2. Єдність чуттєвого та раціонального пізнання

Процес пізнання суб'єктом об'єкта проходить на конкретно-чуттєвому та абстрактно-логічному рівнях.

Чуттєве пізнання – це пізнання за допомогою органів чуття людини. Раціональне пізнання – це пізнання за допомогою розуму. Виділяють синтезувальний рівень пізнання: досвід, експеримент, практика.

Конкретно-чуттєве пізнання є емпіричним

Форми емпіричної стадії пізнання:

Відчуття — це відображення окремих властивостей предметів та явищ внаслідок їх безпосереднього впливу на органи чуття людини; фіксують окремі властивості речей (холодне, світле, гладке та ін.);

Сприйняття — це чуттєве відображення предметів та явищ дійс­ності в сукупності притаманних їм властивостей при їх безпосередній дії на органи чуття людини. Сприйняття — цілісний, багатоаспектний чуттєвий образ дійсності, який виникає на основі відчуттів, але не є їх механічною сумою. Сприйняття постає поєднанням відчуттів та створенням певного образу або певної проекції речей;

Уявлення — це чуттєвий образ, форма чуттєвого відображення, яка відтворює властивості дійсності за відбитими в пам'яті слідами предметів, що раніше сприймалися суб'єктом; є відтворенням образу без контакту з річчю

Мислення аналізує дані почуттєвого досвіду, даючи узагальнене знання.

Форми раціональної стадії пізнання або абстрактно-логічного рівня: поняття,судження, умовивід.

Поняття — форма думки, в якій відображаються загальні, істотні властивості, зв'язки і відносини дійсності; це слова (терміни), що фіксують суттєві характеристики, як звичайно, класу предметів (але інколи - і окремих унікальних предметів);

Судження – форма думки, в якій відображається наявність чи відсутність у предметів і явищ яких-небудь ознак і зв’язків; воно фіксує окремі ознаки предмета, наприклад: «троянда червона».

Умовивід — форма думки у вигляді міркування, коли з одного або кількох суджень, без звернення до органів чуття, виводяться нові знання. сукупність речень (суджень), пов'язаних між собою законами логічного виведення. Згадаємо, що є два основні типи умовиводів: індуктивні (рух думки від часткового до загального) та дедуктивні (рух думки від загального до часткового).

При переході до абстрактного мислення (раціонального пізнання) відбувається зміна об'єкту пізнання. Якщо чуттєве пізнання фіксує окремі ознаки та властивості предметів, то абстрактне мислення постає спрямованим на виявлення та дослідження зв 'язків, функцій та відношень між речами (або всередині окремих речей).

Особливості третього рівня пізнання виразно проявляються у його формах:

- досвід - особисте свідоме нагромадження умов та обставин як узгодження, так і не узгодження розумового конструювання з реальним ходом речей і процесів;

- експеримент - дослідження певних, спеціально виділених властивостей, параметрів та характеристик речей у спеціально організованих умовах з обґрунтованим дозуванням дій чинників, факторів і т.ін.;

- практика - свідомо фіксований досвід застосування теорій, учень, концепцій у реальному історичному житті певних соціальних груп, суспільств, цивілізацій і тощо.

Синтезувальний рівень пізнання надає знанню цілісності, завершення, а тому додає до відчуттів та розумових конструювань смислову єдність знання.

Отже, пізнання розвивається від чуття до абстрактного мислення та до їх синтезу, у процесі якого людина знову отримує чуттєві враження, переходить до нових міркувань і тощо. Тобто пізнання - це процес. Воно розвивається спіралеподібно, воно еволюціонує, нарощується, маючи певну внутрішню ритміку.