Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kun_t_5_Kiyivska_Rus_2015.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
178 Кб
Скачать
☆

Мозаїки, фрески,іконопис

Будинки прикрашалися різьбленням по дереву і кості, настінною мозаїкою, фресками, різьбленими кам'яними деталями, іконами. Про високий рівень монументального живопису свідчить ансамбль розписів Софії Київської. Мозаїчні зображення прикрашали головний вівтар і купол собору. На горі, в круглому медальйоні діаметром 4,1 м розміщення пів фігура Христа Пантократора (Вседержителя) з піднятою десницею і суворим поглядом. На ньому пурпуровий із золотом хітона голубий плащ. Фон медальйона золотавий. На стовпах перед вівтарною аркою розміщена сцена «Благовіщення», виконана смальтою золотавої, синьої, білої, червоної барв. Прекрасний образ Марії. Вона земна і реальна. У руках тримає веретено і пряжу. У великих очах смуток і ледь помітна усмішка, що надає її образу особливої щирості та людяності.

В апсиді центрального вівтаря зображена велична постать Богоматері – Оранти (висота – 5,45 м), це зображення позначено вишуканістю ліній, монументальністю, соковитістю барв, незвичайною гармонією колориту. Оранта – в пурпуровому мафорію із золотими складками, в синьому хітоні і червоних чобітках. Широкий поміст, на якому стоїть Оранта, має золотистий фон і прикрашений дорогоцінним камінням. Народ вважав Оранту Софії Київської захисницею Києва і Русі і називав її «нерушимою стіною».

Мозаїчні панно Софії Київської набрані із смальти 177-ми кольорових відтінків на яскравому золотистому фоні. На фрескових панно три цикли малюнків: євангелічні, біблійні, житійні.

Важливим елементом художнього спорядження храму є орнаменти, переважно рослинного характеру, ними оздоблені всі стіни і стовпи храму, віконні арки, вони нагадують орнаменти книжкової мініатюри.

Творів давньоруського іконопису збереглося дуже мало, ними прикрашалися храми, каплиці, палаци. Перші ікони спочатку завозились із Візантії і Болгарії, згодом виготовлялись на Русі. Найвідомішою іконописною майстернею XI-XII ст. була Печерська. В ній працював славетний Алімпій, який навчався у царьградських майстрів. Науковці пов’язують з київською іконописною школою твори “Ярославська Оранта”, “Устюзьке Благовіщення”, “Дмитрій Солунський” і композицію “Свенська Богоматір”. У Києві склалась іконографія Св.Бориса і Гліба. Уявлення про неї дає ікона “Борис і Гліб” кінця XIII – початку XIV ст. Напевне, з київським іконописом пов’язана й відома “Володимирська Богоматір”. Вона з’явилась на Русі разом з іконою “Пирогощі” на початку XII ст. і прикрашала храм Бориса та Гліба у Вишгороді.

Серед пам’яток художнього різьблення по каменю, що прикрашали храми і посади, найбільшу увагу привертають плити, виготовлені в техніці орнаментального і тематичного рельєфа. Одинадцять з них зберіглося на хорах Софії Київської, вони вкриті вишуканою художньою різьбою рослинно-геометричного орнаменту, доповненою геральдичними зображеннями орлів та риб. Зразком для київських майстрів кінця X початку XI ст. правили різьблені вироби із праконеського мармуру, що простежується на прикладі шиферного саркофагу із Десятинної церкви. За характером орнаментальних мотивів він має багато спільного із мармуровим саркофагом Ярослава Мудрого, але виготовлений у Києві вітчизняними майстрами.

Цікавою пам’яткою давньоруської пластики є барельєф, на якому зображена Богоматір Одигітрія з дитям на руках. Він знайдений в руїнах Десятинної церкви і, як вважають дослідники, був виготовлений місцевим майстром для оздоблення фасаду собору.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]