ, понад – режим найбільшого сприяння)

• митний союз – БЕНІЛЮКС 1944 р.; Митний Союз Рос, Білорусії, Казахстану, Вірменії, Киргізії 2010 р.; уніфікація митного зак-ва, спільні органи;

• спільний ринок – ЄС – 1992 (1993) – 4 свободи.

3) за сферою дії: універсальні, локальні, партикулярні;

4) за суб'єктним складом: МД держав (типові) (за рівнем представництва - міждержавні, міжурядові, міжвідомчі), МД держав і ММУО, МД ММУО, МД з державноподібними утвореннями, МКЧХ – нетипові тощо;

5) за кількістю учасників, що висловлюють узгоджену позицію: двосторонні та багатосторонні; кількість учасників ǂ кількість сторін (приклад Мирні договори 1945 р.; УА – 2-стор.! Змішані угоди);

6) за можливістю приєднання:

відкриті (а) відкриті для приєднання для всіх (ВК),

(б) відкриті для приєднання держав визначеного регіону (ЄК про видачу правопорушників 1957 – держави-чл РЄ),

(в) відкриті для приєднання для держав, вказаних у договорі – Договір про правовий статус Шпіцбергена 1920 р. – для Росії; ЄК про громадянство 1997 р. ст. 27 «Конвенция открыта также для подписания государствами, не являющимися членами Совета Европы, которые принимали участие в ее разработке. Такими государствами являются Азербайджан, Армения, Беларусь, Босния и Герцеговина, Грузия, Канада, Кыргызстан, Святейший Престол и Соединенные Штаты Америки),

напіввідкриті (згода учасників),

закриті (2-стор, окремі по територіям – МД про режим судноплавства на Дунаї 1948 р.,);

7) за характером зобов’язань: правові (ті, що вже склалися, часто як звичаї – Пакти 1966 р.) та контрактні (НЕ КОНТРАКТИ) – поточні зобов’язання (напр., про встановлення дипломат відносин);

8) за обсягом прав і обов’язків учасників: симетричні та асиметричні; в цілому не можна дискримінаційні

9) за можливістю внесення застережень: а) ті, що передбачають (ВК про МД) і ті, що не передбачають (Римський Статут МКС, 2-сторонні);

10) за строком дії: строкові; строкові з можливістю пролонгації (УПС – 10 років), безстрокові;