- •§ 48. Задаючий генератор коливань високої частоти.
- •§ 49. П’єзокварцова стабілізація.
- •§ 50. Підсилювачі потужності (лампові генератори з стороннім збудженням).
- •§ 51. Амплітудна модуляція.
- •§ 52. Схеми створення амплітудної модуляції.
- •§ 53. Телеграфна маніпуляція.
- •§ 54. Схема малопотужного радіопередавача.
- •§ 55. Частотна модуляція.
- •§ 57. Магнетронний генератор.
- •§ 56. Передавачі ультракоротких хвиль (надвисоких частот).
§ 53. Телеграфна маніпуляція.
Для передачі сигналів телеграфною азбукою, треба чергувати випромінювання радіохвиль з паузами, інакше кажучи, треба періодично вми- кати або вимикати передавач. Таке керування передавачем називається телеграфною маніпуляцією.
Керування передавачем здійснюється з допомогою телеграфного ключа, який в малопотужних передавачах вмикається послідовно в анодне коло лампи (рис. 145).
При натискуванні на ключ анодне коло лампи буде замкненим, і підсилювач потужності почне працювати, створюючи коливання в антені.
При відпущеному ключі анодне коло розривається, і коливання зникають.
Комбінації короткочасних вмикань (крапки) і втроє довших вмикань (тире) створюють телеграфну азбуку (рис. 146).
В потужних передавачах, де анодна напруга дуже висока, телеграфний ключ вмикають в коло екранної, або керуючої, сітки, як це зображено на рис. 147.
При натисканні на ключ сітка лампи дістає нормальне негативне зміщення з опору гридліка Rс. При ненатиснутому ключі до сітки прикладається велике негативне зміщення від батареї UС , яке повністю «запирає» лампу і цим вимикає підсилювач.
§ 54. Схема малопотужного радіопередавача.
На рис. 148 зображено спрощену схему передавача радіостанції «Урожай У-2», призначеної для радіотелефонного зв’язку в діапазоні хвиль довжиною 100—150 м між МТС і тракторними бригадами.
Задаючий генератор на лампі 2П1П може працювати на одній з двох фіксованих частот, стабілізованих кварцами К1 або К2. Підсилювач коливань високої частоти працює на лампі 4П1Л і забезпечує в антені потужність 0,6—0,8 вт. Схема модуляції — сіткова. Напруга звукових частот підсилюється лампою модулятора типу 2П1П.
§ 55. Частотна модуляція.
В останні роки великого поширення в діапазоні ультракоротких хвиль набула ч а с т о т н а м о д у л я ц і я.
При частотній модуляції відповідно до частоти і сили звуку перед мікрофоном змінюється частота передавача, а амплітуда коливань зали-шається незмінною. На рис. 149 зображено графік струму в антені передавача з частотною модуляцією.
Під час модуляції період коливань високої частоти змінюється, отже, змінюється частота передавача. Чим сильніший звук перед мікрофоном, тим більшим буде відхилення (девіація) частоти.
Великою перевагою частотної модуляції є можливість зменшення впливу перешкод у радіоприймачах.
Найпростіша схема частотної модуляції зображена на рис. 150.
До коливального контура задаючого генератора приєднується паралельно ємність конденсаторного мікрофона.
Під впливом тиску звукових хвиль рухома пластинка конденсаторного мікрофона (зображена на рис. 150 пунктиром) починає коливатись, змінюючи цим ємність конденсаторного мікрофона у відповідності із звуками перед мікрофоном.
Оскільки ємність мікрофона є складовою частиною всієї ємності коливального контура задаючого генератора, то в такт із звуками перед мікрофоном змінюється частота коливань генератора.
Частотно-модульовані коливання перетворюються в приймачах у коливання, модульовані по амплітуді, а далі детектуються звичайним детектором. Для такого перетворення в найпростішому випадку може бути використаний резонансний контур, що, як відомо, по-різному реагує на коливання різних частот. На рис. 151 зображено графік зміни амплітуди струму високої частоти Iм, якщо несуча частота f змінюється в межах ±Δf.
